Передчасне сім’явипорскування

Передчасне сім’явипорскування – розлад статевої функції, що проявляється несвоєчасною еякуляцією до початку або під час статевого акту і не приносить сексуального задоволення партнерам. Веде до порушення гармонії сексуальних стосунків. Уявляє серйозну психологічну проблему для чоловіка, веде до розвитку почуття неповноцінності та невпевненості в собі, що ще більше посилює статеву дисфункцію. Питання діагностики передчасного сім’явипорскування відносяться до компетенції уролога-андролога та сексопатолога. З метою корекції сексуальної дисфункції може проводитись психотерапія, медикаментозна терапія, іноді – хірургічне лікування.

Передчасне сім’явипорскування є порушенням еякуляції і становить 25-60% всіх форм функціональних статевих розладів у чоловіків. Передчасна еякуляція не вважається органічним захворюванням, вона є сексуальною дисфункцією, яка полягає у неможливості контролювати еякуляцію достатньою мірою для досягнення сексуального задоволення під час коїтусу обома партнерами. За даними ВООЗ, із проблемою передчасного сім’явипорскування стикається не менше 40% чоловіків різного віку у всьому світі. Критеріями передчасної еякуляції різні автори вважають тимчасовий фактор (тривалість статевого акту менше 1-2 хвилин) або кількість фрикцій (менше 8-15).

Проблема передчасної еякуляції є переважно соціальною проблемою, оскільки з погляду медицини органічних змін, і очевидних причин цього немає. Єдиної норми тривалості статевого акту немає, але середня тривалість періоду фрикцій коливається від двох до десяти хвилин, залежно від особливостей організму, обстановки під час коїтусу і періоду помірності. Однак суб’єктивна думка чоловіків може стати причиною хибної думки про наявність проблеми передчасного сім’явипорскування та короткого статевого акту, що у свою чергу надає несприятливий вплив на взаємини в сім’ї, знижує самооцінку обох партнерів і часто призводить до розпаду сім’ї.

Передчасною еякуляція вважається в тому випадку, якщо сім’явипорскування регулярно настає раніше, ніж обидва партнери отримали сексуальне задоволення, за умови, що фрикційний період був менше 2-х хвилин. При тривалому періоді прелюдії, сильному сексуальному збудженні, особливо після значної помірності, еякуляція може настати ще до генітального контакту, що не вважається патологією. Багато хто приймає неможливість отримати вагінальний оргазм або аноргазмію у жінок за передчасне сім’явипорскування, так як фрикційного періоду, що часто триває більше 20 хвилин недостатньо для задоволення партнерки.

Тобто з точки зору медицини передчасне сім’явипорскування – це еякуляції, що часто повторюються, після мінімальної сексуальної стимуляції до або після введення статевого члена в піхву. Думка про те, що неконтрольована еякуляція є передчасною невірно, до того ж вона породжує серйозні та важкорозв’язні психологічні проблеми.

На сьогоднішній день численні дослідження в галузі андрології доводять, що більшість передчасних еякуляцій мають психогенну природу і належать до психогенної форми передчасного сім’явипорскування. Відсутність сексуального досвіду та теоретичних знань у момент початку статевого життя, разом із хибними відгуками про сексуальний досвід у однолітків надалі формують стійкий синдром невдачі. Тому що одного разу невдалий статевий акт при розвитку фобій веде до повторення сценарію. Психофізичними причинами розвитку передчасних еякуляцій, що повторюються, лежать у формуванні рефлекторної дуги, яка після формування сприяє передчасній еякуляції, надалі розвиваються вторинні явища колікуліту (запалення насіннєвого горбка).

Запальні захворювання придатків статевих залоз особливо за відсутності лікування та приєднання психогенних факторів здатні сформувати стійкий синдром передчасного сім’явипорскування. Так, при колікуліті запального або гіпертрофічного характеру в насіннєвому горбку посилюється кровопостачання, що особливо яскраво проявляється у момент статевого акту. Це посилює висхідні нервові імпульси і у відповідь роздратування центральної нервової системи відбувається оргазм і передчасне сім’явипорскування. За відсутності лікування подразнення цієї зони посилюється, у результаті втрачається якість самого оргазму, і формуються часті передчасні еякуляції. Часто в запальний процес залучається і передміхурова залоза, або спочатку спостерігається запалення простати, яке надалі переходить і на насіннєвий горбок. Тому при корекції передчасного сім’явипорскування важливо проводити протизапальну терапію всіх придатків статевих залоз.

При неврологічних змінах, що супроводжуються гіперчутливістю головки статевого члена, збільшується кількість рецепторів у нервовій дузі, внаслідок чого настає передчасне сім’явипорскування. Коротка вуздечка, як причина передчасної еякуляції, практично не розглядається, оскільки після пластики вуздечки сексуальне життя приходить у норму.

Крім суб’єктивних даних, заснованих на опитуванні пацієнта, андролог проводиться ряд тестів, у тому числі проба з лідокаїном і презервативом. Також необхідно провести обстеження на наявність запальних захворювань урогенітальної сфери, які могли спричинити сексуальну дисфункцію. І після комплексного обстеження в індивідуальному порядку призначається курс процедур корекції сексуальної дисфункції. При цьому метою лікування є відновлення нормальної тривалості статевого акту та зняття психологічно обумовленого синдрому невдач.

Усі пацієнти проходять психотерапевтичний курс з навчання методики контролю за сім’явипорскуванням. Лікарі-сексопатологи сходяться на думці, що при передчасній еякуляції психогенного характеру достатньо психотерапії для успішного формування розпізнавання передоргастичних відчуттів. Однак ефект від психотерапії спостерігається лише за свідомої та адекватної участі постійної партнерки. Методика “стоп-старт” за термін від 2 до 10 тижнів починає давати свої результати, проте для їх закріплення потрібно ще не менше 2-3 місяців після закінчення процедур. При цьому ефективність багато в чому залежить від терпіння обох партнерів та відсутності негативних емоцій у момент статевої близькості.

Припинення або уповільнення фрикційних рухів одночасно з свідомим розслабленням мускулатури в момент наближення оргазму дозволяє продовжити статевий акт, крім того постійні тренування зміцнюють м’язи тазового дна, що додатково допомагає домогтися повного контролю над еякуляцією і вирішити проблему передчасного сім’явипорскування. При цьому лікування буде ефективним лише за наявності постійної партнерки, яка не байдужа до проблем чоловіка та позитивного настрою разом із запасом терпіння та наполегливості.

Медикаментозне лікування передчасного сім’явипорскування показано при запальних процесах у передміхуровій залозі та в насіннєвому горбку, а також при підвищеній чутливості головки статевого члена. Для зниження чутливості використовують мазь з лідокаїном або анестезином, рекомендується використовувати презерватив. Препарат наноситься за 10-15 хвилин до статевого акту на область вуздечки, щоб не допустити втрати чутливості повністю і не викликати анеякуляцію. Цей метод може використовуватися тільки за наявності постійної партнерки, оскільки пов’язаний з психологічним та фізичним дискомфортом під час підготовки до коїтусу, проте при використанні мазей досягається хороший клінічний ефект та спостерігається мінімум побічних реакцій.

Препарати з інших фармакологічних груп завдяки вибірковому впливу на механізми регуляції також можуть бути використані для корекції передчасної еякуляції. Однак широкого застосування не отримала жодна фармакологічна група препаратів. Так, нейролептики блокують дофамінові рецептори на центральному рівні. Ефективність транквілізаторів у корекції передчасного сім’явипорскування безпосередньо залежить від дози, але еякуляція швидше гальмується, ніж контролюється. До того ж при підвищенні дози настає седативний лікарський ефект, що в момент статевої близькості не завжди доречно.

При вживанні альфа-адреноблокаторів відбувається гальмування еякуляторного рефлексу за рахунок на симпатичну ланку. Але, незважаючи на це, при збереженні контролю над передчасним сім’явипорскуванням і збереженні оргазму препарати не знайшли широкого застосування через часту ретроградну еякуляцію, коли насіннєва рідина закидається в сечовий міхур, так як його клапан не закривається.

Передчасне сім’явипорскування можна інгібувати трициклічними антидепресантами, хоча і ці препарати є дозозалежними та їх ефективність не більше 15%, що разом з безліччю побічних ефектів не дало антидепресантам широкого поширення в лікуванні передчасного сім’явипорскування.

Найбільш популярними препаратами для корекції передчасного сім’явипорскування є антидепресанти, що підвищують рівень серотоніну за рахунок селективної блокади його зворотного захоплення. Це флуоксетин, сертралін та інші; при прийомі препаратів відзначається добрий ефект, мала кількість побічних реакцій. Саме препарати цієї фармакологічної групи є перспективними для ефективної корекції передчасного сім’явипорскування.

Інтракавернозні ін’єкції, які набули популярності останнім часом, значно збільшують фрикційний період за рахунок зниження чутливості нервових волокон. Але, на відміну препаратів, що приймаються всередину, ерекція зберігається і після еякуляції, що дозволяє чоловікові продовжити статевий акт, почуваючи себе впевненіше.

До оперативного лікування передчасного сім’явипорскування вдаються, якщо основною причиною є коротка вуздечка. У таких випадках проводять хірургічну пластику вуздечки. За відсутності ефекту від консервативного лікування передчасного сім’явипорскування проводять мікрохірургічну операцію з денервації головки статевого члена. В результаті оперативних втручань змінюється поріг чутливості головки статевого члена і позитивний ефект спостерігається у 90% пацієнтів з первинним збільшенням тривалості статевого акту на 2-4 хвилини. Післяопераційний період, проведений у стаціонарі, становить не більше 2 днів, а після операції можлива повна психологічна реабілітація пацієнтів.