Порушення матково-плацентарного кровотоку

Порушення матково-плацентарного кровотоку – симптомокомплекс, що розвивається під час вагітності внаслідок розладу функцій плаценти або морфологічних змін, що відбуваються в її будові. З боку матері клініка може бути відсутнім. На тлі акушерської патології виникає гіпоксія плода, що проявляється почастішанням або уповільненням серцевих скорочень, зниженням активності. Діагностика порушень матково-плацентарного кровотоку здійснюється за допомогою УЗД, КТГ, доплерометрії. Лікування проводиться у стаціонарі консервативним шляхом з використанням препаратів, що покращують гемодинаміку у судинах плаценти.

Порушення матково-плацентарного кровотоку – акушерська патологія, що виникає внаслідок розладу функцій гемодинаміки у системі «жінка-плацента-дитина». Така аномалія діагностується приблизно у 4% вагітних. У 25% випадків захворювання розвивається на тлі вже наявних екстрагенітальних захворювань пацієнтки. Порушення матково-плацентарного кровотоку становить загрозу для здоров’я та життя плода, оскільки може призводити до недостатнього надходження поживних речовин, що ускладнюється затримкою внутрішньоутробного розвитку, гіпоксією та навіть можливою загибеллю дитини.

Небезпека порушення матково-плацентарного кровотоку залежить від вираженості та тривалості існування даної акушерської патології. Чим менше поживних речовин надходить до дитини, тим вища ймовірність формування відхилень. За статистикою, близько 85% новонароджених, схильних до такої патології, з’являються на світ з ознаками гіпоксії або вродженими аномаліями різного ступеня вираженості. Порушення матково-плацентарного кровотоку здатне виникати на різних етапах вагітності, найчастіше воно діагностується у 2-3 триместрі виношування. Розлад гемодинаміки, що розвинувся до 16 тижнів, нерідко закінчується мимовільними викиднями.

Порушення матково-плацентарного кровотоку розвивається внаслідок неправильного формування ворсинчастого шару плодових оболонок ще в період закладення плаценти або внаслідок впливу на організм матері несприятливих факторів, що спричиняють розлад гемодинаміки в нормальній плаценті. Патогенез захворювання полягає у неповноцінній матково-плацентарній перфузії, що призводить до недостатнього надходження кисню до плода. Як наслідок, порушення матково-плацентарного кровотоку запускає механізм гіпоксичних змін, що сприяють затримці розвитку плода.

Спровокувати порушення матково-плацентарного кровотоку можуть ендогенні та екзогенні причини. До першої групи належать чинники, що впливають зсередини організму майбутньої матері. Ризик розвитку патології спостерігається за наявності у жінки цукрового діабету, захворювань нирок, серця та судин на тлі дисфункції щитовидної залози. Формуванню порушення матково-плацентарного кровотоку сприяє обтяжений акушерський анамнез – пізній гестоз, загрози переривання, численні аборти та викидні, доброякісні пухлини матки. Високий ризик розладу гемодинаміки спостерігається на тлі вагітності з резус-конфліктом, а також, якщо пацієнтка страждала на безпліддя.

Порушення матково-плацентарного кровотоку нерідко розвивається на тлі генетичних порушень у плода та за наявності вроджених вад репродуктивної системи матері (при дворогій або сідлоподібній матці, перегородках у порожнині органу). Імовірність виникнення акушерської патології існує і при статевих інфекціях, а також якщо хвора перенесла вірусні захворювання, наприклад, грип, ГРВІ. До екзогенних факторів, що сприяють порушенню матково-плацентарного кровотоку, належить робота на шкідливих виробництвах, вживання наркотиків і алкоголю, куріння. Несприятливо позначається і нераціональне харчування. До групи ризику розвитку порушення матково-плацентарного кровотоку входять жінки віком до 18 і старше 35 років. Ризик аномальної гемодинаміки є при постійних стресах, інтенсивних фізичних навантаженнях.

Залежно від локалізації патологічних змін в акушерстві розрізняють кілька ступенів тяжкості порушення матково-плацентарного кровотоку:

• 1а – характеризується розладом гемодинаміки між маткою та плацентою, при цьому до дитини потрапляє достатня кількість поживних речовин.
• 1б – Порушення кровообігу відбувається в колі «плід-плацента».
• 2 ступінь – Порушення матково-плацентарного кровотоку спостерігається в колі «плід-плацента-мати», проте гіпоксія виражена незначно.
• 3 ступінь – Супроводжується критичним розладом показників гемодинаміки, може призвести до загибелі дитини або мимовільного аборту.

Враховуючи термін гестації, на якому відбувається порушення матково-плацентарного кровотоку, можна виділити такі види патології:

• Первинна – виникає у першому триместрі, зазвичай розвивається і натомість аномальної імплантації, порушень у формуванні чи прикріпленні плаценти.
• Вторинна – діагностується після 16 тижнів ембріогенезу, зазвичай провокується негативними зовнішніми чинниками чи станом здоров’я матері.

Клінічні прояви порушення матково-плацентарного кровотоку залежать від акушерської аномалії. З боку матері патологічні ознаки не завжди. У пацієнтки може розвинутися гестоз, нерідко є загроза викидня або передчасних пологів, що супроводжується болем у животі та в області паху. Можлива поява кров’янистого слизу зі статевих шляхів. З огляду на порушення матково-плацентарного кровотоку відбувається активізація діяльності умовно-патогенної флори, нерідко виникають кольпіти. Це ускладнення порушення матково-плацентарного кровотоку може спричинити внутрішньоутробне інфікування плода.

Порушення матково-плацентарного кровотоку більш виражене з боку дитини. Запідозрити ознаки гіпоксії плода часом може сама пацієнтка. Патологічне стан проявляється зниженням рухової активності дитини. В ході огляду акушер-гінеколог виявляє почастішання або зменшення частоти серцевих скорочень у малюка, що є достовірною ознакою порушення матково-плацентарного кровотоку. Нестача поживних компонентів здатна викликати передчасне відшарування плаценти. При цьому стан жінки та плода стрімко погіршується, можливе виникнення загрози життю.

Виявити порушення матково-плацентарного кровотоку можна під час УЗД. Про наявність акушерської патології свідчать патології плаценти та внутрішньоутробна затримка розвитку плода, що виявляється невідповідністю розмірів анатомічних частин терміну гестації. Оцінити рівень порушення матково-плацентарного кровотоку вдається за допомогою доплерографії. Для оцінки функціональності серцево-судинної системи використовується КТГ. Характерною ознакою є тахікардія чи брадикардія, що виникла на тлі гіпоксії.

Лікування порушення матково-плацентарного кровотоку проводиться в умовах стаціонару. Хворий показаний постільний режим, виключення стресів та інтенсивних фізичних навантажень. Консервативна терапія полягає у використанні препаратів для усунення порушень матково-плацентарного кровотоку та поліпшення оксигенації плода. Також використовуються антиагреганти та засоби, що покращують харчування тканин головного мозку. При порушенні матково-плацентарного кровотоку показано вживання вітамінів, блокаторів кальцієвих каналів. Останні використовуються для усунення гіпертонусу матки.

При порушенні матково-плацентарного кровотоку всі зусилля фахівців спрямовані на продовження вагітності до 37-38 тижнів. За умови достатньої ефективності медикаментозної терапії через 4 тижні пацієнтку переводять на амбулаторне лікування. Якщо впоратися з ознаками порушення матково-плацентарного кровотоку не вдається і стан плода продовжує погіршуватися, здійснюють передчасне розродження методом екстреного кесаревого розтину. Якщо вагітність вдалося доносити до 38 тижнів, пологи можуть відбуватися природним шляхом. У другому періоді показано використання вакуум-екстракції плода або накладання акушерських щипців. У разі розвитку порушення матково-плацентарного кровотоку на фоні інших захворювань у матері здійснюється плановий кесарів розтин у терміні 38 тижнів.

Своєчасне лікування порушення матково-плацентарного кровотоку дозволяє жінці продовжити вагітність до 37 тижнів гестації та народити абсолютно здорове немовля. При первинній формі патології можлива внутрішньоутробна загибель плода або мимовільний викидень. Профілактика порушення матково-плацентарного кровотоку полягає в усуненні екстрагенітальних патологій ще до моменту зачаття, ранній постановці на облік до акушера-гінеколога та виконання всіх його рекомендацій. Вагітна має дотримуватися раціонального харчування, відмовитися від шкідливих звичок, стресів та важкої фізичної роботи. Зменшити ймовірність розвитку порушення матково-плацентарного кровотоку дозволяє також виключення контактів із можливими джерелами інфекцій.