Патологічне просоночний стан

Патологічне просоночний стан – Винятковий стан, порушення процесу переходу від сну до неспання. Характеризується нерівномірністю пробудження різних відділів мозку. Рухові функції активізуються, тоді як свідомість залишається загальмованою. Можливі неконтрольовані автоматичні дії, що становлять небезпеку для хворого чи оточуючих. Стан може провокуватися перевтомою, прийомом алкоголю та деякими іншими факторами. Діагноз виставляється на підставі анамнезу та опитування свідків. Лікування не потрібне.

Патологічне просоночний стан – порушення процесу пробудження з вираженою нерівномірністю активізації різних ділянок мозку. Зустрічається рідко. Поряд з патологічним афектом та патологічним сп’янінням входить до групи виняткових станів. Хворі, які вчинили правопорушення у винятковому стані, визнаються тимчасово неосудними та звільняються від кримінальної відповідальності.

Встановлення факту розвитку патологічного просоночного стану є непростим завданням, оскільки на момент огляду симптоми психічного розладу відсутні. При проведенні судово-медичної експертизи фахівцям у галузі психіатрії доводиться враховувати всі фактори – від історії життя та самопочуття хворого напередодні виникнення просоночного стану до матеріалів справи та свідчень свідків.

Просоночний стан, як правило, виникає у людей, які раніше страждали на розлади сну. Перехід від сну до неспання таких пацієнтів здійснюється повільніше, ніж зазвичай. Протягом декількох хвилин після пробудження вони загальмовані, погано орієнтуються в навколишній дійсності, розмовляють, а потім не пам’ятають, що щось сказали і т.п. – внаслідок ЧМТ, рідше – після інфекційних та неінфекційних захворювань.

Певне значення має емоційна перенапруга, фізична та психічна перевтома та всілякі астенічні стани (внаслідок поганого харчування, у період одужання після соматичних та інфекційних хвороб). Особливе місце серед чинників ризику розвитку патологічного просоночного стану займає вживання алкоголю. Просонні стани часто виникають у людей, що заснули у стані сп’яніння. У цьому пробудження може бути як самостійним, і обумовленим зовнішніми причинами (шумом, звуком будильника).

Перед пробудженням пацієнти, які страждають на патологічний просоночний стан, бачать яскраві сни з жахливими сюжетами. На них хтось нападає, вони бороняться. Сни продовжуються навіть після активізації рухових функцій. Виникає виражена дисоціація між різними психічними процесами, хворий сприймає зовнішні подразники, сам не усвідомлюючи. Патологічне просонне стан «змішує» всі види подразників (звуки, запахи, дотики). Відчуття та емоції перетворюються на зорові образи сновидінь, неприємні та болючі подразники трансформуються у щось невпізнанне, наприклад, сцени погонь чи нападів.

Почуття, думки та рухи відокремлюються від «Я» пацієнта і приписуються іншим людям, цей процес називається фізіологічним роздвоєнням особистості і фрагментарно може спостерігатися при засинанні чи пробудженні навіть у нормі. Іноді під час патологічного стану стану виникають діалогові сцени – хворий упевнений, що розмовляє з іншою людиною, тоді як у реальності діалог відсутній. Можуть деформуватися не лише зовнішні подразники, а й інформація, що виходить від самого пацієнта – йому здається, що він сказав щось одне, а насправді говорив інше.

Перелічені процеси супроводжуються розвитком параноїдальних ідей, виникненням онейричних станів, ілюзій та галюцинацій. При розвитку патологічного просоночного стану змінена свідомість хворого створює фантастичну альтернативну реальність, і він діє, виходячи з цієї реальності, будучи нездатним оцінювати і контролювати те, що відбувається в навколишньому світі, так і власні дії. Після активізації свідомості альтернативна реальність зникає, при цьому хворий не пам’ятає, що відбувалося насправді – його свідомість у цей момент перебувала в іншому місці, у неіснуючому світі сновидінь.

Сонячний стан розвивається відразу після пробудження і триває всього кілька секунд або хвилин, проте протягом цього часу пацієнти можуть проявляти бурхливу активність і завдавати тяжких ушкоджень оточуючим. Хворі, які перебувають у патологічному стані просонки, виглядають розгубленими, відчайдушними або зосередженими, іноді щось говорять, але не реагують або неадекватно реагують на звернену до них мову. Вони здійснюють складні рухові акти (наприклад, хапають ніж і завдають множинні рани), при цьому може спостерігатися неймовірна жорстокість, яка не відповідає характеру хворих та їхній попередній поведінці і не має жодних реальних причин.

Потім пацієнти, які страждають на патологічний просоночний стан, іноді занурюються в глибокий сон внаслідок охоронного гальмування, що настає слідом за перезбудженням певних ділянок ЦНС. Можливе повне пробудження відразу після закінчення просоночного стану. Вихід із нього супроводжується адекватною реакцією здивування, здивування, жаху чи розгубленості (залежно від цього, що виявляють хворі, переходячи у стан неспання). У пацієнтів не зберігається жодних спогадів про події та власні дії в реальному світі. Можливі фрагментарні спогади про жахливі сновидіння.

Діагноз виставляється за наслідками проведення судово-медичної експертизи. Під час експертизи психіатри збирають анамнез життя, опитують хворого виявлення чинників ризику розвитку патологічного просоночного стану (перевтоми, виснаження, прийому алкоголю та інших.), вивчають матеріали справи, розмовляють зі свідками події. При підозрі на органічну патологію ЦНС пацієнта можуть спрямувати на МРТ мозку, ЕЕГ та інші дослідження. За потреби призначають консультацію невролога.

За відсутності інших психічних розладів, неврологічних та соматичних захворювань спеціальне лікування патологічного просоночного стану не потрібне. У разі жорстоких злочинів (вбивств, завдання тяжких тілесних ушкоджень) може знадобитися психологічна підтримка для вироблення правильного ставлення до трагічних подій, запобігання розвитку депресивного розладу або спроби суїциду. При виявленні інших захворювань призначають відповідну терапію. Прогноз сприятливий. Патологічні просонні стани не повторюються, інтелект, емоційні та вольові якості не страждають, психіка залишається цілком збереженою.