Передчасне адренархе

Передчасне адренархе – це поява оволосіння в пахвовій та пахвинній ділянці, вугрових висипів, різкого запаху поту у дівчаток до 8 років та у хлопчиків до 9 років. Патологія виникає при захворюваннях кори надниркових залоз, вірилізуючих пухлинах, аденомі гіпофіза та інших причин підвищення рівня АКТГ. Зміни розвиваються ізольовано чи разом із іншими симптомами раннього статевого дозрівання. Діагностика заснована на даних гормональних аналізів, лабораторних проб, УЗД надниркових залоз та гонад. Лікування проводиться з урахуванням основної патології, що спричинила адренарху, ізольовані та ідіопатичні форми не потребують терапії.

Порушення статевого розвитку – актуальна проблема у дитячій ендокринології, яка визначає розвиток підлітка, може вплинути на репродуктивне здоров’я у дорослому віці. Вона діагностується із частотою 2 випадки на 10 тис. дитячого населення. Передчасне адренархе може зустрічатися як ізольоване порушення у дітей із нормальними темпами статевого дозрівання, або як один із компонентів передчасного статевого розвитку (ППР). Частота народження патології серед дівчаток становить 0,6-0,8%, у хлопчиків цей показник в 10 разів нижче.

Передчасне адренархе зумовлене підвищенням рівня андрогенів, які стимулюють ріст волосся у гормонозалежних зонах, активують сальні залози та апокринові потові залози. За відсутності інших ознак ППР стан вважається варіантом норми, оскільки активація синтезу андрогенів у нормі випереджає секрецію гонадоліберінів, які запускають зміни у пубертаті. Патологічні причини передчасного адренарху:

• Вроджена дисфункція кори надниркових залоз. Більше 40% випадків виникає при ВДКН, яка викликана недостатністю ферменту 21-гідроксилази або гідроксистероїддегідрогенази. Для патології характерний аутосомно-рецесивний шлях успадкування. Виразність симптоматики залежить від рівня ферментативного дефекту.
• Вірілізуючі пухлини. Поява гормонально-активних утворень у надниркових залозах (андростероми) або в гонадах супроводжується надлишковим виробленням чоловічих статевих гормонів, які викликають передчасне адренархе. Патологія найчастіше діагностується у дівчаток.
• Збільшення рівня АКТГ. Порушення гормонального фону спостерігаються у дітей із хворобою Іценка-Кушинга внаслідок аденоми гіпофіза, рідкісними негіпофізарними пухлинами (ектопічний АКТГ-синдром). Зрідка підвищена секреція АКТГ стає наслідком травми голови, нейроінфекції, інтоксикації.
• Сімейний тестотоксикоз. Захворювання зустрічається лише у хлопчиків і характеризується надлишковим синтезом тестостерону в яєчках, незважаючи на низький рівень лютеїнізуючого гормону (ЛГ). Патологія має аутосомно-домінантний тип успадкування, що виникає при мутації в гені LHCGR, який кодує рецептор ЛГ.

Розвиток передчасного адренархе асоційовано з надмірною активацією сітчастої зони надниркових залоз, яка секретує дегідроепіандростерон (ДГЕА). Це неактивна форма гормону, яка в периферичних тканинах перетворюється на тестостерон та дигідротестостерон. Надниркові залози починають синтезувати ДГЕА ще в періоді внутрішньоутробного розвитку, оскільки з нього виробляється до 90% естріолу плаценти. Функція сітківки кори посилюється після 6-річного віку дитини.

Своєчасне зростання концентрації андрогенів має важливе фізіологічне значення. Гормони необхідні для пубертатного ростового стрибка, ущільнення кісткової тканини, стимуляції еритропоезу. Помірно підвищений рівень ДГЕА стимулює розвиток префронтальної кори головного мозку, забезпечує нейропротекторний та нейротрофічний ефект, регулює роботу рецептора ГАМК – основного гальмівного медіатора у ЦНС.

Процес формування передчасного адренархе не пов’язаний з головною гіпоталамо-гіпофізарно-гонадною віссю, тому він часто відбувається окремо від появи інших ознак статевого дозрівання. Механізм регуляції поки що недостатньо вивчений. Імовірно, зовнішні зміни тіла обумовлені дією АКТГ, кортизолу, цитохрому Р450с17 та 3-бета-гідроксистероїддегідрогенази 2 типу, які сприяють підвищенню концентрації ДГЕА.

Ізольовані форми патології проявляються надмірним зростанням волосся за дорослим типом: рясним оволосінням у пахвових западинах, в області лобка, промежини, внутрішньої поверхні стегон. Внаслідок підвищення активності сальних залоз шкіра дитини стає жирною, на ній з’являються розширені пори, відкриті комедони (чорні крапки), регулярно виникають висипи вугрів. Робота апокринових залоз спричиняє появу сильного запаху поту.

Якщо передчасне адренархе має патологічні причини і виникає у складі синдрому ППР, спостерігаються інші зміни. У хлопчиків збільшується мошонка та яєчка, подовжується статевий член, починається ламання голосу. У дівчаток ростуть молочні залози (передчасне телархе), з’являються жирові відкладення за жіночим типом, починаються менструації (передчасне менархе). У дітей обох статей спостерігається різкий стрибок зростання.

Передчасне адренархе пов’язане з підвищеним у 3 рази ризиком розвитку метаболічного синдрому. У таких дітей індекс маси тіла (ІМТ) у середньому вищий, ніж у однолітків, і спостерігається відкладення жиру за вісцеральним типом. Наявність інсулінорезистентності та дисліпідемії спричиняє раннє порушення толерантності до глюкози, збільшує ймовірність серцево-судинних захворювань. Ступінь ризику корелює із рівнем андрогенів.

У дівчат передчасне адренархе виступає сприятливим фактором розвитку синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та функціональної оваріальної гіперандрогенії. Ключовою ланкою патогенезу називають інсулінорезистентність, яка провокує вироблення ІФР-1 та продукцію андрогенів. У підлітковому віці пацієнтки нерідко стикаються із порушеннями менструального циклу, олігоменореєю.

Дітям з ознаками передчасного адренарху потрібна консультація педіатра та дитячого ендокринолога. Діагностику починають із уточнення анамнезу життя, зовнішнього огляду тіла та оцінки антропометричних показників, визначення стадії статевого розвитку за шкалою Таннера. Обсяг лабораторно-інструментального обстеження залежить від передбачуваних причин патології. В основному призначаються такі методи:

• Обстеження ГДПС. Ультразвукова візуалізація надниркових залоз та статевих органів показана при підозрі на вірилізуючі пухлини, що секретують надлишок активних андрогенів. При підозрі на центральний генез адренарха проводять КТ або МРТ головного мозку.
• Рентгенографія пензля. Променева діагностика призначається з метою оцінки кісткового віку дитини. При передчасному адренархе показник у нормі чи 1-2 року випереджає фактичний вік, що нерідко супроводжується іншими симптомами ППР.
• Гормональний профіль. Показано розширену діагностику з визначенням базального рівня андрогенів (ДГЕА, тестостерону), гіпофізарних гонадотропінів (ЛГ та ФСГ). Хлопчикам додатково проводять аналіз на бета-хоріонічний гонадотропін. Для підтвердження чи виключення ВДКН виконується стимуляційна проба з аналогом АКТГ.

Зовнішні прояви та ідіопатичні форми захворювання не потребують специфічної терапії. Лікування призначається при виявленні гормонально активних новоутворень та інших патологій, які становлять загрозу здоров’ю. Для усунення надниркової гіперандрогенії у дівчаток проводять терапію глюкокортикоїдами. Корекція проявів ППР проводиться за стандартними клінічними рекомендаціями з урахуванням причин розвитку порушень.

Передчасне адренархе та гіперандрогенія пов’язані з високим ризиком метаболічних розладів, який можна зменшити шляхом зміни способу життя. Дітям рекомендується збалансоване здорове харчування з обмеженням простих вуглеводів, тваринних жирів, «порожніх» калорій із фаст-фуду, солодкого газування, снеків. Для підвищення фізичної витривалості та профілактики зайвої ваги рекомендовано заняття спортом, танці та інші активні хобі.

При ізольованому варіанті передчасного адренарха статевий розвиток відбувається відповідно до віку, тому прогноз сприятливий. При класичних проявах ППР у дитини виникають психологічні проблеми, можлива низькорослість через раннє закриття точок окостеніння. Прогноз визначається причиною патології та своєчасністю початку лікування. З огляду на різноманітність та складність механізмів появи адренархе заходи профілактики не розроблені.