До недавньої години було прийнято народжувати дітей віком до тридцяти років, породіль старшого віку називали жахливими словами на кшталт старородяща і взагалі таврували як могли, інформує sutura.org.ua

Мовляв, вже внуки, яке там дітей народжувати, сиди вже бабця і не висувайся, в’яжи внукам носки і забудь про те, що ти жінка.

Але все одно більше жінок почало народжувати після сорока. На мій погляд це добре, і я поясню чому.

Взагалі коли народжуються діти-це найбільше щастя. І для сорокаричних мам діти найчастіше кохані, жадані. Ці діти народжуються і стають радістю для своїх батьків, і батьки можуть дати дітям усе необхідне для їхнього здоров’я та розвитку.

А ще дитина, народжена матір’ю у сорок плюс, продовжує молодість. Така мати оточена дітьми, турботами дітей, це багато спілкування, нових знайомств, загалом їй зовсім не нудно жити. І у такої матусі після сорока більше знань про дітей, більше терпіння та мудрості. Тобто у пізнього батьківства багато плюсів.

Та й можна вважати пізнім батьківство у сорок років? Адже жінки і чоловіки в цьому віці ще повні сил, попереду багато чудових і щасливих літ, так що можна устигнути і виростити дітей, і онуків поняньчити і взагалі все чудово. На мій погляд, пізнє батьківство це коли завдяки сучасним репродуктивним технологіям жінки народжують у 60+ і старше.

Хоча припускаю що ви можете думати інакше про мамусь, які народжують дітей у віці 40+. До речі, а серед ваших рідних та знайомих є люди, які “пізно” народили дітей?