Переломи кісток стопи

Переломи кісток стопи за різними даними становлять 2,5-10% від усіх переломів. Переломи кісток стопи виникають як внаслідок прямого пошкодження, так і внаслідок непрямої травми (невдалого стрибка, підгортання стопи, падіння). Значимість переломів кісток стопи визначається високою взаємною залежністю всіх елементів цієї частини тіла. Будь-яка зміна форми однієї з кісток стопи при переломі призводить до зміни форми та функції всієї стопи. Таким чином, переломи кісток стопи нерідко зумовлюють подальше порушення нормальної опори на стопу, розвиток плоскостопості та вторинних артрозів. З діагностичною метою виконуються рентгенограми стопи у 2-3 проекціях. Відносно переломів кісток стопи проводиться відкрита/закрита репозиція з наступною іммобілізацією на строк до 1,5 міс.

Переломи кісток стопи за різними даними становлять 2,5-10% від усіх переломів. Значимість переломів кісток стопи визначається високою взаємною залежністю всіх елементів цієї частини тіла. Будь-яка зміна форми однієї з кісток стопи при переломі призводить до зміни форми та функції всієї стопи. Таким чином, переломи кісток стопи нерідко зумовлюють подальше порушення нормальної опори на стопу, розвиток плоскостопості та вторинних артрозів.

Стопа складається з 26 кісток, пов’язаних між собою дрібними суглобами та великою кількістю зв’язок. Виділяють три відділи стопи: передплюсну, плюсну та фаланги пальців. Передплюсна утворена п’ятковою, таранною, кубовидною, човноподібною та трьома клиноподібними кістками.

Проксимально (ближче до центру тіла) таранна кістка з’єднується з кістками гомілки. Дистально (далі від центру тіла) кістки передплюсни зчленовуються з кістками плюсни, які у свою чергу утворюють суглоби з кістками основних фаланг пальців.

Переломи таранної кістки

Таранна кістка має особливості, що відрізняють її від інших кісток стопи. По-перше, через таранну кістку на стопу передається тиск усієї тяжкості людського тіла. По-друге, таранна кістка є єдиною кісткою стопи, до якої не прикріплюється жодна м’яз. По-третє, таранна кістка відіграє значну роль у формуванні склепінь стопи.

Переломи таранної кістки зустрічаються в травматології рідко (близько 3% від загальної кількості переломів кісток стопи), належать до групи тяжких ушкоджень кісток стопи і нерідко поєднуються з іншими ушкодженнями (переломами кісточок, вивихами стопи, переломами інших кісток стопи). Розрізняють переломи тіла, головки, шийки, латерального чи заднього краю таранної кістки.

Переломи таранної кістки найчастіше є результатом непрямої травми (підгортання стопи, стрибок, падіння з висоти). Рідше причиною ушкодження стає здавлення стопи чи прямий удар важким предметом.

Симптоми

Пацієнт скаржиться на різкі болі у пошкодженій ділянці. Стопа і гомілковостопний суглоб набряклі, на шкірі видно крововиливи, переважно – в ділянці внутрішньої кісточки. При зміщенні уламків виявляється деформація. Рухи в гомілковостопному суглобі практично неможливі через біль.

Визначається різка болючість при промацуванні на рівні суглобової щілини, причому при переломах шийки болю сильніше виражені спереду, а при переломах заднього відростка – по задній поверхні назовні від ахіллового сухожилля.

Для підтвердження перелому таранної кістки, визначення його локалізації, виявлення характеру та ступеня усунення фрагментів виконують рентгенографію у 2-х проекціях.

Лікування

При переломі зі зміщенням показано невідкладну репозицію уламків. Слід враховувати, що при збільшенні давності травми зіставлення кісткових фрагментів різко утруднюється або стає неможливим. Невдача закритої репозиції є показанням до відкритого вправлення або накладання скелетного витягу.

При переломах заднього відростка гіпс накладається на 2-3 тижні, за інших переломах таранної кістки – на 4-5 тижнів. З 3-4 тижні пацієнту рекомендують виймати пошкоджену ногу з шини і здійснювати активні рухи в гомілковостопному суглобі.

Надалі призначають ЛФК, масаж і фізіолікування. Відновлення працездатності відбувається через 2,5-3 місяці. Протягом року після травми хворим рекомендують носити супінатори для попередження травматичної плоскостопості.

Переломи човноподібної кістки

Цей різновид переломів кісток стопи, як правило, виникає в результаті прямої травми (падіння важкого предмета на тил стопи). Рідше причиною перелому човноподібної кістки стає її здавлення між клиноподібними кістками та головкою таранної кістки. Нерідко переломи човноподібної кістки поєднуються з іншими переломами кісток стопи.

Симптоми

Опора на ногу обмежена через біль. Виявляються припухлість та крововиливи на тилі стопи. Промацування човноподібної кістки, поворот стопи досередини і назовні, а також відведення та приведення стопи викликають різку болючість в ділянці перелому. Для підтвердження перелому човноподібної кістки виконують рентгенографію стопи у 2-х проекціях.

Лікування

При переломах човноподібної кістки без усунення кісткових фрагментів травматологом накладається циркулярна гіпсова пов’язка з ретельно відмодельованими склепіннями стопи. При переломах із усуненням проводиться репозиція. Якщо уламки неможливо відрепонувати або утримати, виконується відкрите вправлення. Фіксація гіпсовою пов’язкою здійснюється протягом 4-5 тижнів.

Переломи кубоподібної та клиноподібних кісток

Причиною травми стає падіння важкого предмета на тил стопи. М’які тканини в області ушкодження набряклі. Виявляється біль при промацуванні, тиску, поворотах стопи досередини та назовні. На підтвердження цього виду переломів кісток стопи велике значення має рентгенографія. Лікування – циркулярна гіпсова пов’язка терміном 4-5 тижнів. Протягом року після такого перелому кісток стопи пацієнт має носити супінатор.

Переломи плюсневих кісток за частотою посідають перше місце серед усіх переломів кісток стопи. Зазвичай виникають при прямому впливі сили, що травмує (здавлення стопи, падіння тяжкості або переїзд стопи колесом). Можуть бути множинними чи одиночними. Залежно від рівня ушкодження виділяють переломи головки, шийки та тіла плюсневих кісток.

Поодинокі переломи плюсневих кісток дуже рідко супроводжуються значним зміщенням фрагментів, оскільки залишилися цілими кістки плюсни виконують функцію природної шини, утримуючи уламки від зміщення.

Симптоми

При одиночних переломах плеснових кісток виявляється локальний набряк на тилі та підошві, біль при опорі та промацуванні. Множинні переломи плеснових кісток супроводжуються вираженим набряком всієї стопи, крововиливами, болем при пальпації. Опора утруднена чи неможлива через біль. Можлива деформація стопи. Діагноз підтверджується даними рентгенографії у 2-х проекціях, а при переломах основи кісток плюсни – у 3-х проекціях.

Лікування

При переломах кісток плюсни без усунення накладають задню гіпсову шину терміном на 3-4 тижні. При переломах зі зміщенням проводять закрите вправлення, виконують відкритий остеосинтез або накладають скелетне витягування. Термін фіксації за таких переломах кісток стопи подовжується до 6 тижнів. Потім пацієнтові накладають спеціальну гіпсову пов’язку «з каблучком», а надалі рекомендують використовувати ортопедичні вкладки.

Цей різновид переломів кісток стопи, як правило, виникає при прямому впливі травмуючої сили (падіння тяжкості, удар по пальцях). Переломи середньої та нігтьової фаланг пальців надалі не порушують функції стопи. Неправильне зрощення переломів основних фаланг може призводити до розвитку посттравматичних артрозів плюснефалангових суглобів, обмеження рухливості та болю при ходьбі.

Симптоми

Травмований палець синюшень, набряклий, різко болючий при рухах, обмацуванні та осьовому навантаженні. Переломи нігтьової фаланги часто супроводжуються утворенням піднігтьової гематоми. Для підтвердження переломів фаланг виконують рентгенограми у 2 проекціях.

Лікування

При переломах фаланг пальців стопи без усунення накладають задню гіпсову шину. При зміщенні уламків виконують закриту репозицію. Кісткові фрагменти фіксують спицями. При переломах нігтьової фаланги без усунення можлива іммобілізація з використанням лейкопластирної пов’язки. Термін фіксації залежить від тяжкості перелому та становить від 4 до 6 тижнів.