Підліткова наркоманія

Підліткова наркоманія – Патологічна залежність від наркотичних препаратів в осіб підліткового віку. Розвивається внаслідок взаємодії психологічних, біологічних та соціальних факторів. Відмінними особливостями підліткової наркоманії є: швидке виникнення психопатологічних порушень, грубі особистісні зміни, що перешкоджають подальшій адаптації до дорослого життя та виражений негативний вплив на всі органи та системи. Діагноз встановлюють виходячи з опитування, огляду, розмови з родичами та результатів тестів. Лікування комплексне, включає детоксикацію, психотерапію і фармакотерапію.

Підліткова наркоманія – серйозна медична та соціальна проблема сучасного суспільства. Наркоманія серед підлітків останніми роками набула характеру епідемії. За статистикою, підліткова наркоманія діагностується у 30% випадків звернень до спеціалізованого медичного закладу з приводу наркотичної залежності. Понад 50% хлопчиків і 20% дівчаток хоч раз у житті пробували наркотики; відповідно понад 40% та 18% з них робили це неодноразово. В останні роки відзначається «омолодження» підліткової наркоманії, деякі діти починають пробувати наркотики вже у віці 12-13 років.

У СРСР підліткова наркоманія виникла трохи пізніше, ніж у країнах Заходу. В Америці та Європі підлітки активно почали вживати наркотики наприкінці 50-х – на початку 60-х років минулого століття, У СРСР – наприкінці 1960-х років. Відмінними рисами підліткової наркоманії в сучасній Росії є мінливість «моди» на наркотики, широке поширення «аптечної наркоманії» (вживання речовин, що синтезуються з медичних препаратів, що легально реалізуються), висока частота полінаркоманії і переважання періодичного вживання над важкою залежністю. Діагностику та лікування підліткової наркоманії здійснюють фахівці у галузі наркології.

Дослідники розрізняють три групи факторів розвитку підліткової наркоманії: біологічні, психологічні та соціальні. До біологічних чинників ставляться спадково зумовлені особливості обміну нейромедіаторів у головному мозку, що сприяють швидкому звиканню та стрімкому формуванню компульсивного потягу. Імовірність виникнення підліткової наркоманії вища у осіб з акцентуаціями характеру та психопатіями, що супроводжуються розладами потягів, а також у хворих на олігофренію, шизофренію та маніакально-депресивний психоз.

Психологічними факторами розвитку підліткової наркоманії є недостатня психологічна зрілість, відсутність чітких життєвих орієнтирів, слабкість волі, прагнення задоволенням та потреба негайно отримати бажане без урахування наслідків. Поштовхом до виникнення підліткової наркоманії часто стають психологічні проблеми, зумовлені як спотвореннями виховання та нездоровою сімейною атмосферою, так і віковими емоційними та психологічними особливостями пубертатного періоду.

Підлітковий вік – період швидкої зміни тіла, психіки, гормонального тла, соціального стану, сімейних стосунків та образу себе. Швидкі зміни створюють сприятливі обставини у розвиток підліткової наркоманії. Дитина перетворюється на дорослого, цей процес супроводжується бунтарством, боротьбою за незалежність, різкими коливаннями самооцінки від «я нікчемність» до «я неймовірно крутий», потребою в незвичайних нових враженнях, активною побудовою соціальних контактів та підвищеною конформністю по відношенню до ровесників.

До соціальних причин виникнення підліткової наркоманії відносять бажання «не відставати» від інших членів групи, потреба підвищити свій статус і справити враження на оточуючих. Певне значення мають культурні особливості середовища – як сімейного, і соціальної. Підліткова наркоманія частіше розвивається за відсутності достатнього контролю з боку батьків та входження до асоціальних груп. При цьому фахівці зазначають, що періодичне споживання без розвитку вираженої залежності зазвичай більшою мірою зумовлене соціальними факторами, а важка наркоманія підлітків – психологічними та біологічними.

Вирізняють чотири стадії розвитку підліткової наркоманії. Перша стадія – Перший прийом (або кілька прийомів) наркотику. Підліток вживає наркотичний препарат «за компанію», що провокується досвідченішими однолітками або старшими хлопцями. Залежності немає, ейфорія цьому етапі підліткової наркоманії слабо виражена. Нерідко переважають неприємні фізіологічні ефекти, характерні для першого вживання психоактивних речовин. Основне значення першої стадії – усунення психологічного бар’єру, зникнення внутрішньої заборони прийом наркотиків. На цій стадії підліткової наркоманії у багатьох пацієнтів формується уявлення про безпеку наркотичної речовини.

Друга стадія – Виникнення ейфорії. Підліток починає відчувати ейфорію в стані інтоксикації і починає розглядати прийом наркотику як спосіб швидко і без особливих зусиль отримати задоволення. Наркотична залежність на цій стадії підліткової наркоманії відсутня, продовження вживання обумовлено приємними відчуттями та потребою бути частиною групи, розділяти її інтереси.

Третя стадія підліткової наркоманії – розвиток психічної залежності При надто тривалій перерві між прийомами підліток відчуває дратівливість, тривогу та занепокоєння. Тепер приводом для подальших вжитків стає не лише ейфорія, а й потреба усунути неприємні відчуття.

Четверта стадія підліткової наркоманії – виникнення фізичної залежності При відміні наркотичного препарату виникають дуже неприємні, часом болючі вегетативні та соматичні симптоми (ломка). Прояви абстинентного синдрому залежить від характеру вживаного психоактивного речовини.

Клінічні прояви підліткової наркоманії варіюються залежно від виду наркотику, проте є певні загальні ознаки, що дозволяють батькам запідозрити наркоманію підлітка. Першою ознакою стає зміна поведінки. Дитина швидко втрачає інтерес до навчання, знижується успішність. Хворий на підліткову наркоманію віддаляється від однокласників, перестає відвідувати гуртки та секції. Він ухиляється від розповідей про своє проведення часу або говорить неправду про те, де був і що робив. Він мало буває вдома, проводить час із новими друзями, невідомими батькам.

Погіршуються сімейні стосунки. Підліток, який страждає на наркоманію, віддаляється від інших членів сім’ї, виявляє агресію та дратівливість, ухиляється від виконання домашніх обов’язків, перестає підкорятися, порушує прямі вказівки, у будь-який спосіб намагається піти з дому. Якщо батьки забороняють залишати будинок чи спілкуватися з новими друзями – тікає, іноді на кілька днів. Змінюється психологічний та емоційний стан. Протягом дня настрій хворого на підліткову наркоманію коливається, періоди високої рухливості та неадекватних веселощів змінюються загальмованістю, пасивністю та байдужістю, які можуть переходити в агресію.

Насторожуючими ознаками, що змушують запідозрити наявність підліткової наркоманії, є звичка, що раптово з’явилася завжди, незалежно від погоди, носити одяг з довгими руками, а також погіршення зовнішнього вигляду: відчуття загальної неохайності, набряклість кистей рук, сухість волосся, блідий. Про підліткову наркоманію можуть свідчити порушення координації та невиразне мовлення за відсутності запаху алкоголю, прагнення до мінімуму скоротити будь-які контакти з батьками, зникнення грошей та зникнення речей.

У розмовах з друзями дитина, яка страждає на підліткову наркоманію, може вживати такі слова, як «космос», «мулька», «ефенді», «джеф», «коктейль», «гвинт», «конячка», «кислота», «марафет» », «тер’як», «султига», «чек», «соломка», «хімка», «тирса», «травка». У середовищі хворих на підліткову наркоманію також часто використовуються слова «крек», «марафет», «ханка», «анаша», «дур», «план» і «поширився», проте останніми роками вони стали добре відомі завдяки фільмам та серіалам. Підлітки це чудово знають і тому уникають використовувати подібний сленг при батьках, знаходячи нові слова та вирази для позначення наркотиків.

У відрі для сміття, ящиках столу, сумці і кишенях дитини, яка страждає підлітковою наркоманією, можна виявити коробочки з маком (цілісним або подрібненим, у вигляді світло-коричневої маси), шматочки прозорої плівки з коричневою речовиною, смолоподібна коричнева речовина (опій), зелена або грудочки з пряним запахом (гашиш), зелену подрібнену масу з пряним запахом (марихуана), різні лікарські препарати в порошках, флаконах та ампулах. У хворого підлітковою наркоманією також можуть бути знайдені пристосування та хімічні речовини для приготування та прийому наркотиків: марганцівка, ложка з обламаною ручкою, шприци, голки, обпалені купюри (їх використовують як мундштук при курінні марихуани), посуд для проведення хімічних дослідів і т.д. буд.

Наркотичні препарати дуже негативно впливають на незрілу репродуктивну систему підлітка. У кожної третьої дівчинки, яка приймає героїн, припиняються менструації, в інших випадках зазвичай спостерігаються порушення менструального циклу. При підлітковій наркоманії, як у дівчаток, так і у хлопчиків, виникають патологічні зміни, що призводять до безпліддя та збільшують ризик розвитку каліцтв плода. Через розлади білкового обміну порушується нормальне зростання м’язів. В результаті інтоксикації виникають ураження печінки та неврологічні розлади.

Страждає психіка, вольова та емоційна сфера. Підліткова наркоманія спричиняє підвищення криміногенної активності. Щоб отримати гроші для придбання наркотичних препаратів, підлітки можуть почати красти, грабувати, займатися проституцією або стати дрібними дилерами, що поширюють психоактивні речовини серед однолітків. Характерна для підліткової наркоманії нерозбірливість під час виборів статевих партнерів обертається небажаними вагітностями, поширенням сифілісу, ВІЛ, гонореї та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом. Ризик розвитку сифілісу, ВІЛ та гепатиту В ще більше збільшується при ін’єкційному способі вживання.

Діагноз виставляється на підставі зовнішніх ознак, бесіди з хворим та його родичами та спеціальних тестів. При огляді пацієнтів з підозрою на підліткову наркоманію звертають особливу увагу на ліктьові згини та внутрішню поверхню стегна (можливі місця ін’єкцій) та слизову оболонку носа (можливі пошкодження при вдиханні наркотику). Слід враховувати, що підлітки зазвичай категорично заперечують вживання наркотичних препаратів, а зовнішні ознаки за невеликої тривалості підліткової наркоманії можуть бути відсутніми. Найнадійнішим методом діагностики є тестування: тести на наявність наркотичних речовин, аналіз волосся на наркотики, визначення антитіл до наркотичних речовин тощо.

Тактику лікування підліткової наркоманії визначають з урахуванням виду наркотику, тривалості та тяжкості наркотизації. При періодичному вживанні можливе амбулаторне лікування, при розвитку психічної та фізичної залежності потрібна тривала госпіталізація до стаціонару або реабілітаційного центру. Хворим на підліткову наркоманію проводять детоксикацію, потім здійснюють медичні заходи щодо корекції роботи всіх органів і систем.

Пацієнтів направляють на групову та індивідуальну психотерапію. Найважливішим елементом лікування дітей, які страждають на підліткову наркоманію, є зміна кола спілкування, припинення контактів з друзями та знайомими, які вживають наркотики. Прогноз залежить від виду та тяжкості підліткової наркоманії, тривалості вживання, наявності первинних та вторинних психопатологічних змін, атмосфери в сім’ї, ступеня порушення соматичного здоров’я та деяких інших факторів.