Поліартрит у дітей

Поліартрит у дітей — це множинне запалення суглобів, що виникає під впливом інфекційних чинників чи асептичних условиях. Синдром спостерігається при ювенільному ревматоїдному артриті, реактивних ураженнях опорно-рухового апарату стає реакцією на травму. Патологія проявляється почервонінням, набряклістю та підвищенням шкірної температури над суглобами, хворобливістю, обмеженнями рухів. Діагностика поліартриту у дітей включає УЗД та рентгенографію суглобів, дослідження синовіальної рідини, аналізи крові. Лікування складається з медикаментозних (НПЗЗ, гормони, антибіотики) та фізіотерапевтичних методів (електрофорез, ультразвук, УВЧ).

Поліартрити – поширена патологія у дитячій ревматології, яка зустрічається з частотою близько 79 випадків на 100 тис. дітей до 14 років. У підлітковому віці відбувається пік захворюваності, тому поширеність вікової групи 14-18 років становить понад 85 епізодів на 100 тисяч підлітків. Поліартрити значно погіршують якість життя дитини, можуть викликати тяжкі наслідки аж до інвалідності, що зумовлює їхню актуальність у сучасній педіатрії.

У пубертатному віці основною причиною суглобового запалення є ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА), який визнаний мультифакторіальним захворюванням з не до кінця встановленою етіологією. На його розвиток впливають спадкові, аутоімунні та екзогенні фактори. Крім Юра, фахівці називають такі причини множинної поразки суглобів:

• Неправильна імунна відповідь. Асептичні імуноопосередковані реактивні артрити зазвичай бувають у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Вони провокуються урогенітальними (хламідії, уреаплазми) та кишковими патогенами (єрсинії, сальмонели, шигели).
• Інфекційні фактори. Набагато рідше поліартрити пов’язані з безпосереднім проникненням мікроорганізмів у суглобову порожнину. Вони виявляються при сифілісі, туберкульозі, гонореї, особливо якщо пацієнт не отримує етіотропного лікування. Інфекційні артрити у дітей рідко зустрічаються при дизентерії та бруцельозі.
• Псоріаз. У 15-20% пацієнтів суглобове ураження є першим симптомом захворювання, але в більшості випадків воно виникає після висипання характерних бляшок на шкірі. Імовірність появи поліартриту підвищується у дітей із позитивним антигеном HLA-B27, обтяженим сімейним анамнезом.

У походження поліартритів спостерігається тісне переплетення генетичної схильності, порушень формування імунної відповіді, впливу інфекційних агентів. Патогенез відрізняється залежно від виду хвороби. При реактивних артритах у механізмі розвитку виділяють перехресне реагування антитіл з мікроорганізмами та власними клітинами суглобової сумки, внаслідок чого організм атакує власні тканини, і починається аутоімунне запалення.

При класичному інфекційному поліартриті симптоми спричинені попаданням збудників у порожнину суглоба, формуванням типового запального процесу. Псоріатичний артрит виникає як Т-клітинно-опосередкована хвороба. У цьому випадку посилюється клітинний імунітет до тканин синовіальної сумки, активізується синтез прозапальних цитокінів (ФНП, інтерлейкінів та хемокінів).

Незалежно від етіологічного фактора, поліартрити у дітей мають схожу клінічну картину. На перший план виходять місцеві симптоми: суб’єктивні відчуття та об’єктивні зміни суглобової галузі. До першої групи відносять болючість та дискомфорт, ранкову скутість рухів, різкі хвилеподібні болі при прогресуванні запального процесу. Іноді діти відчувають оніміння, відчуття жару та печіння навколо уражених суглобів.

До об’єктивних ознак поліартриту відносять почервоніння та припухлість шкіри над суглобами, підвищення місцевої температури. При тривалому існуванні захворювання, особливо при ЮРА, помітні деформація та збільшення обсягу суглобових зчленувань. Такі прояви тривають від кількох тижнів при реактивному артриті, якщо дитина вчасно отримала лікування, багато місяців при ревматоїдних патологіях.

Кількість та локалізація уражених суглобів залежать від причини хвороби. При ЮРА у дітей переважно запалюються дрібні суглоби кисті та пальців, відзначається симетричність та дзеркальність уражень. Для реактивних поліартритів характерне залучення до процесу колінних та гомілковостопних суглобів, рідше страждають зчленування на стопі. При псоріатичному артриті одночасно запалюються всі суглоби пальця, через що той набуває форми «сосиски».

Поліартрити поєднуються із загальними порушеннями самопочуття, які є проявом основної патології або виникають як реакція на поширене запалення. У дитини підвищується температура тіла, непокоїть сильна слабкість, можуть бути озноби. Пацієнти втрачають апетит, перестають брати участь в активних іграх, постійно скаржаться на нездужання.

Поліартрити небезпечні системними наслідками, які обумовлені порушеннями імунної відповіді та генералізацією запалення. У дітей виникають міокардити та перикардити, системні васкуліти, осередковий нефрит. Поразка дихальної системи проявляється інтерстиціальним запаленням легеневої тканини, реактивними плевритами. Найчастіше уражається зоровий аналізатор – розвиваються кон’юнктивіти, склерити, кератопатії.

Якщо захворювання має ревматичну природу і виявилося у молодшому віці, існує високий ризик затримки зростання та фізичного розвитку дитини. Хронічний прогресуючий поліартрит на тлі ювенільного ревматоїдного артриту супроводжується стійкою деформацією та порушенням рухливості у суглобах, що згодом закінчується інвалідністю.

Дитячий ревматолог ретельно збирає анамнез та оглядає дитину, щоб припустити етіологічні фактори поліартриту. Лікар звертає увагу на симетричність ураження, розмір уражених суглобових зчленувань, обсяг рухів, швидкість розвитку клінічних ознак. Встановити діагноз та призначити раціональне лікування неможливо без додаткових методів обстеження, до яких належать:

• УЗД суглобів. Ультразвукове дослідження інформативне для візуалізації запальної рідини в синовіальній сумці, визначення набряклості та потовщення тканин. При УЗД лікар виявляє навіть початкові стадії поліартриту, які поки що мають мінімальну симптоматику.
• Рентгенографія. Рентгенологічні знімки суглобових зчленувань добре показують деструкцію та деформацію кісткових та хрящових структур, тому більш інформативні на пізніх стадіях поліартриту. Для ранньої та високоточної діагностики використовують КТ або МРТ суглобів.
• Суглобова пункція Отримання запального ексудату та його детальне дослідження – основний метод встановлення першопричини проблеми. Матеріал піддають загальноклінічній, біохімічній та мікробіологічній оцінці, що допомагає ревматологу підібрати правильне етіотропне лікування.
• лабораторні аналізи. У клінічному та біохімічному дослідженні крові виявляють неспецифічні маркери запалення. Фахівця цікавить показник ревматоїдного фактора як основного доказу ювенільного ідіопатичного артриту. За показаннями виконують ПЛР, реакцію Вассермана та інші тести на підтвердження інфекційної природи поліартриту.

Консервативна терапія

Немедикаментозні методи включають обмеження фізичної активності дітей на період загострення захворювання, дотримання дієти з підвищеним рівнем поліненасичених жирних кислот, які сприятливо впливають на регенерацію суглобових тканин. Медикаментозне лікування підбирається з урахуванням етіології поліартриту, найчастіше включає медикаменти наступних груп:

• Нестероїдні протизапальні засоби. Основні симптоматичні препарати для усунення больового синдрому та місцевих симптомів запалення, які призначаються дітям будь-якого віку у гострому періоді поліартриту.
• Кортикостероїди. Гормони показані при ЮРА, тяжкому перебігу інших видів поліартритів. Вони приймаються перорально у форматі пульс-терапії або вводяться всередину суглоба для цілеспрямованого ефекту.
• Антибіотики. Лікування протимікробними засобами проводиться при інфекційних та реактивних артритах, щоб усунути першопричину порушень в опорно-руховій системі.
• Біологічні препарати. Ліки на основі моноклональних антитіл застосовують у терапії важких форм ревматоїдного артриту, якщо інші базисні засоби не дають ефекту.

В усуненні симптоматики та прискоренні одужання велику роль відіграє фізіотерапевтичне лікування. Дітям рекомендовано фонофорез та електрофорез на уражені ділянки, ультразвукові та УВЧ впливи. Зняти біль та запалення допомагають парафінові та озокеритові аплікації. Для відновлення суглобових функцій використовують масаж та лікувальну фізкультуру.

При реактивних та інфекційних поліартритах прогноз сприятливий, можливе повне відновлення рухів у суглобах. При ура відбувається прогресуюча деформація кістково-хрящових структур, внаслідок чого дитині вимагає допомога ортопедів, корекція рухової активності, призначення реабілітаційних заходів. Незважаючи на комплексні заходи, при ревматоїдному артриті знижуються функціональні можливості опорно-рухової системи.

Профілактика включає дотримання гігієни для запобігання інфекціям, роз’яснення підліткам необхідності запобігання статевим контактам. Необхідно захищати дитину від переохолодження, вірусних інфекцій, надмірних навантажень на суглоби, оскільки ці фактори підвищують ризик розвитку поліартриту. Дітям з ювенільним ідіопатичним артритом показано регулярне спостереження лікаря, лікування базисними препаратами.