Перелом ключиці

Переломи ключиці – це порушення цілісності ключиці. Характеризується болем, обмеженням рухів у руці, набряклістю, зміною форми ключиці, укороченням надпліччя. Діагностика проводиться травматологом на підставі скарг, анамнезу, результатів зовнішнього огляду та даних рентгенографії. При переломі на кшталт «зеленої гілки» в дітей віком накладається м’яка фіксуюча пов’язка. При зміщенні уламків необхідна репозиція з наступною фіксацією гіпсової пов’язки. При пошкодженні або загрозі пошкодження судин та нервів потрібна операція.

Переломи ключиці становлять до 12% від загальної кількості переломів та до 66% переломів кісток плечового пояса. У 80% випадків ушкодження локалізується у середній третині ключиці, акроміальний кінець страждає на 15%, грудинний – у 5% випадків. Найчастіше виникають у дитячому та підлітковому віці. У дітей ключиця зазвичай ламається на кшталт «зеленої гілки» (із збереженням цілісності окістя). У дорослих нерідко спостерігаються переломи зі зміщенням.

Найчастіше пошкодження розвиваються внаслідок нещасного випадку у побуті або на вулиці. Можливі такі механізми:

• При прямій травмі (удар в область ключиці) зазвичай виникають косопоперечні, поперечні та осколкові переломи ключиці. Спостерігаються при бійках з використанням палиць, біт та металевих прутів, падіння важкого предмета, зіткнення з виступаючою частиною конструкції: виробничого механізму, дитячого містечка та ін.
• При непрямій травмі (падіння на витягнуту руку, лікоть чи плече) формуються косі та косопоперечні переломи. Причиною падіння зазвичай стають несприятливі погодні умови, рідше – алкогольне чи наркотичне сп’яніння.
• В окремих випадках перелом ключиці провокується різким скороченням м’язів. Подібні травми можуть виявлятись після генералізованого епілептичного нападу.

Ключиця – невелика, трохи вигнута трубчаста кістка, розташована над верхнім ребром і з’єднує грудину з лопаткою. Служить для зміцнення плечового пояса, є опорою для лопатки та кісток верхньої кінцівки. Захищає нерви та великі судини пахвової ділянки.

Локалізація перелому значною мірою визначається анатомічними особливостями кістки. Найчастіше ключиця ламається в середній третині ближче до акроміального кінця – у найтоншому і вигнутому відділі. Іншими факторами, що впливають на розташування пошкодження, є напрям і точка застосування сили, що травмує.

Найпоширенішими є оскольчасті та косі переломи. Під впливом тяги м’язів та ваги кінцівки периферичний фрагмент ключиці зміщується донизу, досередини та допереду. Одночасно грудино-ключичний м’яз «тягне» центральний уламок вниз і назад. В результаті надпліччя коротшає. Іноді кінець периферичного уламку просувається в зону розташування судинно-нервового пучка, це становить небезпеку через загрозу пошкодження нервів та кровотечі.

У сучасній травматології та ортопедії використовується систематизація переломів ключиці з урахуванням кількох факторів:

• по локалізації: ушкодження зовнішньої, середньої та внутрішньої третини ключиці;
• за характером уламків: поперечні, косопоперечні, косі, оскольчасті та S-подібні;
• за видом ушкодження: відкриті та закриті переломи.

Можливі травми ключиці без усунення та зі зміщенням уламків. Переломи зі зміщенням можуть супроводжуватися пошкодженням плеври, розташованих поблизу нервів та кровоносних судин.

Пацієнта турбує біль у місці перелому. Рухи рукою за пошкодження різко обмежені. Надпліччя набрякло, вкорочене. Форму ключиці змінено. Плече опущене, спостерігається його зміщення досередини та допереду. Здоровою рукою хворий притримує пошкоджену кінцівку за лікоть чи передпліччя та притискає її до тулуба.

При огляді можуть виявлятися крововиливи, патологічна рухливість та крепітація уламків ключиці. При відкритих переломах в зоні надпліччя видно невелику рану, нерідко – з кінцем кісткового фрагмента, що виходить з неї. При порушенні цілісності судинно-нервового пучка може виявлятися оніміння та слабкість кінцівки, можливі загальна слабкість та запаморочення, зумовлені внутрішньою кровотечею. Розрив плеври супроводжується задишкою та нестачею повітря внаслідок пневмотораксу.

Ускладнення переломів ключиці трапляються досить рідко. Найбільш поширеним негативним наслідком є ​​поранення судини чи нерва гострим фрагментом кістки. При порушенні цілісності нервів у віддаленому періоді можуть спостерігатися розлади чутливості та рухів різного ступеня виразності. Розрив великої судини загрожує значною крововтратою. Пневмоторакс діагностується рідко, за відсутності медичної допомоги може становити загрозу життю.

Діагностика перелому ключиці здійснюється лікарем-травматологом в умовах приймального спокою або амбулаторного прийому у травмпункті. Використовуються такі методики:

• Об’єктивне обстеження. Під час огляду місця ушкодження визначається характерна деформація ключиці, набряк, біль, іноді – крепітація фрагментів. При проведенні загального огляду звертають увагу на збереження чутливості та рухів у верхній кінцівці, відсутність або наявність ознак крововтрати, утруднень дихання.
• Рентгенографія ключиці. На знімках зазвичай добре проглядається зона перелому та напрямок усунення уламків. У дітей виявляється кутоподібна деформація, обумовлена ​​зміщенням фрагментів за збереження цілісності окістя.

При підозрі травму нервів потрібна консультація невролога, при ознаках порушення цілісності судин показаний огляд судинного хірурга.

Лікувальна тактика визначається наявністю та характером зміщення. Дітям та дорослим з неускладненими, добре репонованими переломами ключиці без загрози пошкодження нервових стовбурів або судин стаціонарне лікування не потрібне. При загрозі розвитку ускладнень показано госпіталізація до травматологічного відділення. Найчастіше відзначається хороша ефективність консервативного лікування, операції проводяться рідко.

Перша допомога

Перша допомога полягає у підвішуванні кінцівки на косинкову пов’язку, згинанні її в ліктьовому суглобі та прибинтовуванні до тіла. Не слід самостійно намагатися усунути зміщення шляхом різких ривків чи рухів потерпілою кінцівкою – це може стати причиною вторинного усунення уламків, підвищити загрозу виникнення ускладнень.

Консервативне лікування

Основним методом лікування є іммобілізація. Термін фіксації у дітей становить 2-3 тижні, у дорослих – 1 місяць. У дитячому віці для утримання уламків зазвичай достатньо кілець Дельбе. У дорослих використовують рамку Чижина та інші спеціальні пов’язки.

• При переломах на кшталт «зеленої гілки» і ушкодженнях без усунення накладають фіксуючу пов’язку.
• При переломі ключиці зі зміщенням уламків виконується місцеве знеболювання з наступною репозицією та фіксацією м’якою або гіпсовою пов’язкою.

Після репозиції роблять контрольний знімок, призначають УВЧ. При виражених болях перші дні після травми рекомендують приймати анальгетики. Після припинення іммобілізації хворого направляють на масаж та ЛФК.

Хірургічне лікування

Показаннями до екстреного оперативного лікування є всі відкриті переломи ключиці та закриті травми з розвитком ускладнень або загрозою ушкодження нервів, плеври та кровоносних судин нестабільними кістковими уламками. Планові операції проводять при непереборному зміщенні фрагментів та значній зовнішній деформації надпліччя. Можливі наступні варіанти остеосинтезу ключиці:

• Внутрішньокістковий. Показаний при переломах, використовується спеціальний штифт або цвях Богданова.
• Накісний. Рекомендується при багатооскольчатих пошкодженнях, здійснюється з використанням вигнутої пластини.
• Спіцевий. Фіксація виконується спицями, які проводять через фрагменти ключиці. Кінці спиць виводять за межі кістки та скріплюють.

У післяопераційному періоді призначають антибіотики, аналгетики, фізіопроцедури. Витяг здійснюють після зняття швів (на 8-10 добу).

Прогноз при неускладнених переломах ключиці є сприятливим. Уламки зазвичай добре зростаються навіть за наявності залишкового зміщення, функція верхньої кінцівки повністю відновлюється. Результат при супутніх травмах плеври та нервово-судинного пучка визначається тяжкістю ушкодження, своєчасністю надання медичної допомоги.

Профілактика включає у собі заходи щодо зниження рівня травматизму. У період ожеледиці необхідно вибирати стійке взуття з ковзною підошвою для запобігання падінням. Оскільки переломи ключиці часто трапляються у дітей, важливими превентивними заходами є достатній контроль за перебування дитини на вулиці, обладнання безпечних дитячих ігрових комплексів.