Перелом ноги

Переломи стегна

Перелом стегна – важка травма, що супроводжується вираженим больовим синдромом та значною крововтратою внаслідок кровотечі з уламків. Тяжкість пошкодження та необхідність фіксації фрагментів з використанням скелетного витягання або масивної гіпсової пов’язки обумовлює різке зниження рухливості хворих, що, особливо за наявності інших травм або супутніх захворювань, може стати причиною розвитку небезпечних ускладнень, у тому числі пролежнів та застійної пневмонії. У перші три доби після травми можлива жирова емболія.

Переломи шийки стегна є внутрішньосуглобовими і частіше виникають у літніх пацієнтів, які страждають на остеопороз. Перелом ноги утворюється внаслідок падіння будинку або на вулиці, при значному зниженні міцності кістки її цілісність може порушитись навіть при незручному повороті в ліжку. Пацієнт скаржиться на помірний біль у ділянці суглоба, біль посилюється при рухах. Нога розгорнута назовні, у положенні на спині хворий не може самостійно підняти п’яту над ліжком. При зміщенні уламків виявляється скорочення кінцівки. Набряк області ушкодження, зазвичай, незначний.

Діагноз підтверджують за допомогою рентгенографії кульшового суглоба. Через недостатнє кровопостачання шийка стегна погано зростається, повноцінного кісткового мозоля, як правило, не утворюється, уламки «схоплюються» між собою сполучною тканиною, що обумовлює високий відсоток виходів на інвалідність. З урахуванням даної обставини переважним способом лікування при таких переломах ноги є операція – остеосинтез трилопатевим цвяхом, ендопротезування або кісткова аутопластика.

Якщо загальний стан не дозволяє провести хірургічне втручання, використовують скелетне витягування. Хворим похилого віку накладають гіпсовий чобіток з поперечною планкою, що виключає обертання кінцівки. Це дозволяє забезпечити утворення фіброзної мозолі за умови збереження достатньої фізичної активності пацієнта.

Вертельні переломи є позасуглобовими та частіше утворюються у хворих працездатного віку. Ознаки перелому ноги ті ж, що й при пошкодженні шийки стегна, проте симптоматика виражена яскравіше, спостерігається більш виражений больовий синдром та значний набряк у травмованій ділянці. Для діагностики також використовується рентгенографія тазостегнового суглоба. Подібні ушкодження зазвичай добре зростаються без операції. Пацієнту на 8 тижнів накладають скелетне витягування, а потім замінюють його гіпсовою пов’язкою. Для ранньої активізації хворих можуть використовуватися різні оперативні методики, у тому числі остеосинтез пластиною, трилопатевим цвяхом або гвинтами.

Діафізарні переломи стегна з’являються при прямий чи непрямий травмі. Безпосередня причина перелому ноги може бути удар, падіння з висоти, ДТП або виробнича травма. Найчастіше страждають люди працездатного віку. Потужні м’язи, що кріпляться до стегнової кістки, впливають на уламки, «відтягуючи» або розгортаючи фрагменти, тому при таких переломах ноги здебільшого спостерігається виражене зміщення.

Виникає різкий біль та значний набряк, на шкірі можуть з’являтися синці. Кінцівка укорочена, стегно деформовано, виявляється крепітація, патологічна рухливість. В окремих випадках можливий травматичний шок. Для підтвердження діагнозу призначається рентгенографія стегна. Лікування консервативне чи оперативне. На етапі надходження для запобігання розвитку шоку здійснюється якісне знеболювання. Потім накладається скелетне витягання або здійснюється остеосинтез стегна пластиною, штифтом або стрижнем.

Виросткові переломи стегна є внутрішньосуглобовими. Найчастіше зустрічаються у літніх людей, виникають при падінні або ударі по коліну. Супроводжуються різким болем у ділянці коліна та нижньої частини стегна. Опора та рухи обмежені. Колінний суглоб набряклий, визначається гемартроз. При переломах виростків зі зміщенням спостерігається відхилення гомілки всередину чи назовні. Для уточнення діагнозу призначають рентгенографію колінного суглоба. При надходженні суглоби пунктують, потім накладають гіпс або скелетне витягування. Якщо уламки неможливо зіставити, проводять операцію – остеосинтез гвинтами, пластиною або болтами-стяжками.

Переломи гомілки

Переломи гомілки – найпоширеніші переломи ніг. Виникають у результаті високоенергетичного впливу, наприклад, автотранспортного пригоди чи падіння з висоти. Виняток – переломи кісточок, які, як правило, утворюються при підгортанні ноги. Можуть виявлятись у людей будь-якого віку, однак, загалом спостерігається переважання пацієнтів працездатного віку.

Переломи виростків великогомілкової кістки є внутрішньосуглобовими та частіше виникають внаслідок падіння з висоти. Можливі як ізольовані переломи внутрішнього або зовнішнього виростка, так і одночасний перелом двох виростків. Колінний суглоб набрячений, у ньому визначається гемартроз. Рухи та опора болючі, різко утруднені. Діагноз уточнюють виходячи з рентгенографії, рідше використовують МРТ колінного суглоба. Лікування – пункція, блокада місця перелому, при переломах ноги без усунення здійснюють іммобілізацію гіпсовою пов’язкою, при ушкодженнях зі зміщенням накладають скелетне витягання або виконують операцію (остеосинтез пластинами, гвинтами чи апаратом Ілізарова).

Діафізарні переломи кісток гомілки. Утворюються внаслідок прямої чи непрямої високоенергетичної травми. Можливий перелом тільки великогомілкової або тільки малогомілкової кістки або перелом обох кісток гомілки (найпоширеніший). При переломах однієї кістки зміщення уламків не спостерігається, або воно менш виражене і простіше піддається корекції, оскільки друга кістка залишається цілою і утримує зламану відносно правильному положенні. Переломи обох кісток – більш важкі, за них частіше виникає виражене усунення і частіше потрібне хірургічне втручання.

Пошкодження проявляється болем та вираженим набряком. Спостерігається патологічна рухливість, крепітація. Опора неможлива, рухи дуже утруднені. Діагноз підтверджують рентгенографією. Лікування переломів однієї з кісток гомілки найчастіше консервативне – за потреби проводять репозицію, потім накладають гіпс. Лікування пошкоджень обох кісток гомілки може бути консервативним чи оперативним. У першому випадку на 4 тижні накладають скелетне витягування, а потім здійснюють іммобілізацію гіпсовою пов’язкою. У другому виконують вогнищевий остеосинтез з використанням стрижнів, що блокуються, гвинтів, рідше – пластин, або позавогнищевий остеосинтез з накладенням апарату Ілізарова.

Переломи кісточок – дуже поширене ушкодження. Такі переломи ніг частіше виникають при підгортанні стопи, рідше є наслідком прямого удару в ділянку суглоба. Можливий перелом однієї кісточки (внутрішньої або зовнішньої), перелом обох кісточок (двохлопчаковий перелом) і перелом обох кісточок у поєднанні з пошкодженням заднього або переднього краю великогомілкової кістки (трьохлопочковий перелом). Травма може супроводжуватися або не супроводжуватися підвивихом, зміщенням уламків та розривом зв’язок. Найчастіше, що більше кісточок зламано – то вище ймовірність наявності обтяжуючих моментів (підвивих, зміщення тощо. буд.).

Виникає різкий біль. Область суглоба набрякла, рухи і опора різко утруднені чи неможливі. При підвивиху та зміщенні фрагментів виявляється деформація області ушкодження. Діагноз підтверджують за допомогою рентгенографії гомілковостопного суглоба. Лікування – знеболювання, репозиція, гіпс. Термін іммобілізації визначається, виходячи з кількості зламаних кісточок (по 4 тижні на кожну кісточку), тобто 4 тижні при одночовникових переломах, 8 – при двочовнових і 12 – при тричовникових. При неможливості адекватного зіставлення фрагментів та усунення підвивиху показано хірургічне втручання – остеосинтез кісточки гвинтами, пластинами чи спицями.

Переломи кісток стопи

Перелом кістки п’яти зазвичай утворюється під час падіння з висоти. Може бути внутрішньо-або позасуглобовим, супроводжуватися або не супроводжуватися усуненням фрагментів. П’яткова область набрякла, розширена, різко болісна, опора неможлива. Для уточнення діагнозу виконують рентгенографію п’яти. При переломах ноги без усунення накладають гіпс, при зміщенні здійснюють закриту репозицію, в особливо складних випадках іноді монтують апарат Ілізарова.

Переломи кісток передплюсні – такі переломи ніг трапляються досить рідко, виникають внаслідок підгортання ноги, падіння чи прямого удару. Супроводжуються болем, набряком стопи, утрудненням опори та рухів. Діагноз підтверджують за допомогою рентгенографії стопи. Лікування консервативне – гіпс протягом 1-15 міс.

Переломи кісток плюсни та пальців – Досить поширені переломи ніг. Найчастіше утворюються внаслідок удару чи падіння важкого предмета на стопу. Іноді спостерігається усунення. Дистальна частина стопи набрякла, болюча, опора утруднена. Для уточнення діагнозу використовують рентгенографію. Лікування зазвичай консервативне – гіпсова пов’язка (за наявності усунення – з попередньою репозицією). При неможливості утримати уламки у правильному положенні роблять фіксацію спицею.