Переломи кісток передпліччя

Перелом кісток передпліччя – одне з найпоширеніших пошкоджень кістяка. За даними різних зарубіжних та вітчизняних авторів, частота переломів кісток передпліччя коливається в межах 11,3-30,5% від загальної кількості переломів. Переломи кісток передпліччя характеризуються набряклістю, синюшністю та порушенням форми кінцівки у місці перелому; крепітацією та різким болем при спробі рухів. Внутрішньосуглобові переломи можуть супроводжуватись гемартрозом. Основний метод діагностики – рентгенологічний, при підозрі на гемартроз показано пункцію суглоба. Лікування переломів кісток передпліччя включає відкрите або закрите зіставлення уламків, їх фіксацію та накладення гіпсової пов’язки, реабілітаційні заходи (лікувальна гімнастика у поєднанні з масажем).

Перелом кісток передпліччя – одне з найпоширеніших пошкоджень кістяка. За даними різних зарубіжних та вітчизняних авторів, частота переломів кісток передпліччя коливається в межах 11,3-30,5% від загальної кількості переломів.

Скелет передпліччя утворений ліктьовою (ulna) та променевою (radius) кістками. Променева кістка розташовується з боку пальця, ліктьова – з боку мізинця. Розширена у верхній частині ліктьова кістка зверху з’єднується з плечовою кісткою, утворюючи ліктьовий суглоб. Тонка зверху і масивна знизу променева кістка зчленовується з кістками зап’ястя, беручи участь в утворенні променево-зап’ясткового суглоба. У верхній та нижній частині кістки передпліччя з’єднуються за допомогою зчленувань, у середній частині – за допомогою міжкісткової мембрани.

На верхньому широкому кінці ліктьової кістки є поглиблення (напівмісячна виїмка) для зчленування з плечовою кісткою. Позаду виїмки розташований ліктьовий відросток, попереду – вінцевий відросток ліктьової кістки. Збоку від вінцевого відростка знаходиться невелика виїмка для зчленування з головкою променевої кістки. Нижній вузький кінець ліктьової кістки зчленовується з променевою кісткою і в утворенні променево-зап’ясткового суглоба не бере участі.

У травматології виділяють такі переломи кісток передпліччя (всі види переломів кісток передпліччя перераховуються від периферії до центру):

• переломи променевої кістки у типовому місці;
• переломи діафіза (середньої частини) обох кісток передпліччя;
• переломи ліктьової кістки у її середній частині (переломи діафіза);
• переломи променевої кістки у її середній частині (переломи діафіза);
• переломи шийки чи головки променевої кістки;
• переломи Монтеджа (переломи ліктьової кістки у верхній третині, що поєднуються з вивихом головки променя);
• переломи Галеацці (переломи нижньої третини променевої кістки, що поєднуються з вивихом нижнього кінця ліктьової кістки та розривом периферичного зчленування кісток передпліччя).
• переломи ліктьового відростка;
• переломи вінцевого відростка.

Частота різних переломів кісток передпліччя у людей різного віку неоднакова. У верхніх відділах переломи кісток передпліччя в дітей віком спостерігаються рідше, ніж в дорослих пацієнтів.

Наслідок падіння на лікоть, удару в ділянку ліктя або різкого скорочення трицепса (м’язи, що розгинає передпліччя). Область ліктьового суглоба синюшна, набрякла, деформована. Випрямлена рука хворого звисає. При спробі рухів виникає різкий біль. При усуненні уламків пацієнт не може самостійно розігнути передпліччя.

При переломі ліктьового відростка без усунення на зігнутий під кутом 90 градусів ліктьовий суглоб накладають гіпс. Термін іммобілізації – 3-4 тижні. При переломі ліктьового відростка зі зміщенням кісткових фрагментів більш ніж на 5 мм проводиться остеосинтез.

Пошкодження є наслідком падіння на зігнутий лікоть. При обстеженні виявляється гематома та набряк у ділянці ліктьової ямки. Згинання передпліччя обмежене. При промацуванні визначається біль у ділянці ліктьової ямки. При переломах без усунення на зігнутий під кутом 90 градусів ліктьовий суглоб накладають лонгету на 3-4 тижні. При вклиненні фрагмента відростка в ліктьовий суглоб проводять операцію його видалення.

Причиною стає падіння на пряму руку. Виявляється набряк і біль трохи нижче за ліктьовий суглоб. Згинання передпліччя обмежене. Виникають різкі болі при обертанні передпліччя назовні. При переломах без зміщення область зігнутого ліктьового суглоба накладають лонгету на 3 тижня. При зміщенні показаний остеосинтез, роздроблення – видалення головки променя.

Механізм ушкодження – прямий удар по передпліччю. При обстеженні пацієнта з переломом ліктьової кістки виявляється набряк, деформація, різкі болі при промацуванні, осьовому навантаженні та здавленні передпліччя з боків. Рухи обмежені. При переломі ліктьової кістки без усунення травматолог фіксує зігнуте передпліччя на 4-6 тижнів. Лонгетою обов’язково захоплюється два сусідні суглоби – променево-зап’ястковий і ліктьовий. При переломі ліктьової кістки зі зміщенням попередньо виконують репозицію.

Розвивається при прямому ударі по передпліччю. При огляді хворого з переломом променевої кістки виявляють деформацію, набряк, рухливість уламків, різкі болі при промацуванні місця ушкодження та осьовому навантаженні. Активне обертання передпліччя неможливе. При переломах променевої кістки без зсуву накладають гіпсову лонгету, що захоплює два сусідні суглоби (променево-зап’ястковий і ліктьовий) на зігнуте передпліччя. Іммобілізація терміном 4-5 тижнів. При переломах променевої кістки зі усуненням попередньо виконують репозицію. Термін іммобілізації у разі становить 5-6 тижнів.

Поширене ушкодження. Виникає при непрямій (падіння на руку) або прямій (удар по передпліччю) травмі. Практично завжди супроводжується усуненням уламків. Через скорочення розташованої між кістками мембрани фрагменти променевої та ліктьової кісток зазвичай зближуються між собою. Передпліччя деформоване, укорочене. Хворий притримує кінцівку здоровою рукою. Виявляється рухливість уламків, різкий біль при промацуванні місця ушкодження, осьовому навантаженні та бічному стиску передпліччя далеко від місця перелому кісток передпліччя.

При переломах кісток передпліччя без зміщення на зігнуту руку накладають лонгету, що захоплює два сусідні суглоби, терміном до 8 тижнів. При переломах кісток передпліччя зі усуненням попередньо виконується репозиція. При неможливості зіставити та/або утримати уламки проводиться остеосинтез з використанням кісткових, внутрішньокісткових або зовнішніх металоконструкцій. Остеосинтез абсолютно показаний у разі кутового або вторинного зміщення, інтерпозиції м’яких тканин, а також зміщення фрагментів на половину та більше діаметра кісток. Після операції при переломах кісток передпліччя гіпс накладають на 10-12 тижнів.

Комбіноване ушкодження, що включає в себе перелом ліктьової кістки, що поєднується з вивихом головки променевої кістки, а нерідко – і з ушкодженням гілки ліктьового нерва. Виникає при падінні на руку або відбитті удару піднятим і зігнутим передпліччям. Залежно від усунення осколків виділяють згинальний (фрагменти ліктьової кістки зміщуються кзади, головка променевої кістки – кпереди; у результаті утворюється відкритий кпереди кут) і розгинальний (фрагменти ліктьової кістки зміщуються кпереди, головка променевої кістки – кнаружи і кзади; ) переломи Монтеджа.

Виявляється укорочення пошкодженого передпліччя, випинання з боку променевої кістки та западіння – з боку ліктьової, пружний опір при спробі пасивного згинання. Для підтвердження перелому Монтеджа виконується рентгенографія із захопленням області ушкодження та ліктьового суглоба. При згинальних переломах Монтеджа травматолог виконує репозицію та вправлення вивиху. Потім кінцівку фіксують у розігнутому положенні з розгорнутою догори долонею на 6-8 тижнів. При розгинальних переломах Монтеджа після репозиції та вправлення вивиху руку фіксують на 4-5 тижнів у положенні долонею догори, а потім переводять долоню в середнє положення та накладають лонгету ще на 4-6 тижнів. Операція проводиться при неможливості одномоментної репозиції, при інтерпозиції м’яких тканин та розриві кільцеподібної зв’язки.

Комбіноване пошкодження, що включає перелом променя в нижній третині, що поєднується з вивихом головки ліктьової кістки. Виникає при ударі по передпліччю чи падінні на пряму руку. При цьому фрагменти променя зміщуються вперед, а головка ліктьової кістки – у бік долоні або тилу.

Під час обстеження виявляється вибухання на передпліччі з боку долоні та западіння – з боку тилу. Вісь променевої кістки викривлена. Головку ліктьової кістки можна промацати в області променево-зап’ясткового суглоба з його ліктьової сторони. При натисканні головка вправляється, проте при припиненні тиску вона знову вивихається. Для підтвердження перелому Галеацци виконують рентгенографію із суглоба та області ушкодження. Виконується репозиція, накладається звичайна або полімерна пов’язка гіпсу терміном на 8-10 тижнів. Якщо уламки неможливо зіставити та/або утримати, показано операцію.

Широко поширене ушкодження. Найчастіше страждають жінки похилого віку. Причиною травми стає падіння на пряму руку з упором на долоню, рідше на тильну сторону кисті. Цілісність кістки порушується на 2-3 см вище променево-зап’ясткового суглоба.

Зустрічаються згинальні та розгинальні переломи променевої кістки у типовому місці. Найчастіше виникають розгинальні переломи променевої кістки в типовому місці, що характеризуються зміщенням дистального (розташованого далі від тулуба) фрагмента в променеву сторону та до тилу та деяким його розворотом назовні. Проксимальний (розташований ближче до тулуба) фрагмент зміщується в ліктьову та долонну сторону. При згинальному переломі променевої кістки у типовому місці периферичний фрагмент зміщується убік долоні і трохи розвертається досередини, а центральний – зміщується до тилу і трохи розгортається назовні.

Передпліччя над променево-зап’ястковим суглобом набрякло, синюшно, деформовано, різко болісно при промацуванні та осьовому навантаженні. При супутньому ушкодженні гілок серединного та променевого нерва виявляються порушення чутливості, обмеження рухів четвертого пальця. При переломах променевої кістки без зміщення руку накладають лонгету терміном на 3-4 тижні. При переломах зі зміщенням попередньо виконується репозиція (зазвичай ручна, рідше апаратна), після чого накладається гіпс терміном на 4-5 тижнів. При ушкодженнях нервів пацієнтам призначають тиреокальцитонін, анаболічні гормони, неостигмін та вітаміни групи В.