Післяпологовий блюз

Післяпологовий блюз – Це форма порушень психоемоційної сфери, яка з’являється через кілька днів після пологів. Для неї характерний пригнічений настрій, апатія, відчуття постійного безпричинного занепокоєння. Деякі жінки відчувають провину за звичайні вчинки. Симптоми мають різний ступінь виразності: від легкої апатії до важких форм та думок про суїцид. Діагностика часто утруднена через небажання жінки звертатися до лікаря та заперечення свого стану. Стан часто усувається самостійно, але може знадобитися психотерапія, медикаментозне лікування.

Післяпологовий блюз (післяпологова меланхолія, бебі-блюз) виникає, за різними даними, у 50-70% породіль. Однак цей діагноз встановлюється лише 3% з них. Жінки з низьким соціальним рівнем, які не мають підтримки чоловіка чи близьких людей, схильні до меланхолії та депресії після пологів більшою мірою. Найчастіше післяпологовий блюз зустрічається у жінок, які проживають у країнах, що розвиваються, рідше – в розвинених державах Західної Європи. Але статистичні дані не завжди повністю відображають справжню картину через використання різних підходів до збирання та аналізу даних.

Причини післяпологового блюзу точно не встановлені. Основне значення надається нейроендокринним зрушенням, що відбуваються у момент народження дитини, а також несприятливим соціальним та побутовим умовам. Дослідження дозволяють виділити фактори, які найчастіше виявляються при діагностиці післяпологового блюзу:

• Порушення нейроендокринної регуляції. Після пологів відбувається зниження рівня прогестерону, який є нейростероїдом та попередником алопрогнанолону. Останній регулює активність рецепторів ГАМК і має антидепресивну дію. На психоемоційний статус впливає зниження рівня дофаміну, який синтезується менше при подразненні механорецепторів соска.
• Зміни концентрації натрію. Зменшення продукції прогестерону призводить до підвищення активності гормону альдостерону та затримки натрію з первинної сечі нирками. Як наслідок – збільшується затримка рідини, виникає міжклітинний набряк, у тому числі у мозкових тканинах. Це порушує передачу нервових імпульсів і може спричинити депресивні розлади.
• Стреси та психічна напруга. Відсутність підтримки після пологів, дія стресових факторів у III триместрі, соціальна невлаштованість не дозволяють молодій мамі відчувати свою захищеність. Це заважає формуванню прихильності до дитини, порушує сімейні стосунки.

Додатково виділяють фактори, за наявності яких підвищується ризик розвитку післяпологового блюзу. Велика ймовірність є у жінок, які народжували до 18 років або в пізньому репродуктивному періоді. Небажана вагітність, низькі доходи сім’ї та ускладнення в період виношування чи пологів здатні позначитися на емоційній сфері породіллі.

Для післяпологового блюзу не характерні морфологічні та патофізіологічні зміни у структурі головного мозку. Діагноз не ставлять жінкам, які вживають психоактивні речовини, страждають на алкоголізм або наркотичну залежність. На останніх місяцях вагітності психічний стан посилюється відносною депривацією – жінка меншою мірою здатна самостійно задовольняти свої потреби. Якщо виникають ускладнення, цей період продовжується, що призводить до наростання психологічного напруги. Пологи, особливо ускладнені, гормональні зміни виступають як тригер, що запускає симптоми післяпологового блюзу.

Перші ознаки з’являються на 3-5 добу після народження дитини. Жінка може відчувати втому, знижений настрій, що супроводжується безпричинною плаксивістю. Будь-які побутові, соціальні невдачі, необережне слово близької людини можуть призвести до появи сліз. Емоції можуть різко змінюватися, спокійний настрій раптово перетворюється на агресивний, роздратування може викликати будь-яку подію. З’являються порушення сну, які найчастіше представлені нічним безсонням або патологічною сонливістю в ранковий час. Втома, недосипання призводять до зниження уваги, забудькуватості.

Післяпологовий блюз часто виникає у жінок при заниженій самооцінці та ще більше посилює цей стан. Молода мама вважає, що вона не справляється із новими обов’язками, недостатньо приділяє уваги дитині. Спроби допомогти вона сприймає як загрозу її самостійності. Якщо післяпологовий блюз прогресує, жінка може припинити спілкування з близькими, які намагаються втручатися у її побут. Психічна напруженість призводить до головного болю, погіршення апетиту, зниження лактації, втрати ваги.

За відсутності лікування чи психологічної допомоги стан жінки може поступово погіршуватись. Ризик розвитку ускладнень зростає при тривалості післяпологового блюзу понад 2 тижні. Меланхолія може перейти в післяпологову депресію або психоз, які вимагатимуть госпіталізації у відділення психіатрії. Ці стани часто супроводжуються появою суїцидальних думок. У деяких випадках поведінка матері стає небезпечною для здоров’я та життя новонародженого і потребує її ізоляції від дитини. Також післяпологовий блюз без своєчасної допомоги може залишитися у вигляді депресивного розладу.

В анамнезі у жінок із післяпологовим блюзом у половині випадків є епізоди депресії. Бебі-блюз необхідно диференціювати від дебюту шизофренії, постшизофренічної депресії чи наслідків зловживання алкоголем, наркотиками. Діагностику проводить лікар-психотерапевт, за потреби призначається консультація психіатра. Специфічних лабораторних змін немає, тому використовуються методи психічної оцінки стану.

• Шкала Гамільтона. Під час клінічного інтерв’ю жінці пропонується відповісти на 21 питання щодо свого стану. Оцінюється самопочуття, апетит, сон, думки, настрій та інші показники, кожній відповіді присвоюється кількість балів. За сумою визначають ступінь виразності депресії: 0-7 балів відповідає нормі, а понад 23 бали – тяжкого розладу.
• Лабораторні дослідження. Клінічний аналіз крові, посів на стерильність необхідні визначення запального процесу. Післяпологовий сепсис може мати ареактивний перебіг, яке першим симптомом стає післяпологовий блюз.
• Інструментальні дослідження. МРТ, КТ мозку необхідні при підозрі на органічні патології мозку, ішемію, які дебютували після пологів. Дослідження показані при поступовому розвитку клініки, появі симптомів подразнення мозкових оболонок або внутрішньочерепної гіпертензії.

Часто бебі-блюз не потребує специфічного лікування та купірується протягом 2-х тижнів. При прогресуванні стану необхідне призначення медикаментозної терапії та ретельне спостереження за станом. На початкових етапах основа лікування післяпологового блюзу – немедикаментозні методи, зміна способу життя, режиму сну та відпочинку.

• Психотерапія. Жінка може відвідувати індивідуальні заняття із психотерапевтом. Іноді ефективні групові сеанси. Чоловік або близькі родичі також повинні пройти навчання правилам поведінки, щоб ефективно допомагати родильниці вдома.
• Фітотерапія. При легких проявах післяпологового блюзу лікар може призначити рослинні препарати, які впливають емоційно-психічний стан. Допомагають трав’яні чаї з мелісою, плодами глоду, травою собачої кропиви, валеріаною. Деякі жінки віддають перевагу готовим рослинним екстрактам в рідкій формі або в таблетках.
• Антидепресанти. Використовуються при тяжких проявах післяпологового блюзу. Доза та тип лікарського засобу підбираються індивідуально залежно від переважаючих симптомів. Препарати можуть мати стимулюючу або седативну дію. На час їхнього прийому необхідно припинити грудне вигодовування.

При післяпологовому блюзі прогноз є сприятливим. Своєчасне лікування покращує емоційний стан і не дає патології перейти у більш тяжкі форми. Для профілактики меланхолії необхідно уникати стресових ситуацій під час вагітності, особливо у пізньому терміні. Жінці потрібен повноцінний відпочинок у денний час, нічний сон, збалансоване харчування. Іноді турботи про дитину має брати на себе чоловік, щоб дозволити молодій мамі відволіктися від домашніх турбот. Підтримка близьких та благополучна психологічна обстановка в сім’ї запобігатимуть появі неприємних симптомів після пологів.