Перелом грудини

Перелом грудини – це порушення цілісності грудини. Супроводжується локальним набряком, синцями, інтенсивним болем, що посилюється при диханні. Зміщені уламки грудини можуть пошкодити плевру та легені, що призводить до розвитку пневмо- та гемотораксу. Діагностика переломів грудини ґрунтується на скаргах, результатах огляду та рентгенологічних даних. Лікування полягає у фіксації місця перелому терміном 14 днів. При переломах грудини зі зміщенням та багатооскольчатих переломах проводиться репозиція уламків та їх фіксація гвинтами.

Перелом грудини трапляється рідко, становить близько 5% від загальної кількості закритих травматичних уражень грудної клітки. Може бути ізольованим чи зустрічатися у складі поєднаних травм грудей. У разі пов’язані з досить високої летальністю (від 25 до 45%) через супутніх травм внутрішніх органів прокуратури та тяжких порушень дихання. Для пацієнтів дитячого віку подібні переломи нехарактерні, оскільки їхня грудна клітина дуже еластична.

Як правило, пошкодження грудної клітки з переломом грудини виникає в результаті дорожньо-транспортної пригоди (при ударі грудьми об рульову колонку), сильного прямого удару в груди або здавлення грудної клітки між деформованими частинами автомобіля і поєднується з множинними переломами ребер. Рідше травма стає наслідком різкого перетягування при форсованому розгинанні або розгинанні корпусу.

Грудина – Плоска витягнута кістка, розташована по передній поверхні грудної клітки. Своїми верхньобоковими відділами вона з’єднується із ключицями. З боків до грудини прикріплюються хрящові частини ребер. З’єднання з хрящами, що грають роль амортизаторів, забезпечує достатню рухливість грудини, тому для виникнення перелому потрібен додаток значної сили, що травмує.

Найбільш поширеними локалізаціями переломів є зона з’єднання тіла та рукоятки грудини, а також область прикріплення четвертого ребра. При здавленні колесом автомобіля, що перекочується, або пресом, що рухається, на виробництві можуть розвиватися Z-подібні переломи. Ушкодження можуть супроводжуватися або не супроводжуватися усуненням уламків. При переломі зі усуненням центральна частина грудини вдавлюється всередину.

Пацієнт скаржиться на біль у місці ушкодження. При диханні біль посилюється, тому хворий намагається робити поверхневі вдихи. В області перелому виявляються набряк та крововилив різного ступеня вираженості. Пальпація болісна, іноді під час обмацування вдається промацати уламки грудини. При зміщенні кісткових фрагментів може бути видима деформація по передній поверхні грудної клітини. Западання уламків грудини на вдиху виявляється дуже рідко, зазвичай – при багатооскольчатих переломах.

При переломі грудини без усунення уламків болю можуть бути виражені відносно слабо, особливо якщо травма супроводжується множинними переломами ребер, що визначають основну клінічну симптоматику. При ізольованих ушкодженнях грудини стан частіше задовільний, значних порушень дихання відсутні. При поєднаній травмі стан нерідко тяжкий, можливий шок, виявляються виражені дихальні розлади.

При переломі грудини з великим зміщенням уламків можливе пошкодження органів грудної клітки. Внаслідок пошкодження плеври та легень може розвинутися гемоторакс (скупчення крові) або пневмоторакс (скупчення повітря у грудній клітці). Досить поширеним ускладненням такого перелому вважається забій серця. У відсутність термінової медичної допомоги перелічені ускладнення становлять небезпеку життю хворого.

Діагноз перелому грудини виставляється лікарем-травматологом. Через незначну поширеність ушкодження та неінтенсивні болі при ізольованих переломах без зміщення іноді спостерігається пізнє звернення за медичною допомогою, помилки при діагностиці. План обстеження включає такі заходи:

• Опитування. Підвищити настороженість лікаря щодо можливого перелому грудини дозволяє ретельно зібраний анамнез із уточненням характерного механізму травматичної дії.
• Зовнішній огляд. При об’єктивному обстеженні звертають увагу на наявність та розташування синців. Пальпують грудину для виявлення уламків та крепітації (кісткового хрускоту).
• Променеві методики. Виконують рентгенограми грудини у прямій та бічній проекціях. Найчастіше найбільш інформативний бічний знімок. За сумнівних результатів рентгенологічного дослідження додатково призначають КТ.

При супутніх тяжких ушкодженнях ОГК показано консультацію грудного хірурга. При виражених дихальних порушеннях, нестабільності гемодинаміки, ознаках шоку потрібен огляд реаніматолога.

Консервативна терапія

Лікування здійснюється у відділенні травматології та ортопедії. Проводиться місцеве знеболення в області перелому. Всім пацієнтам призначають болезаспокійливі засоби. Виробляють іммобілізацію:

• При переломі без усунення уламків місце ушкодження фіксують широкою смугою липкого пластиру терміном на 2 тижні.
• При переломі зі зміщенням проводять репозицію уламків. Пацієнта укладають на ліжко із щитом. Між лопатками поміщають спеціальний валик, завдяки якому тіло хворого перебуває у стані перерозгинання. М’язи тягнуть уламки грудини, і зміщення поступово усувається.

Фізіотерапевтичні методи лікування включають кварц, УВЧ, дихальну гімнастику для запобігання застійним явищам у легенях.

Хірургічне лікування

Оперативне лікування при переломах грудини потрібне рідко. В окремих випадках (переломи з великим зміщенням уламків та багатооскольчаті ушкодження) здійснюється відкрита фіксація фрагментів. Остеосинтез грудини проводять з використанням спиць, дроту чи спеціальних гвинтів.

При ізольованих ушкодженнях прогноз зазвичай сприятливий. Перелом грудини повністю зростається приблизно півтора місяці. При поєднаних травмах, багатокільчастих переломах та значному зміщенні кісткових фрагментів результат визначається тяжкістю супутніх ушкоджень органів грудної клітки. Профілактика включає заходи щодо попередження автодорожнього та виробничого травматизму.