Перелом плечової кістки

Переломи плеча становлять близько 7% від загальної кількості переломів. Залежно від локалізації переломи плеча поділяються на: переломи верхніх відділів плечової кістки; діафізарні переломи плеча (переломи середньої частини плеча); переломи нижніх відділів плечової кістки. Переломи плеча супроводжуються болем та набряком, деформацією та крепітацією в області перелому, обмеженням руху руки. При внутрішньосуглобових переломах плеча можливий гемартроз. Основний метод діагностики перелому плечової кістки – це рентгенографія, що додатково може проводитися УЗД, КТ або МРТ суглоба, діагностична пункція. Лікування включає репозицію уламків, їх утримування за допомогою спиць, пластин або гвинтів, накладання гіпсової пов’язки, реабілітацію руки після зняття гіпсу (масаж, ЛФК, фізіопроцедури).

Переломи плеча становлять близько 7% від загальної кількості переломів.

Верхній кінець плечової кістки має форму півкулі та з’єднується із суглобовою поверхнею лопатки, беручи участь в утворенні плечового суглоба. Розташована відразу під головкою частина плечової кістки зветься анатомічної шийки плеча. Трохи нижче знаходяться точки прикріплення м’язів – малий та великий горбок. Капсула плечового суглоба охоплює анатомічну шийку плеча та закінчується над горбками. Під горбками кістка трохи звужується та утворює хірургічну шийку плеча. Нижня частина плечової кістки закінчується округлою головкою виростка, що зчленовується з променевою кісткою і блоком плечової кістки, що з’єднується з ліктьовою кісткою.

Залежно від локалізації травматологи поділяють переломи плеча на:

• переломи верхніх відділів плечової кістки;
• діафізарні переломи плеча (переломи середньої частини плеча);
• переломи нижніх відділів плечової кістки.

Перелом плеча в його верхніх відділах може бути внутрішньосуглобовим (підгортковим) та позасуглобовим (підгорбковим).

Можливий перелом головки, відрив малого або великого бугра, перелом анатомічної та хірургічної шийки плеча. Найбільш поширені переломи хірургічної шийки, причому переважну частину постраждалих становлять люди похилого віку. Причиною перелому зазвичай стає падіння на лікоть, плече або відведену руку.

Симптоми

Пацієнт подає скарги на болі в області плечового суглоба. Забиті переломи супроводжуються нерізким набряком, хворобливістю при спробі активних рухів. Пасивні рухи обмежені незначно. При переломі зі зміщенням клінічна картина яскравіша. Потерпілого турбують виражені болі. Виявляється помірний набряк, деформація області суглоба та укорочення кінцівки. Визначається крепітація (хрускіт кісткових фрагментів). Діагноз уточнюють за результатами рентгенографії. При внутрішньосуглобовому зламі може бути проведено УЗД плечового суглоба.

Лікування

При вбитих переломах руку фіксують спеціальною пов’язкою. При переломах хірургічної шийки зі усуненням у відділенні травматології виконують репозицію під місцевою анестезією. У подальшому можлива фіксація пов’язкою по Турнеру або на шині, що відводить, лейкопластирне або скелетне витягування. ЛФК призначають починаючи з 7-10 лікування. Термін іммобілізації становить 6 тижнів. Операція показана при нестабільних та оскольчастих переломах. Протипоказанням до операції є старечий вік та тяжкі хронічні хвороби.

Переломи плеча в середньому відділі (діафізарні переломи плеча) виникають внаслідок падіння на руку або удару по плечу, можуть бути косими, поперечними, гвинтоподібними та оскольчастими. Діафізарні переломи плеча нерідко поєднуються з ушкодженням променевого нерва. Можливе пошкодження плечових артерій та вен.

Симптоми

Клінічними ознаками перелому плеча є біль, набряклість, деформація, крепітація кісткових фрагментів та патологічна рухливість плечової кістки. При переломах плеча з ушкодженням променевого нерва пацієнт не може самостійно розігнути пальці та кисть. Для уточнення діагнозу та вибору тактики лікування виконують рентгенографічне дослідження.

Лікування

Переломи плеча без усунення знеболюють і фіксують гіпсовою шиною. При переломах плеча зі зміщенням накладають скелетне або лейкопластирне витягування, яке після появи рентгенологічних ознак кісткової мозолі замінюють на гіпсову лонгету. Загальний термін іммобілізації при діафізарних переломах плеча становить 3-3,5 місяці.

При добре зіставлених переломах плеча, що поєднуються з ушкодженням променевого нерва, проводиться консервативна терапія (адекватна іммобілізація перелому плеча, стимуляція відновлення нерва, ЛФК, фізіолікування). Якщо протягом 2-3 місяців немає ознак регенерації нерва виконують операцію. Хірургічне лікування показано при багатооскольчатих переломах плеча, неможливості закритої репозиції, інтерпозиції м’яких тканин та пошкодження судин. Фіксацію уламків здійснюють за допомогою пластин, металевих штифтів або апарату Ілізарова.

Можливі внутрішньосуглобові та внутрішньосуглобові переломи плеча в нижніх відділах. До позасуглобових переломів нижніх відділів плеча відносяться надвиросткові переломи, до внутрішньосуглобових переломів – переломи блоку, головчастого підвищення плечової кістки і міжвиросткові переломи.

З урахуванням механізму травми надвиросткові переломи плеча поділяються на розгинальні та згинальні. Згинальні надвиросткові переломи зустрічаються частіше, виникають при падінні на зігнуту руку. Причиною розгинального перелому стає падіння на переігнуту руку.

Симптоми

Область плеча над ліктьовим суглобом набрякла, різко болюча. Згинальні переломи супроводжуються візуальним подовженням передпліччя, при розгинальних переломах передпліччя виглядає укороченим. Надвиросткові переломи плеча можуть поєднуватися з вивихом кісток передпліччя. Діагноз встановлюється після рентгенографії.

Лікування

При неускладнених переломах область ушкодження фіксують гіпсовою лонгетою на 3-4 тижні. При великому зміщенні уламків та неможливості репозиції виконують операцію.

Перелом зовнішнього виростка виникає при падінні з опорою на розігнуту руку, перелом внутрішнього виростка – при падінні на лікоть. Можлива пряма травма (удар в ділянку виростка). Ліктьовий суглоб набряклий, різко болючий. Як правило, переломи виростків супроводжуються розвитком гемартрозу (скупченням крові в ліктьовому суглобі), при якому болі та набряк стають більш вираженими. Діагноз встановлюють після рентгенографії.

Лікування

При переломах без усунення проводять іммобілізацію гіпсовою лонгетою. При переломах зі усуненням виконують репозицію під місцевою анестезією. Якщо фрагменти неможливо зіставити, проводиться хірургічне лікування (фіксація уламків спицями, пластинами або гвинтами). Фізіотерапевтичні процедури при цьому виді переломів плеча протипоказані. Пацієнтам призначають ЛФК та ​​механотерапію.

Зазвичай трапляються у дітей. Виникають при падінні на лікоть. Супроводжуються болем, набряком, обмеженням рухів у суглобі. Лікування як при переломах виростків.