Перелом головки променевої кістки

Перелом головки променевої кістки – Це пошкодження верхньої частини променевої кістки, розташованої в області ліктьового суглоба. Належить до внутрішньосуглобових переломів. Виявляється набряком, обмеженням функції та болями по зовнішній поверхні ліктьового суглоба. Болі посилюються при спробі виконати обертальні рухи передпліччям. Для підтвердження діагнозу використовують рентгенографію, МРТ та КТ. Залежно від особливостей перелому лікування може бути оперативним (фіксація за допомогою металоконструкції, ендопротезування головки) або консервативним (іммобілізація гіпсовою пов’язкою).

Перелом головки променевої кістки належить до досить поширених ушкоджень. Складає приблизно 20% від загальної кількості травм ліктьового суглоба, що зустрічаються у травматології та ортопедії. У кожному другому випадку поєднується з ушкодженням медіальної бічної зв’язки та інших м’якотканних структур ліктьового суглоба. У 10% випадків виникає одночасно з вивихом кісток передпліччя. Ліва рука страждає частіше за праву. Лікування здійснюють лікарі-травматологи.

Причиною перелому головки променя зазвичай стає побутова чи спортивна травма. У спортсменів такі переломи кісток передпліччя зазвичай утворюється при падінні на розігнуту та проновану руку. При побутовій травмі частіше страждають жінки похилого та середнього віку, у них перелом головки, як правило, виникає при падінні на лікоть. Іноді пошкодження головки променя спостерігаються при високоенергетичних травмах: автодорожніх пригодах, падіннях з висоти, нещасних випадках на виробництві і т.д.

При переломі головки променя з’являється різкий біль у ліктьовому суглобі. Під час огляду виявляється деформація суглоба, набряк, гемартроз та обмеження рухів. Особливо різке обмеження визначається при спробі скоєння ротаційних рухів (обертання передпліччям). При поєднанні перелому головки з вивихом передпліччя деформація грубіша, рухи в суглобі відсутні, досить часто спостерігаються порушення чутливості та кровопостачання у дистальних відділах.

Перелом головки променя, як і інші внутрішньосуглобові ушкодження, відноситься до категорії складних переломів променевої кістки, що зумовлює значну кількість можливих ускладнень. У ранньому післяопераційному періоді у 3% випадків спостерігаються інфекційні ускладнення. В окремих випадках як при консервативному, так і при оперативному лікуванні можливе збереження залишкової деформації, ниючі болі, розвиток ішемічної контрактури Фолькмана, судинні або неврологічні порушення (зазвичай спостерігаються при відкритих ушкодженнях).

Лікування здійснюється у травматологічному відділенні. Основними завданнями є усунення перешкоди ротаційним рухам, відновлення стабільності та рухів у ліктьовому суглобі, а також профілактика посттравматичного артрозу. Консервативну терапію застосовують при ізольованих переломах без усунення фрагментів або з мінімальним усуненням. На зігнуту під кутом 90 градусів руку накладають гіпс на 2-3 тижні, потім гіпс замінюють спеціальним ортезом, що дозволяє здійснювати рухи в суглобі.

Показаннями до хірургічного втручання вважаються відкриті переломи, розриви або здавлення нервів або судин, сегментарні переломи, неефективність консервативної терапії, переломи зі зміщенням 2 і більше мм, а також супутні пошкодження дистального променевого зчленування або бічної зв’язки. Операція протипоказана при тяжкому стані хворого та наявності серйозної соматичної патології. Залежно від виду перелому використовують різні металоконструкції (гвинти, мостоподібні пластини), виконується резекція або ендопротезування головки.

Гвинти використовують при ізольованих переломах головки та косих переломах шийки променя. Накістковий остеосинтез з використанням Т-подібної або мостоподібної пластини виконують при вбитих і багатооскольчатих переломах головки. При важких багатооскольчатих ушкодженнях здійснюють резекцію головки променя. Якщо при проведенні відкритого остеосинтезу не вдається відновити стабільність ліктьового суглоба, додатково проводять спиці Кіршнер або монтують шарнірні апарати зовнішньої фіксації. До показань для ендопротезування відносяться нестабільні переломи зі значною деформацією області ліктьового суглоба і багатооскольчаті переломи в поєднанні з вивихом передпліччя.

Усі оперативні втручання виконують під джгутом, під загальним наркозом, із використанням подвійного чи переднього доступу. Після встановлення металоконструкції рану пошарово ушивають і дренують. Руку фіксують за допомогою знімної функціональної пов’язки. Після зменшення болю та зникнення набряку в ділянці ліктьового суглоба пацієнтам призначають ЛФК. Пов’язку знімають через 6 тижнів. Навантаження на руку обмежують до зрощення перелому.

Досить часто результатом таких переломів стають більш менш виражені обмеження рухів, в 50% випадків спостерігається обмеження розгинання. У 10-20% випадків виникає асептичний некроз головки променя. Після травми зростає ймовірність розвитку посттравматичного артрозу, обумовленого як порушенням конгруентності суглобових поверхонь, і рубцевими змінами, що виникли внаслідок травми чи оперативного втручання. Профілактика полягає у попередженні побутових та спортивних травм.