Показники метаболізму заліза

Основна частина заліза сироватки крові (75–80%) входить до складу Hb та
міоглобіну і бере участь у транспорті та депонуванні кисню. Постійність вмісту заліза в організмі
забезпечується в основному регуляцією його всмоктування в шлунково-кишковому тракті у зв’язку з обмеженою здатністю виділення цього
елемент організмом. Концентрація заліза в сироватці крові залежить від резорбції його в шлунково-кишковому тракті, накопичення в
кишечнику, селезінці та червоному кістковому мозку, від синтезу та розпаду Hb та його втрат організмом. Зниження рівня
заліза у крові супроводжує всі залізодефіцитні стани (гіпосидероз, залізодефіцитну анемію). Рання
діагностика гіпосидерозу включає визначення концентрації заліза в сироватці, загальної залізозв’язувальної
здібності сироватки, трансферину і феритину в сироватці. Вивчення цих показників також дозволяє
проводити диференційну діагностику залізодефіцитної анемії коїться з іншими формами анемій. При
гіпосидероз підвищення вмісту трансферину поєднується зі зниженням концентрації заліза в сироватці
крові та підвищенням загальної залізозв’язуючої здатності сироватки.