Попрілості під грудьми

Попрілість, або інтертригінозний дерматит, частіше діагностується у жінок. Рідко захворювання з’являється у чоловіків з гінекомастією та ожирінням, а також супутнім цукровим діабетом. Частота виникнення попрілості у складках молочних залоз серед жіночої статі збільшується із віком. Це пов’язано з характерними змінами функції шкіри, зниженням імунітету та збільшенням об’єму грудей. Багато жінок з віком відмовляються від використання бюстгальтера, що при великій молочній залозі збільшує ризик розвитку попрілості.

Для розвитку попрілості під грудьми необхідне поєднання кількох факторів. У нормальних умовах піт має бактерицидні властивості і перешкоджає розмноженню мікроорганізмів. Але при поєднанні пітливості, деяких системних захворювань чи особливих станів і натомість тертя шкіри під грудьми виникає попрілість. Основними причинами патології є:

• Гіпергідроз. При підвищеному виділенні поту та відсутності вентиляції шкіри сечова кислота, сечовина, хлориди залишаються на поверхні шкіри, викликають її пошкодження, мацерацію. У жінок, що лактують, підвищується температура молочних залоз, тому в складках під ними посилюється виділення поту.
• Порушення особистої гігієни. Відмова від носіння бюстгальтера для грудей великого розміру призводить до мастоптозу, шкіра всередині складки щільно стикається, не дозволяє випаровуватися поту. Якщо жінка ігнорує водні процедури, особливо у спеку, піт стає середовищем для розмноження бактерій.
• Ендокринні патології. Пітливість та ризик попрілості збільшується при гіпертиреозі, а у хворих на цукровий діабет, синдром Іценка-Кушинга патологія нерідко поєднується з грибковою або мікробною інфекцією. Кандидоз шкіри при діабеті може розвиватися не лише під грудьми, а й у будь-яких складках шкіри.
• Зниження імунітету. З віком відбувається природне зниження імунного захисту, зміна складу поту. Його реакція може змінюватися з кислою на нейтральну. Тому у літніх жінок з макромастією більше шансів захворіти на інтертригінозний дерматит.
• Вагітність. У вагітних жінок живіт, що збільшується, і молочні залози утворюють область щільного зіткнення. Від терня шкіри в цьому випадку може захистити бавовняний бюстгальтер. Якщо його не носити, під грудьми може з’явитися попрілість. Ризик збільшується від природного зниження імунітету у вагітних.

Потові залози виробляють піт безперервно. У середньому за добу його виділяється до 800 мл, а за посиленої пітливості значно більше. У складках дерми він не випаровується, а поєднується з секретом сальних залоз і стає живильним середовищем для бактерій. Постійна вологість, тертя під час руху утворює ділянки мацерації. Шкіра запалюється, виникає набряк та почервоніння.

При активному розмноженні бактерій ушкодження посилюється. У дермі з’являються дрібні бульбашки з гнійним вмістом. Може приєднуватись кандидозна інфекція. Грибок уражає верхній шар дерми, формує колонії, що макроскопічно виглядають як білий наліт. При відділенні шпателем або ватним тампоном оголюється гладкий шар шкіри, який легко кровоточить.

При успішному лікуванні поверхня шкіри починає підсихати, може почати лущитися. Загоєння відбувається без формування грубого рубця, попрілість не ушкоджує базальний шар шкіри. Але за збереження чинників ризику, неконтрольованому діабеті, імунодефіциті висока ймовірність повторення попрілості. Також вона може поєднуватися з аналогічним процесом у пахвових западинах, в паху, між сідницями.

Попрілості у складках грудної залози можуть бути асоційовані з неспецифічною мікробною інфекцією або кандидозом. Рідко дерматит обумовлений іншими видами грибка чи алергією. У клінічній практиці застосовують класифікацію залежно від типу збудника. Це дозволяє орієнтуватися у методах лікування. За течією захворювання класифікують так:

• 1 стадія. Шкірні покриви червоніють, виглядають набряклими, але їхня цілісність не порушена.
• 2 стадія. Пошкоджується верхній шар шкіри, у ньому з’являються тріщини, бульбашки, виразки.
• 3 стадія. Виражене запалення із приєднанням грибкової інфекції або бактеріальним ураженням.

До розвитку яскравої клінічної картини жінка відчуває дискомфорт під грудьми, з’являється свербіж шкіри, який може періодично посилюватися. Потім шкіра червоніє, виглядає набряклою. До сверблячки під грудьми приєднується відчуття печіння. Жінка розчісує місце запалення, травмує його, ще більше погіршує симптоматику. Спочатку гігієнічні процедури полегшують стан, але після прийому душа відчувається стягнутість шкіри, свербіж може посилюватись.

На шкірі грудей з’являються пустульозні висипання. Їхнім вмістом може бути гній або ексудат. Вони мимоволі розкриваються, попрілість стає мокнучою. Ексудація продовжується і через запалену поверхню тканин. Рідке виділення посилює неприємні відчуття, а область ураження може поступово захоплювати здорову шкіру. Загальний стан цієї стадії не страждає, але з’являється неприємний запах.

Приєднання інфекції може статися будь-якому етапі. Умовно-патогенні бактерії потрапляють зі здорової шкіри під час розчісування вогнищ. Вони активно розмножуються, формують гнійні осередки. При кандидозному ураженні відзначається завзятий свербіж, на шкірі помітні білі плівки, крупиці, які легко відокремлюються шпателем. Шкіра при цьому починає кровоточити. По краях попрілості може з’являтися лущення.

Попрілості в складках молочної залози рідко протікають з ускладненнями. Іноді при несвоєчасному лікуванні бактеріальна інфекція може проникати у глибокі шари тканин. У запущених випадках це призводить до формування флегмон. Її розвиток супроводжується підвищенням температури, приєднанням симптомів інтоксикації, загальним погіршенням стану. Флегмон вимагає хірургічного лікування. Якщо у жінки зберігаються тригерні фактори, то попрілість стає хронічною, під впливом лікування її симптоми можуть зменшуватись, а пізніше рецидивувати.

При обстеженні жінок із попрілістю шкіри молочних залоз необхідно ретельно збирати анамнез, враховувати вік, соціальний статус. Діагностику проводить лікар-дерматолог, при діагностованому діабеті, гіпертиреозі або інших гормональних захворюваннях потрібна консультація ендокринолога. Для діагностики застосовують такі методи:

• Бактеріоскопічний. З осередку береться мазок визначення типу збудників. У результатах виявляється кокова флора, злущені клітини епітелію, лейкоцити, при грибковому ураженні – гіфи та дріжджові клітини.
• Культуральний. Використовується при неефективності терапії для уточнення складу мікрофлори та визначення чутливості до антибіотиків. При грибковій формі попрілостей метод дозволяє диференціювати кандид та актиноміцетів та виявити, які антимікотики ефективні.
• Гематологічні дослідження. Аналіз крові на глюкозу, глюкозотолерантний тест необхідний пацієнткам із цукровим діабетом або при підозрі на нього. За показаннями проводять дослідження гормонів щитовидної залози, надниркових залоз.

У гострому періоді призначається дієта, що щадить, виключається дратівлива їжа, гостре, солоне, солодке, а також продукти, здатні викликати алергію. Жінка повинна носити бавовняний бюстгальтер без кісточок, що підтримують, які травмують шкіру і посилюють тертя. Необхідно ретельне дотримання гігієни, душ приймають двічі на день з використанням дитячого мила. Періодично проводять повітряні ванни.

Консервативна терапія

Лікування здійснюється в домашніх умовах, у важких випадках потрібна госпіталізація до шкірно-венерологічного диспансеру. Більшість препаратів використовують місцево. Системна терапія проводиться затяжних інфекційних процесах. Фізіотерапія призначається як допоміжний метод, що доповнює медикаментозну терапію. Курсами проводять УФО в області ураження. Використовують такі типи препаратів:

• Антисептичні розчини. Допомагають дезінфікувати шкіру, пригнічувати активність бактерій. Застосовують хлоргексидин, мірамістин, фурацилін. Антисептичний і протизапальний ефект мають відвари череди, ромашки, календули.
• Підсушуючі засоби. Дозволяють зменшити ексудацію, зменшити активність потових залоз, зупинити прогресування запалення. Застосовують препарати із сульфатом міді, цинкову пасту, розчин резорцину. Ефективна мазь Теймурова на основі борної та саліцилової кислоти, цинку, тальку та інших речовин може використовуватися паста Лассара.
• Репаративні засоби. Прискорити відновлення шкірного покриву, пом’якшити дерму дома попрілості допомагають препарати з декспантенолом. Він живить шкіру, проникає в клітини, де перетворюється на пантотенову кислоту та прискорює клітинний поділ.
• Гормональні мазі. Глюкокортикоїди мають виражену протисвербіжну та протизапальну дію, після нанесення зменшується почервоніння та набряк, зникає дискомфорт під молочною залозою. Але тривале застосування призводить до розвитку кандидозу.
• Антибактеріальні препарати. Мазі та креми з антибіотиками застосовуються профілактично у жінок із групи ризику щодо приєднання інфекції або для лікування запалення з підтвердженим бактеріальним обсіменінням. Використовують розчин ацетату алюмінію, присипку стрептоциду, лінімент лінкоміцину.
• Протигрибкові засоби. Призначаються після підтвердження кандидозу у підгрудній складці. Ефективними є препарати на основі пімафуцину, ністатину, клотримазолу, міконазолу. Вони допомагають придушити ріст і розмноження грибків, зменшують свербіж, позбавляють печіння.

Хірургічне лікування

Оперативне лікування потрібне при поширеному інфекційному процесі, який не піддається лікуванню антибіотиками та постійно прогресує. Якщо запалення перейшло на підшкірно-жирову клітковину, сформувалася флегмона, її розкривають оперативним шляхом. Для лікування жінка госпіталізується до хірургічного відділення. Після втручання на грудях призначається консервативна терапія.

При своєчасному лікуванні та дотриманні рекомендацій лікаря прогноз при попрілості шкіри під грудьми сприятливий. Основний захід профілактики – це дотримання гігієнічних норм. Жінкам необхідно щодня приймати душ, носити білизну з натуральних тканин, при схильності до пітливості застосовувати антиперспіранти. Місця попрілості не можна припудрювати засобами на основі крохмалю, щоб не спровокувати грибкову інфекцію. Також потрібно лікувати супутні захворювання, при діабеті дотримуватись дієти і правильно підбирати основне лікування.