Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Патологічний перелом
Патологічний перелом – це порушення цілісності кістки у сфері її патологічної перебудови. Виникає внаслідок незначної травмуючої дії: падіння з невеликої висоти, неінтенсивного удару або навіть звичайної напруги м’язів. Причиною розвитку є остеопороз, остеомієліт, злоякісні та доброякісні новоутворення кісткової тканини та деякі інші захворювання. Клінічні прояви зазвичай стерті, можуть спостерігатися біль, набряк, обмеження функції кінцівки. Діагноз встановлюють виходячи з рентгенографії, МРТ, КТ, сцинтиграфії, біопсії та інших досліджень. Лікування найчастіше оперативне.
Загальні відомості
Патологічний перелом – ушкодження кістки, міцність якої знижена у зв’язку з якимсь захворюванням чи патологічним станом. Найбільше значення в силу своєї поширеності, ймовірних ускладнень та можливого несприятливого результату мають патологічні переломи при остеопорозі, які нерідко виникають у людей похилого та старечого віку. Найчастіше у клінічній практиці зустрічаються патологічні ушкодження хребців, шийки стегнової кістки та дистального епіфізу променевої кістки.
Характерною особливістю цього виду пошкоджень є утруднення консолідації внаслідок патологічних змін кісткової тканини. Через це хворі довго залишаються знерухомленими, що стає причиною розвитку пролежнів та застійних пневмоній, формування тяжких контрактур тощо. Це, а також необхідність видалення пухлини при доброякісних та злоякісних новоутвореннях, зумовлює високу частоту оперативних втручань. Лікування патологічних переломів залежно від причини їх виникнення можуть здійснювати травматологи-ортопеди та онкологи.
Патологічний перелом
Причини
Найчастіше патологічними переломами ускладнюються новоутворення кісток та фіброзні остеодистрофії. За статистикою, патологічне порушення цілісності кістки спостерігається у 50-60% солітарних кіст. Трохи рідше травматичні ушкодження виникають при фіброзній дисплазії. При хворобі Педжета та хвороби Реклінгхаузена кістки ламаються у 40-50% випадків, при гігантоклітинних пухлинах – у 15% випадків.
- Пухлини кісток. Серед пухлинних процесів перше місце за кількістю таких ускладнень займають злоякісні пухлини, при цьому патологічні ушкодження кісток частіше спостерігаються при метастатичних процесах та рідше – при первинних пухлинах. Відмінною особливістю переломів при метастазах є множина, особливо виражена при ушкодженнях хребців. Множинні метастази мієломи ускладнюються переломами у 2-3 випадків. Рідше патологічні переломи спостерігаються при метастазах гіпернефроми та раку, а також при остеопластичному кістковому карцинозі. Непоодинокі пошкодження кістки при остеокластичних саркомах. Серед доброякісних новоутворень переломами найчастіше ускладнюються хондроми.
- Остеопороз. У наші дні у зв’язку зі збільшенням тривалості життя та зниженням рухової активності «середньої» людини в травматології та ортопедії все більшого значення набувають патологічні переломи при остеопорозі. Ушкодження частіше виникають у жінок постклімактеричного віку. Зазвичай порушується цілісність хребців, шийки стегна чи променевої кістки. Численні повторні компресійні переломи хребців зумовлюють розвиток кіфозу. Переломи шийки стегна стають причиною інвалідності, а в похилому віці в 25-30% випадків закінчуються летальним результатом внаслідок тяжких ускладнень.
- Інфекції. Переломи часто виникають при ехінококозі і досить рідко – при туберкульозі, остеомієліті та третинному сифілісі.
- Зміни остеогенезу. Патологічна ламкість кісток також спостерігається при остеопсатирозі та недосконалому остеогенезі, остеоартропатіях при сирингомієлії та сухотці спинного мозку та остеосклерозі різного генезу.
- Неврологічні захворювання. Зміни кісток внаслідок неврогенних порушень стають причиною патологічних переломів при парезах та паралічах як травматичного, так і нетравматичного характеру.
Своєрідні мікропереломи завжди виникають при остеохондропатіях і в більшості випадків – при вродженому сифілісі та дитячій цинзі. Рідше кістки ламаються при остеомаляції та рахіті та дуже рідко – при гемофілії. Патологічним переломом можна вважати і порушення цілісності кісткової мозолі, що формується, тобто, рецидив травматичного перелому. Цілісність кістки також часто порушується при анкілозах, у таких випадках атрофована кістка ламається поблизу суглоба. Багато фахівців відносять до патологічних ушкоджень переломи атрофованого та анкілозованого хребта при хворобі Бехтерєва.
Симптоми патологічного перелому
Відмінною особливістю таких ушкоджень є слабка симптомів у порівнянні зі звичайними травматичними переломами. Можливі незначні або помірні болі та нерізка набряклість ураженого сегмента. У ряді випадків такі переломи стають першим проявом патологічного процесу в кістки у людей, які раніше вважали себе здоровими. Досить часто патологічного порушення цілісності кістки передують кісткові деформації, невизначені спонтанні болі чи болі при навантаженні.
Значне усунення фрагментів спостерігається дуже рідко. Часто виникають компресійні ураження, надгини, великі тріщини, вдавлення та переломи трубчастих кісток у вигляді підзорної труби (поперечні пошкодження, при яких витончений корковий шар одного уламку насувається на інший кістковий фрагмент). Патологічна рухливість і крепітація при подібних травмах відсутні, крововилив може бути слабо виражений або зовсім не виражений. Все перераховане ускладнює діагностику та стає причиною пізнього звернення пацієнтів до лікарів.
Діагностика
Діагноз виставляється з урахуванням скарг, характерного анамнезу (незначна травма), даних огляду та додаткових методів обстеження. Найбільше значення має рентгенографія. Для більш точної оцінки стану кісток і м’яких оточуючих тканин також можуть використовуватися МРТ і КТ. При підозрі на метастази велике значення набуває сцинтиграфія, що дозволяє вчетверо частіше звичайної рентгенографії виявляти метастатичні ураження. При підозрі на остеопороз показано денситометрію. У деяких випадках характер патологічного процесу вдається встановити лише за допомогою біопсії.
Певну діагностичну цінність мають лабораторні дослідження. Для остеолітичних процесів характерно виділення гідроксипроміну, гіперкальціурія та гіперкальціємія. При остеопластичних ураженнях спостерігається зниження рівня кальцію та підвищення рівня лужної фосфатази у сироватці крові. Разом з тим, дані аналізів у більшості випадків не специфічні і можуть розглядатися лише як додатковий діагностичний критерій.
КТ ГОП. Патологічний перелом 6 та 7 грудних хребців (червона стрілка) на фоні вторинного ураження хребців (синя стрілка).
Лікування патологічного перелому
Лікувальна тактика визначається з урахуванням основного захворювання, а також локалізації та характеру ушкодження. Метою хірургічного втручання може бути скорочення термінів лікування в стаціонарі, ліквідація больового синдрому, полегшення догляду за пацієнтом, рання активізація хворого та поліпшення його психоемоційного стану, а також зменшення ймовірності розвитку ускладнень: пролежнів, тромбофлебіту, трофічних виразок, застійних пневмо. буд.
Метод оперативного втручання обирають з урахуванням особливостей патологічного процесу. При доброякісних пухлинах виконують резекцію ураженої ділянки (у ряді випадків – із заміщенням дефекту, що утворився, ало-або гомотрансплантатом) у поєднанні з накістковим або внутрішньокістковим остеосинтезом. При онкологічних поразках першому плані нерідко виходить збільшення тривалості, а поліпшення якості життя пацієнта.
Разом з тим, при успішному лікуванні основного захворювання патологічні переломи, що є ускладненням злоякісних пухлин, досить успішно зростаються, що необхідно враховувати при виборі оперативної тактики. При ураженні суглоба або навколосуглобової області по можливості здійснюють ендопротезування, при порушенні цілісності діафіза – сегментарну резекцію у поєднанні із зміцненням пошкодженої ділянки кістковим цементом або заміщенням дефекту трансплантатом. Уламки фіксують, використовуючи цвяхи, пластини, штифти, гвинти або встановлюючи апарати Ілізарова.