Поразка блискавкою

Поразка блискавкою – Це електротравма, спровокована впливом послідовного потоку розрядів атмосферної електрики. Приводить до розвитку аритмії, неврологічних порушень, опіків шкіри. Можливі розриви внутрішніх органів, втрата зору чи слуху. Клінічна картина поразки залежить від того, яка саме структура зазнала впливу травмуючого фактора. Патологія діагностується на підставі анамнезу та характерних ознак ураження електричним струмом (знаки блискавки). Специфічне лікування відсутнє. Терапію призначають відповідно до наявних порушень.

Удар блискавки – вплив грозового електричного розряду, що призводить до важких мультисистемних уражень термічного та механічного характеру. За сучасними статистичними даними, від ударів блискавки щороку гине від 6 до 24 тисяч людей. Ще у 10 разів більше людей стають інвалідами. Імовірність стати «жертвою» розряду блискавки протягом життя для людини становить 1:10 000-1:300 000. Найбільше випадків ураження блискавками реєструється в регіонах з високою грозовою активністю – Північній Америці, Африці, Індії.

Поразка блискавкою виникає при знаходженні людини на місці її можливого формування. Більшість випадків трапляється під час грози, проте відомі ситуації, коли розряд з’являється з чистого неба. Існують кульові блискавки, що мають здатність довго переміщатися в повітрі, проникати в оселі людей. До факторів, що підвищують ймовірність удару атмосферною електрикою, належить:

1. Знаходження на відкритому просторі. Відомо, що блискавки частіше потрапляють у найвищі ділянки місцевості. Тому поразка природним розрядом зазвичай трапляється, якщо людина перебуває у полі, на даху висотного будинку чи поверхні водойми.
2. Контакт із струмопровідною поверхнею. Поразка блискавкою може відбуватися опосередковано, якщо людина тримається за ринву, металеву огорожу, телефонний провід. Розряд, що потрапив в одну частину конструкції, поширюється по всій її поверхні та впливає на постраждалого.
3. Перебування поряд із місцем удару. Блискавка при попаданні в землю формує висхідний стрімер, тобто відскакує від поверхні під різними кутами. Такі розряди вважаються порівняно низькоенергетичними, проте сила струму в них все одно сягає кількох тисяч ампер, а температура – ​​20-25 000 °C.

До вражаючих факторів блискавки належить потужний електричний розряд, висока температура і ударна хвиля, яка утворюється при миттєвому нагріванні повітря до 30 000°C. Під впливом електрики насамперед відбувається порушення фаз поляризації та реполяризації міокарда, ішемія кардіоміоцитів, їх перехід на анаеробний гліколіз.

При проходженні струму через ЦНС змінюється проникність клітинних мембран. Відбувається денатурація білків та зміна електролітного балансу. Поразка блискавкою призводить до формування вогнищ ішемії в головному мозку, порушення нервово-м’язової провідності. Масивні опіки та внутрішні ушкодження у постраждалих виявляються не завжди. Деколи на тілі присутні лише «знаки блискавки».

Поразка блискавкою підрозділяється за механізмом виникнення (пряме, опосередковане, відбите) або за типом електричного розряду (лінійний, кульовий, крокове напруження). Ці види поділу дозволяють попередньо оцінити силу та характер травмуючого впливу. Найбільш поширеною вважається класифікація з переважної поразки тієї чи іншої системи організму:

• Поразка блискавкою з ушкодженням серця. Розряд, що проходить через коронарні тканини, порушує роботу провідної системи. Завдяки цьому у постраждалого розвивається аритмія, спазм коронарних артерій, інфаркт міокарда. Якщо удар припадає на фазу реполяризації, з високою ймовірністю виникає фібриляція шлуночків серця або асистолія.
• Пошкодження центральної нервової системи. Проходження розряду через нервові структури стає причиною виникнення парезів, паралічів, інсультів. У деяких випадках ураження блискавкою ускладнюється вазогенним набряком мозку, порушенням слуху чи зору центрального типу. Надалі можливе формування посттравматичної мієлопатії.
• Тупа травма. Діагностуються розриви легені, кишківника, пневмоторакс. Щоб унеможливити подібне пошкодження, постраждалі від ударів атмосферної електрики повинні бути госпіталізовані та обстежені навіть за відсутності видимих ​​пошкоджень.
• Опікове ураження. Площа опіків варіює від кількох сантиметрів до 70-100% поверхні тіла. Пацієнти з масивними травмами зазвичай перебувають у шоковому стані та потребують негайного початку відповідного лікування. Летальність серед постраждалих, які мають об’ємні термоелектричні ушкодження, є найбільш високою.

Симптоматика залежить від наявних ушкоджень. При розвитку фібриляції передсердь відбувається зниження артеріального тиску, який постраждав скаржиться на почуття серцебиття, загальне погіршення самопочуття. Можлива поява болю в серці, змішаної задишки. Якщо поразки піддаються провідні шляхи, формується блокада провідності, вузли автоматії – брадикардія до 35-40 ударів на хвилину.

Поразка блискавкою, у якому превалює ушкодження ЦНС, стає причиною розладів координації, дезорієнтації у часі та просторі. У деяких постраждалих через деякий час розвивається ослаблення когнітивних здібностей, виявляються симптоми розумової відсталості. Іноді формуються фобії, пов’язані з перебуванням надворі під час негоди.

Завдяки короткочасному впливу травмуючого фактора опіки зазвичай бувають поверхневими. Інша симптоматика визначається видом та функцією пошкодженого органу. При розривах легені відзначається ціаноз, задишка, кровохаркання; при травмах кишечника – біль у животі, ознаки внутрішньої кровотечі. Можливий розвиток шокової реакції.

Поразка блискавкою супроводжується серцево-судинними ускладненнями у 46% випадків. Найчастіше порушення у роботі серця відбуваються відразу після отримання травми. Безпосередньо дома події в деяких постраждалих виникає фібриляція шлуночків чи асистолія, що супроводжується настанням клінічної смерті. Можливий розвиток тяжкої аритмії або інфаркту міокарда через кілька днів після потрапляння під дію розряду.

Ті чи інші неврологічні ускладнення виявляються у 85% людей, які госпіталізовані з приводу удару високоенергетичною атмосферною електрикою. В результаті формування в мозку вогнища ішемії виникають парези та паралічі, знижуються когнітивні здібності потерпілого, порушуються життєво важливі функції. Відомі випадки розвитку гіпертонічної хвороби, зумовленої гіпертонусом симпатичної нервової системи.

У 5-6% випадків удар блискавки призводить до виникнення ретинопатії та катаракти. Це зумовлено високою чутливістю пігментного епітелію сітківки до термічного та електричного впливу. В результаті коагуляції білка та порушення харчування кришталика останній каламутніє і втрачає своє функціональне призначення. Як правило, зір порушується на тому оці, яке знаходилося ближче до місця входу електрики.

Поразка блискавкою діагностується співробітником бригади ШМД, яка прибула на місце події. За наявності очевидців та характерних симптомів постановка діагнозу не становить труднощів. Виявленням внутрішніх ушкоджень займаються лікарі-діагности у приймальному відділенні стаціонару. До обов’язкових обстежень належить:

1. Фізикальний огляд. У пацієнта виявляються симптоми, що відповідають клінічній картині електротравми. На тілі можуть бути фігури Ліхтенберга, що нагадують розряд блискавки, проте часом вони виникають лише за кілька годин. Загалом клінічна картина дуже варіабельна і залежить від наявності тих чи інших внутрішніх порушень.
2. Лабораторне обстеження. При розвитку інфаркту міокарда зростає рівень тропоніну крові, при внутрішніх кровотечах розвивається анемія. Масивні опіки супроводжуються зростанням гематокриту, крововтрата – зниженням кількості гемоглобіну та формених елементів. Можливе зростання концентрації калію та інші електролітні порушення.
3. Інструментальне обстеження. На ЕКГ може виявлятись елевація сегмента ST, відсутність зубців P, хвилі фібриляції. Рівень вільної рідини у черевній порожнині свідчить про наявність кровотечі. Рентгенографія грудної клітки дозволяє виявити переломи ребер, розриви легені. На КТ мозку можуть проглядатися осередки зниженої щільності в церебральної тканини.

Перша допомога

Якщо свідомість збережена, постраждалого укладають на спину, ретельно оглядають, ушкодження закривають стерильною пов’язкою. За відсутності свідомості людина має лежати на боці. Зупинка серця потребує негайного початку серцево-легеневої реанімації. Транспортування здійснюється санітарним транспортом. За потреби вводяться анальгетики, седативні засоби, вазопресори.

Консервативне лікування

Будь-яку електротравму лікують за умов стаціонару. Рекомендована госпіталізація у відділення реанімації незалежно від стану людини, яка зазнала поразки блискавкою. Тут у лікаря-реаніматолога є можливість безперервно відстежувати роботу серця та своєчасно усунути ускладнення, якими супроводжується ураження електрикою. Може знадобитися консультація хірурга, терапевта, невролога.

Для відновлення об’єму циркулюючої крові та нормалізації гематокриту призначається інфузійна терапія. За наявності аритмії хворий одержує антиаритмічні засоби. Якщо вони є неефективними, проводиться електрична кардіоверсія. Неврологічні пацієнти потребують прийому ноотропних та судинних препаратів, антигіпоксантів. Крім того, показано симптоматичне лікування, знеболювання, при необхідності – медикаментозна седація.

Хірургічне лікування

Якщо у потерпілого присутні внутрішні ушкодження, їх вшивають за умов операційної. Втручання проводять відкритим чи ендоскопічним способом. Вибір методу залежить від поширеності травми та технічного оснащення клініки. У разі виникнення синдрому WPW показана радіочастотна абляція. У ході операції через стегнові судини в серці вводяться електроди, за допомогою яких хірург здійснює припікання аритмогенної ділянки. Після цього серцевий ритм відновлюється.

За відсутності значних ушкоджень серця і мозку прогноз для життя сприятливий. Тяжкі інфаркти та інсульти закінчуються летально у 30-35% випадків. Смерть мозку супроводжується виникненням вегетативного стану, коли тіло продовжує жити за підтримки медичної апаратури, проте мозок не функціонує. Такі пацієнти довго зберігають життєздатність, але не мають шансів на відновлення свідомості.

Специфічних заходів профілактики, що повністю виключають ймовірність ураження блискавкою, не розроблено. Під час грози не рекомендується виходити з дому, користуватися бездротовими способами зв’язку, триматися за металеві предмети. Залишити укриття допустимо не раніше, ніж через 30 хвилин після закінчення негоди. У разі кульової блискавки не можна здійснювати різких дій.