Пітниця у дітей

Пітниця у дітей – ураження шкірних покривів дитини, що супроводжується появою висипів унаслідок посиленого потовиділення та дефектів догляду за шкірою. Пітниця у дітей проявляється дрібноточковим висипом у вигляді бульбашок або вузликів, вогнищами мокнення, печінням і свербежем шкіри, занепокоєнням дитини. Пітниця у дітей розпізнається на підставі візуального огляду; з метою диференціальної діагностики може знадобитися консультація дитячого дерматолога. Лікування пітниці у дітей передбачає щоденні марганцеві та трав’яні ванни, ретельний догляд за шкірними покривами з використанням дитячих лосьйонів, кремів, олій.

Пітниця у дітей – поява висипань на шкірі дитини внаслідок закупорки вивідних проток потових залоз, обумовлена ​​гіпертермією або недостатнім гігієнічним доглядом за шкірою. У педіатрії пітниця найчастіше спостерігається у новонароджених та немовлят, що пов’язано з недосконалістю терморегуляторної функції шкіри. Пітниця та попрілості ставляться до тих проблем, з якими стикаються батьки практично всіх маленьких дітей. Разом з тим, якщо вчасно не розпізнати пітницю у дитини, то банальне подразнення шкіри може погіршитися приєднанням бактеріальної інфекції та розвитком гнійної поразки (піодермії).

До розвитку пітниці у дітей схиляють фактори ендогенного та екзогенного характеру.

Серед причин внутрішнього порядку – фізіологічні особливості будови та функціонування дитячих шкірних покривів. Шкіра дитини значно тонша і ніжніша, ніж у дорослих, має багате кровопостачання, дифузне розташування потових залоз по всій поверхні тіла. Крім цього, близький до нейтрального показник рН (6,7) шкірних покривів немовлят не дозволяє ефективно нейтралізувати бактерії, що потрапляють на поверхню шкіри. Функція терморегуляції в дітей віком незріла і недосконала, чому малюки неспроможні адекватно реагувати зміну температури довкілля розширенням чи спазмом судин. Тому при неправильному догляді діти можуть легко перегріватись або переохолоджуватися.

Ендогенні фактори, що привертають до розвитку пітниці у дітей, тісно пов’язані із зовнішніми причинами. Серед них головну роль відіграють похибки у догляді за дитиною: нерегулярне купання та прийняття повітряних ванн, туге сповивання та надмірне укутування, використання одягу із синтетичних тканин, застосування зайво жирних кремів, які не вбираються в шкіру, порушуючи шкірне дихання та тепловіддачу. .При цьому секрет, що виробляється потовими залозами, не встигає випаровуватися, створюючи умови для закупорки вивідних проток потових залоз і появи пітниці у дітей.

Пітниця у дітей може виникнути під час інфекційного захворювання (ГРВІ, вітряної віспи, кору, ангіни, пневмонії та ін), що супроводжується гарячковим станом та посиленим потовиділенням. До розвитку пітниці схильні недоношені діти з ожирінням, цукровим діабетом та іншими ендокринними порушеннями.

У дітей зустрічаються такі різновиди пітниці: кристалічна, червона, біла та жовта. Кристалічна форма пітниці у дітей характеризується появою на незапаленій шкірі пухирцевих висипань, які підсихають через 2-3 дні, супроводжуючись лущенням. Червона пітниця у дітей проявляється утворенням вузликів у гирлах потових залоз, оточених яскраво-червоним еритематозним віночком; шкірний свербіж і печінням. Перебіг червоної пітниці у дітей триває близько 2 тижнів. Біла та жовта пітниця у дітей свідчать про приєднання вторинної (частіше стафілококової) інфекції. При цьому інтраепітеліальні пустули містять гнійний ексудат молочно-білого або жовтого кольору. Біла пітниця у дітей зветься везикулопустульозу.

За широким ураженням шкірних покривів пітниця у дітей може бути локалізованою і генералізованою. При локалізованій формі висипання розташовуються на одному або кількох обмежених ділянках шкіри; при генералізованій – на поверхні всього тіла.

Улюбленими місцями локалізації пітниці у дітей служать шия, завушна область, потилиця, область вздовж лінії росту волосся, пахвові западини, верхня частина грудей, спина, пахові складки, сідниці.

При пітниці на шкірі дітей з’являються дрібні (діаметром 1-2 мм), згруповані або розсіяні бульбашки, заповнені прозорим вмістом, або набряклі червонуваті вузлики розміром з просяне зерно, оточені запальним віночком. Протягом дня висип може то зменшуватися, то посилюватись в залежності від зміни температури навколишнього середовища та догляду за дитиною. При великому злитті елементів висипу можуть утворюватися вогнища, що мокнуть. Загальний стан дитини з пітницею зазвичай не порушується, проте при сверблячій висипці дитина може ставати неспокійною, примхливою, погано спить.

У разі приєднання бактеріальної або грибкової інфекції з’являються гнійнички, набряклість та гіперемія шкіри; у запущених випадках – мокнучі тріщини з гнильним запахом, виразки, що погано піддаються лікуванню. Ускладнені форми пітниці в дітей віком можуть супроводжуватися підвищенням температури тіла, болючість, свербінням і печінням шкіри, що негативно відбивається на загальному самопочутті дитини.

При появі на шкірі дитини будь-яких висипань необхідно звернутися до педіатра або дитячого дерматолога з метою проведення диференціальної діагностики та виключення інших захворювань, що протікають зі шкірним висипом: скарлатини, вітряної віспи, кору, раптової екзантеми, атопічного дерматиту, кропив’янки, опояся. досвідченому дитячому фахівцю легко вдається відрізнити пітницю в дітей віком з інших шкірних захворювань виходячи з візуального огляду.

Для виявлення збудника вторинної інфекції може знадобитися проведення зіскрібка на патогенні гриби з гладкої шкіри, бакпосіву, що відокремлюється на мікрофлору.

Успішність лікування пітниці в дітей віком залежить, головним чином, від гігієнічних заходів. Температура повітря в дитячій кімнаті повинна становити 20-22 ° С, вологість – 50-70%. Для виключення умов, що сприяють виникненню пітниці у дітей, необхідно відмовитися від надмірного закутування дитини, використання неякісної дитячої косметики, носіння синтетичного одягу.

Необхідна регулярна (кожні 3 години, а також відразу після випорожнення) зміна підгузків з підмиванням дитини під проточною водою. При зміні пелюшок необхідно проводити повітряні ванни, залишаючи дитину на кілька хвилин голенькою. Купати дітей, які страждають на пітницю, необхідно щодня (а в жарку пору року – кілька разів на день) у слабкому розчині перманганату калію або у воді з додаванням відвару лікарських трав (ромашки, череди, деревію). Після водних процедур слід ретельно осушити шкіру промокальними рухами та припудрити індиферентними дитячими присипками.

При пітниці у дітей можна проводити обробку уражених ділянок шкіри антисептичними розчинами (фурациліну, хлорофіліпту), цинковою маззю, спеціальними кремами з пантенолом. Однак застосування будь-яких медикаментозних засобів краще узгодити із лікарем. У разі розвитку білої або жовтої пітниці у дітей за призначенням дитячого дерматолога використовуються антибактеріальні або протигрибкові мазі, імуностимулююча терапія.

У більшості випадків пітниця у дітей зникає в короткий термін після корекції гігієнічного догляду. При запущених формах захворювання та у ослаблених дітей пітниця може ускладнюватись гнійничковою або грибковою інфекцією шкіри, омфалітом, сепсисом.

Для запобігання пітниці у дітей необхідний правильний догляд за дитиною (регулярне купання, прийняття повітряних ванн, часта зміна пелюшок, провітрювання приміщення тощо). Слід одягати дитину відповідно до погоди, використовувати одяг із натуральних тканин, правильно підбирати дитячу косметику. Для своєчасного виявлення пітниці в дітей віком необхідно щодня уважно оглядати шкірні покриви дитини.