Перекрут яєчника

Перекрут яєчника – гострий хірургічний стан, викликаний повним або частковим заворотом яєчника, що порушує його кровотік та харчування. Для перекруту яєчника характерні раптові сильні болі в животі з односторонньою локалізацією, кров’яні білі, нудота і блювання, порушення випорожнень, дизурія, лихоманка, тахікардія. Перекрут яєчника встановлюють за даними бімануального дослідження, УЗД черевної порожнини та малого тазу, лапароскопії. Перекрут яєчника потребує проведення екстрених оперативних дій – лапароскопічної деторсії, кистектомії, резекції яєчника, оваріектомії, аднексектомії.

Перекрут яєчника – важка патологія придатків, що розвивається при перевороті зв’язок, що фіксують яєчник, перетискання його судин та ішемії органу. Належить до екстрених гінекологічних станів, займаючи серед них п’яте місце. Перекрут яєчника зустрічається у 3% жінок усіх вікових груп, але з найбільшою частотою – у молодих пацієнток 17-30 років. Патологія досить поширена у підлітковій популяції; нерідко перекрут яєчників може спостерігатися під час вагітності чи після пологів. Перекрут яєчника серйозно впливає на дітородну функцію жінки.

Пізня діагностика через відсутність специфічної клінічної картини (особливо у дівчаток) може призвести до втрати одного або обох яєчників та безпліддя. Небезпека представляє залучення до патологічного процесу суміжних органів (матки, очеревини, сечового міхура, сечоводів, тонкого кишечника, сліпої та сигмовидної кишки) з розвитком пельвіоперитоніту, перитоніту та загрози для життя.

Як правило, розвивається торсія одного яєчника у різних варіантах. Це може бути перекрут здорового яєчника навколо своєї осі, перекрут утворення яєчника, перекрут придатків, перекрут придатків та петлі кишечника. За наявними спостереженнями, перекрут лівого яєчника відбувається в 1,5 рази рідше, ніж правого, внаслідок лівого розташування сигмовидної кишки, що обмежує його мобільність у цій зоні. Іноді трапляється одночасний чи послідовний (з інтервалом від кількох тижнів до кількох років) перекрут обох яєчників.

Перекрут яєчника може бути повним – на 360° та неповним; відбуватися раптово чи поступово, ізольовано чи разом із іншими анатомічними структурами (матковою трубою чи кишечником). Повний перекрут із перетисканням яєчникових артерій призводить до різких трофічних порушень з розвитком ішемії та некрозу тканини яєчника. При неповній торсії відзначається переважне порушення відтоку крові та лімфи з венозним застоєм та геморагіями всередині органу, ризиком апоплексії яєчника та кровотечі у черевну порожнину.

Перекрут яєчника зазвичай виникає на тлі раніше діагностованих вроджених та набутих аномалій яєчників, маткових труб та матково-яєчникових зв’язок, перенесених гінекологічних операцій та інших втручань на тазових органах. У дитячій популяції відбувається перекрут здорового яєчника, у дорослих жінок зазвичай яєчника, ураженого патологічними змінами.

У більшості (до 60%) випадків перекрут яєчника розвивається при збільшенні його обсягу та маси за рахунок різних утворень – великих, до 5-6 см у діаметрі, кіст (параоваріальної, дермоїдної) та пухлин, частіше доброякісних – фібром, тератом, цистаденом. Може перекрутитись весь уражений яєчник або тільки ніжка габаритної освіти. Ендометріоїдні кісти та злоякісні пухлини яєчника рідше піддаються перекруту через поширений спайковий процес у малому тазі.

Перекрут незміненого яєчника трапляється при порушенні його фіксації внаслідок слабкості, розтягнутості або хірургічного ушкодження матково-яєчникових зв’язок, подовження фалопієвих труб (спіралеподібний перекрут труби та яєчникових зв’язок між собою), а іноді – аномальної рухливості петель кишечника або його довгої. Перекрут яєчника з іншими анатомічними структурами порушує кровопостачання обох органів та вважається найбільш тяжкою патологією. Гіпермобільність яєчника може призводити до двосторонніх рецидивуючих перекрутів.

Перекрут яєчника часто пов’язані з різкими рухами чи зміною становища тіла (поворотом), фізичним напругою, посиленими заняттями спортом; особливо з раптовою зупинкою обертання тулуба. Розвитку цього стану може сприяти гостра чи тупа травма живота, тривалі важкі напади кашлю, посилення моторики кишечника, розтяг сечового міхура. Серед умов, що провокують перекрут яєчника також виділяють звивистість та подовження судин мезосальпінксу, наявність гідро-або піосальпінксу. При вагітності перекрут яєчника опосередкований відтисненням органу маткою, що росте в обсязі.

Клінічна картина перекруту яєчника за багатьма ознаками схожа на прояви захворювань, які стосуються «гострого живота». Типові випадки починаються несподівано, на тлі спокою або фізичної напруги, з раптових сильних колючих або переймоподібних болів у животі або тазу з одного боку, що іррадіюють у бік, спину або область паху. характеру, що приносить тимчасове полегшення, метеоризмом, запором, дизурією, кров’яними білями. Відзначається пропасниця, тахікардія, блідість шкірних покривів, холодний піт.

При неповному перекруті яєчника прояви розвиваються поступово, пацієнтки можуть подавати скарги на тупий біль із загостреннями протягом деякого часу. Наслідками перекруту яєчника можуть виступати кровотеча, некроз яєчника, розвиток пельвіоперитоніту та загрозливого життя стану, надалі – спайкового процесу у тазовій порожнині, хронічних тазових болів.

Зважаючи на гострий хірургічний стан, діагноз перекруту яєчника необхідно встановити в найкоротші терміни за допомогою збору анамнезу (факт операцій на органах черевної та тазової порожнини, наявності утворень придатків), огляду, УЗД органів черевної порожнини та малого тазу, загального аналізу крові.

Пальпація живота дозволяє визначити інфільтрат лише у половині випадків перекруту яєчника. Ознаки подразнення очеревини зазвичай проявляються на пізніх стадіях патології. Бімануальне дослідження виявляє помірний або різкий біль у ділянці придатків, збільшення об’єму та ущільнення яєчника. Високий лейкоцитоз визначається у разі розвитку запально-некротичних процесів.

УЗД у кольоровому допплерівському режимі допомагає візуалізувати асиметричність положення, збільшення розміру та щільності перекрученого яєчника, зміну його структури за рахунок великої освіти, наявність вільної рідини в малому тазі, порушення/відсутність кровотоку в ураженому органі. Тільки діагностична лапароскопія або лапаротомія безпосередньо виявляють гіперрухливість та перекрут яєчника, наявність кров’янистого випоту. Гістологічне дослідження доводить геморагічну інфільтрацію тканини яєчника, прояви некрозу.

У гінекології диференціальний діагноз перекруту проводиться з апоплексією яєчника, запаленням придатків матки, позаматковою вагітністю, гострим апендицитом, гострою кишковою непрохідністю.

Виду невідкладності стану при перекруті яєчника проводиться термінова госпіталізація та екстрене оперативне втручання. Залежно від тяжкості процесу можуть застосовуватись різні підходи. У необтяжених випадках, у дитячому віці, у жінок дітородного віку та вагітних доцільно виконання максимально щадної лапароскопічної деторсії (розкручування) придатків; за наявності кісти яєчника – проведення її одномоментного хірургічного видалення – кістектомії, при перекруті ніжки пухлини – резекції яєчника. Для запобігання рецидивам перекруту яєчників рекомендується фіксація яєчника до стінок тазу (оваріопексія).

У разі розвитку ускладнень використовується лапаротомічний доступ. Оваріектомія, аднексектомія застосовуються у запущених випадках перекруту яєчника з незворотними порушеннями кровообігу уражених органів, наявності прикордонного утворення яєчника або в період постменопаузи. При очевидних ознаках нежиттєздатності яєчника проводиться видалення органу без розкручування. Пацієнтці обов’язково призначається антибактеріальна терапія (інфузійна чи внутрішньом’язова). Строки госпіталізації визначаються наявністю ускладнень. При злоякісній пухлині яєчника виробляють додаткове видалення найближчих лімфовузлів та для подальшого лікування направляють пацієнтку до онколога.

Прогноз при ранній точній діагностиці та лікуванні перекруту яєчника вважається сприятливим, за відсутності некрозу зазвичай вдається зберегти орган та дітородну функцію. При запізнілому діагнозі через ускладнення, що стрімко розвиваються, прогноз погіршується, можливі несприятливі наслідки. Для профілактики перекруту яєчника важливими є щорічні профогляди у гінеколога з проведенням УЗД органів малого тазу, своєчасне виявлення та лікування кістозних утворень та пухлин придатків.