Передракові захворювання шкіри

Передракові захворювання шкіри – Група дерматологічних захворювань, на тлі яких можуть розвиватися злоякісні пухлини. Умовно поділяється на дві підгрупи: факультативні (з необов’язковою малігнізацією) та облігатні (з високою ймовірністю озлоякісності). Є одиничні або множинні вузлики, розростання, вогнища гіперкератозу, папули, пігментні плями або вогнища подразнення різного забарвлення, розміру та форми. Діагноз виставляється на підставі даних огляду та результатів гістологічного дослідження. Лікування – хірургічне видалення, кріотерапія, хіміотерапія, інтерферонотерапія.

Передракові захворювання шкіри – доброякісні новоутворення епітеліального походження та патологічні стани шкіри непухлинної природи, здатні до трансформації у злоякісну пухлину. Можливість злоякісного переродження різних передракових хвороб шкіри може сильно відрізнятися. Причиною малігнізації стають неспецифічні зовнішні подразнення (механічне тертя, інсоляція, температурні дії), різні ендогенні фактори та відсутність своєчасного лікування. Страждають переважно люди середнього та похилого віку. Існують також уроджені передраки, які вражають дітей та підлітків. Діагностику та лікування здійснюють фахівці в галузі онкології та дерматології.

Розрізняють дві групи передракових уражень шкіри: облігатні (з високою ймовірністю злоякісної трансформації) та факультативні (з відносно невисокою ймовірністю малігнізації). Варто зазначити, що цей поділ є досить умовним. Існують захворювання, які одні фахівці відносять до облігатних передраків, інші – до факультативних. До групи облігатних передракових захворювань шкіри включають хворобу Боуена, хворобу Педжета та еритроплазію Кейра, які, по суті, є особливими формами раку шкіри – так званими раками in situ, локальними злоякісними процесами, які не виходять за межі шкірних покривів. Крім того, облігатним предраком є ​​пігментна ксеродерма.

До групи факультативних передракових захворювань шкіри відносять шкірний ріг, старечий кератоз, інші специфічні та неспецифічні ураження шкіри. Ризик злоякісного переродження шкірного рогу та старечого кератозу становить близько 10%. Миш’яковистий гіперкератоз, хронічні променеві дерматити, сифілітичні та туберкульозні ураження шкіри піддаються малігнізації в 6% випадків. Свищі при остеомієліті, тривало існуючі трофічні виразки та великі післяопікові рубці озлоякісляють у 5-6% хворих. Ураження шкіри при системному червоному вовчаку малигнізуються в 2-4% випадків.

Хвороба Боуена – рідкісна патологія, вперше описана 1912 року. Виникає у віці 20-80 років, однаково часто діагностується у чоловіків та жінок. Сприятливими факторами є інфікування вірусом папіломи людини, контакт з деякими токсичними речовинами (дьогтем, смолою, миш’яком) та ультрафіолетове випромінювання. Передракове захворювання шкіри може розвиватися на будь-якій ділянці тіла, частіше страждає шкіра тулуба та статевих органів. На початковому етапі є пляма з нерівними контурами. Надалі пляма трансформується в мідно-червону бляшку з вологою бархатистою поверхнею.

На поверхні бляшки виявляються ділянки гіпер-і гіпопігментації. Іноді поверхня покрита сухими нерівними лусочками, через що освіта може нагадувати псоріатичну бляшку. Контури розмиті, відзначається схильність до периферичного зростання. Бляшки можуть бути як одиничними, так і множинними, що зливаються між собою. Зазвичай спостерігається тривалий перебіг, бляшка може зберігатися протягом кількох років. За відсутності лікування передракове захворювання шкіри трансформується на плоскоклітинний рак. Діагноз встановлюється виходячи з гістологічного дослідження. Лікування – оперативне видалення з оточуючими здоровими тканинами. У ряді випадків застосовується електрокоагуляція, кріодеструкція чи лазерна коагуляція.

Ерітроплазія Кейра – різновид хвороби Боуена, що вражає шкіру статевого члена. Страждають чоловіки віком 40-70 років. Передракове захворювання шкіри являє собою гладку червону бляшку з вологою бархатистою поверхнею. Повільно росте по периферії протягом кількох років або навіть десятиліть, у результаті спостерігається злоякісне переродження. Лікування – як за хвороби Боуена інших локалізацій.

Хвороба Педжета – передракове захворювання шкіри, що зазвичай розташовується в навколососковій зоні. У 20% випадків пухлина локалізується в інших областях: на обличчі, спині, стегнах, сідницях, в ділянці промежини або зовнішніх статевих органів. У деяких класифікаціях розглядається як форма раку молочної залози (рак Педжета). Діагностується у представників обох статей віком 50-60 років. У чоловіків трапляється рідше, але протікає більш злоякісно. На початковій стадії передракове захворювання шкіри є екземоподібним ураженням, що супроводжується свербінням, поколюванням, печінням і болем.

У подальшому область ураження поступово збільшується, на поверхні пухлини утворюються лусочки, ерозії та виразки. Виявляється втягнутість соска, можливі виділення. Передракове захворювання шкіри прогресує протягом кількох років і поступово поширюється на навколишні тканини. Спостерігаються місцеве інфільтративне зростання та метастазування. Лікування – радикальна резекція молочної залози або мастектомія у поєднанні з хіміотерапією, радіотерапією та гормонотерапією.

Пігментна ксеродерма – рідкісне спадково обумовлене передракове захворювання шкіри. Виявляється підвищеною чутливістю до ультрафіолетового випромінювання. Хвороба протікає у три стадії. Перша стадія настає у віці 2-3 років, зазвичай у літній період, на тлі інсоляції (навіть незначною). На відкритих ділянках тіла дитини із передраковим захворюванням шкіри з’являються червоні плями з ознаками запалення. Надалі на місці цих плям виникають ділянки нерівномірної гіперпігментації. Кожен епізод перебування на сонці супроводжується появою нових ділянок запалення та посиленням гіперпігментації.

Ознаки другої стадії виявляються за кілька років після появи перших симптомів передракового захворювання шкіри. На уражених ділянках утворюються телеангіектазії та зони атрофії. Через нерівні ділянки пігментації, судинні зірочки та вогнища атрофії шкіра стає строкатою, на ній з’являються тріщини, виразки, кірки та бородавчасті розростання. Виявляються патологічні зміни хрящової тканини, що виражаються у деформації носа. Відзначаються ураження очей: кератокон’юнктивіти, помутніння рогівки, виворіт і запалення повік, світлобоязнь та сльозотеча.

Третя стадія передракового захворювання шкіри виникає у пубертатному чи постпубертатному віці. На уражених ділянках шкіри виникають доброякісні та злоякісні новоутворення: ангіоми, кератоми, фіброми, базаліоми, плоскоклітинний рак, меланоми. Особливо злоякісно протікають пухлини, що утворюються в ділянці бородавчастих розростань. Понад 60% пацієнтів не доживають до 15 років. Причиною загибелі стає місцеве інфільтративне зростання пухлин та віддалене метастазування.

На 1-2 стадії хворі на це передракове захворювання шкіри підлягають диспансерному спостереженню у дерматолога. У процесі лікування використовують пероральні засоби, що знижують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання, вітаміни, мазі з кортикостероїдами та фотозахисні засоби. При патології очей пацієнтів направляють до офтальмолога, у разі новоутворень – до онколога. Тактика лікування пухлин залежить від виду та поширеності онкологічного процесу.

Шкірний ріг – передрак, що походить з клітин шипуватого шару епідермісу. Сприятливими факторами є травми та тривала дія сонячних променів. Це передракове захворювання шкіри може діагностуватися у будь-якому віці. Розвивається на незмінених шкірних покривах або на тлі бородавок, сонячного кератозу, епідермального невуса, кератоакантоми, ВКВ та шкірного туберкульозу. Іноді виникає на тлі злоякісних пухлин: саркоми Капоші, базаліоми, рідше – зернистоклітинних новоутворень та метастазів раку нирки.

Передракове захворювання шкіри є освітою, що нагадує ріг тварини. Довжина рогу може досягати кількох сантиметрів. Течія тривала. Згодом ріг збільшується в довжину, майже не змінюючись у діаметрі. Малігнізація передракового захворювання шкіри спостерігається рідко. Диференціальну діагностику здійснюють з плоскоклітинним раком, кератоакантомою та старечою кератомою. Остаточний діагноз виставляють виходячи з гістологічного дослідження. Лікування – хірургічне висічення, кріодеструкція чи лазерна деструкція.

Старечий кератоз (стареча кератома) – передракове захворювання шкіри, що виникає переважно у пацієнтів віком від 50 років. Причин розвитку невідомі. Сприятливими факторами є надмірна інсоляція, атмосферні дії та тонка суха шкіра. Являє собою жовтувато-коричневі плоскі бляшки розміром до 1-2 см, розташовані в області обличчя, рук, шиї та зоні декольте. За своїм зовнішнім виглядом бляшки можуть нагадувати бородавки. Перебіг цього передракового захворювання шкіри тривалий, зазвичай безсимптомний, рідше хворі скаржаться на незначний свербіж. Злоякісне переродження спостерігається рідко. Про початок малігнізації можуть свідчити запалення, кровоточивість, утворення ерозій та виразок. На початкових стадіях застосовують кератолітичні та фотозахисні засоби. Лікування – хірургічне видалення, лазерна деструкція чи кріодеструкція.

Сонячний кератоз (актинічний кератоз) – передракове захворювання шкіри з низькою ймовірністю злоякісного переродження. Зумовлено надмірною інсоляцією. Найчастіше страждають світлошкірі блакитноокі блондини середнього та похилого віку. У жінок хвороба діагностується рідше, ніж у чоловіків. Уражаються відкриті ділянки шкіри. Спочатку на шкірі утворюється жовтувато-червона пляма. Через деякий час пляма покривається щільно прилеглими лусочками. Лікування – видалення лазером, кріодеструкція, цитостатичні мазі.

Професійні дерматози – група факультативних передракових захворювань шкіри, що виникають внаслідок тривалого контакту з іонізуючим випромінюванням та деякими хімічними речовинами. Радіаційні дерматити можуть розвиватися під час перебування у зоні ядерних вибухів та аварій на атомних електростанціях. Завдяки вдосконаленню захисних засобів рентгенівський дерматит у наш час виявляється рідко. Хронічні хімічні ураження шкіри можуть виникати при контакті з сажею, гасом, аналіном, креозотом та іншими речовинами, що утворюються внаслідок перегонки буровугільного та кам’яновугільного дьогтю.

Лікування професійних передракових захворювань шкіри – загальнозміцнюючі препарати, вітаміни, засоби для покращення мікроциркуляції, гелі та мазі. Після припинення контакту з агресивним агентом, всі прояви хімічних дерматитів, як правило, швидко зникають. При пізніх радіаційних дерматитах із явищами гіперкератозу може бути показана кріодеструкція або хірургічне видалення уражених ділянок із наступною шкірною пластикою. Пацієнтам з хімічними та радіаційними передраковими захворюваннями шкіри рекомендують уникати травм та обмежити час перебування на сонці. При тяжких радіаційних дерматитах показано тривале спостереження у дерматолога.