Перикоронарит

Перикоронарит – запалення тканин ясен, що оточують зуби, що прорізуються (частіше зуби мудрості). Супроводжується сильним болем у зоні ріжучого зуба, обмеженістю та болючістю при відкриванні рота та ковтанні, набряком ясен, неприємними запахом та присмаком у роті, порушенням загального самопочуття. Неправильно прорізаний зуб мудрості може призвести до руйнування сусіднього, травм ясенної та кісткової тканин, розвитку абсцесу в окістя. Такі зуби часто підлягають видаленню.

Перикоронарит – Це запалення навколишніх зуб мудрості тканин. Запалення при перикоронариті обумовлено скупченням зубного нальоту в отворі ясен, через яке прорізується зуб мудрості. Другою причиною перикоронариту є утруднене прорізування зубів мудрості. Під час прорізування зуб мудрості може чинити значний тиск на сусідній зуб, що спричиняє пошкодження кісткової тканини та ясна.

Основною причиною перикоронариту є зменшення ширини зубної дуги у сучасної людини на 10-12 мм за збереження розмірів зубів. Зміною розмірів і обумовлений брак місця на щелепі для зубів мудрості, що проявляється утрудненим прорізуванням та перикоронаритом.

Другою причиною перикоронариту є ембріологічні умови прорізування зубів: прорізування зубів мудрості утруднено через потовщені стінки зубного мішечка, що оточує коронку зуба і через товсту слизову оболонку ясен. Знижені фактори, що ростуть, теж займають важливе місце в розвитку перикоронариту.

У патогенезі перикоронариту має значення той факт, що на момент прорізування зубів положення зуба практично не змінюється, але частина жувальної поверхні прикрита слизовою оболонкою. І під цим капюшоном накопичуються залишки їжі, зубний наліт і мікроорганізми, що у результаті викликає специфічне запалення – перикоронарит. Травматизація слизової жувальної поверхні зубами-антагоністами під час жування зумовлює підтримку запального процесу. І, в результаті при перикоронаріті виникають рубцеві зміни каптуру і розширення періодонтальної щілини.

Основним проявом перикоронариту є больовий синдром в області зуба, що прорізується. Часто біль іррадіює в область скроні чи вуха. У деяких випадках утруднений процес жування та ковтання їжі, а пацієнт має труднощі з відкриттям рота.

У міру розвитку перикоронариту запальний процес переходить на навколишні тканини, хворобливість у цьому випадку обумовлена ​​залученням у запальний процес каптуру ясен, рідше – неправильним положенням зубів, що прорізуються. Якщо зуб мудрості прорізується під нахилом, то перикоронарит має більш виражений характер, оскільки значно ушкоджується ясна та кісткова тканина, іноді тиск на сусідній зуб настільки великий, що може початися його руйнація.

При перикоронариті підвищується температура в області ураження, рідше підвищується температура тіла і збільшуються регіонарні лімфовузли. Запальний процес при перикоронариті є основною причиною неприємного запаху з рота та неприємного присмаку у роті та під час їжі.

Відсутність лікування веде до утворення підокисного абсцесу, а також до постійного гноєтечі. При тривалому перебігу перикоронариту болючість у стані спокою та при відкритті рота посилюється, іноді виникають ускладнення у вигляді флегмон та остеомієлітів.

Діагноз перикоронариту ставиться стоматологом на підставі клінічних проявів, скарг пацієнта та інструментального огляду. Іноді визначення напрямної зростання проводять рентгенологічне дослідження. Лікування перикоронариту спрямоване на запобігання ускладненням, а вибір лікувальної методики залежить від особливостей перебігу захворювання та стану пацієнта. Якщо при перикоронариті запальний набряк значно виражений або відзначається зведення щелеп, то показана тригеміносимпатична блокада. При перебігу без ускладнень кишеню під каптуром промивають слабким розчином фурациліну або калію перманганату.

При перикоронариті показано введення під капюшон йодоформного тампона та полоскання ротової порожнини теплими дезінфікуючими розчинами. Для полоскань застосовують сульфаніламідні препарати, внутрішньо показаний 10% розчин кальцію хлориду по 15 мл 3 рази на день та знеболювальні препарати. За відсутності результативності місцевого лікування показано хірургічне лікування – висічення каптуру під місцевою анестезією. При висіченні відкривається поверхня зуба, що прорізається, внаслідок чого зубний наліт і мікроорганізми не накопичуються під каптуром.

Екстракцію зуба мудрості показано в тому випадку, якщо він знаходиться в положенні, при якому прорізування неможливе. Це підтверджується рентгенологічним дослідженням, видалення зуба проводять після зняття гострих симптомів перикоронариту, після екстракції лунка зуба очищається і накладаються шви. Так як зуб мудрості не несе функціонального навантаження, то при перикоронаріті лікування, що важко піддається, зуб рекомендовано видалити. Рецидивуючий перикоронарит виліковується лише після екстракції зуба мудрості.

Методика лікування перикоронариту за допомогою лазерної терапії дозволяє впливати на інфрачервоний промінь безпосередньо через шкіру. Інфрачервоне лазерне випромінювання низької інтенсивності проникає глибоко під шкіру і чинить протизапальну та протинабрякову дію, так само стимулюється обмін речовин та приплив крові до ураженої ділянки. Лазерне випромінювання також має достатній знеболюючий ефект, щоб усунути больовий синдром при перикоронариті. Лазерна терапія триває 7-10 днів, протипоказанням є наявність онкологічних процесів у ротовій порожнині.