Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Порушення постави
Порушення постави – це стійке відхилення тулуба нормального становища. Супроводжується посиленням чи згладжуванням фізіологічних вигинів хребта. Не є хворобою на відміну від сколіозу та патологічного кіфозу, однак у певному сенсі може розглядатися як стан передхвороби, оскільки суттєво збільшує ймовірність розвитку цілого ряду захворювань опорно-рухового апарату. Діагностується за даними зовнішнього огляду та результатами рентгенографії. Рекомендується корекція шляхом виконання спеціальних вправ. В окремих випадках потрібно носити коректори.
Загальні відомості
Порушення постави – група станів, що супроводжуються стійкою зміною положення тіла при стоянні, сидінні та ходьбі. Є поширеною патологією. В останні десятиліття кількість людей з дефектами постави збільшується, що обумовлено зміною умов життя: зменшенням частки фізичної праці, зниженням загального рівня фізичної активності у зв’язку з широким поширенням благ цивілізації та необхідністю тривалий час перебувати у сидячому положенні під час роботи, навчання тощо. .
Хоча постава певною мірою є генетично детермінованою (обумовленою спадковими факторами), залежить від особливостей статури та формується переважно у дитячі та юнацькі роки, вона може бути змінена шляхом зміцнення м’язів та вироблення нових рухових стереотипів. Корекцію простіше здійснювати в юному віці, проте виправлення дефектів постави, у всякому разі, часткове, можливе і у дорослих людей.
Причини
Причини порушень постави численні та різноманітні. Нерідко дефекти постави виникають за одночасної дії кількох чинників. Найчастіше постава змінюється внаслідок тривалого перебування в неправильному положенні через погане освітлення, незручні меблі (наприклад, парти, що не відповідають віку та зростанню), постійного носіння ваг (портфеля, сумки) в одній руці. Суттєву роль у порушенні постави також відіграє нестача рухової активності – слабкі м’язи живота і спини не в змозі довго утримувати тіло у фізіологічному положенні.
До сприятливих факторів також відноситься зниження чутливості рецепторів, завдяки яким в мозок передаються повідомлення про правильне положення тіла. Крім того, дефекти постави можуть стати наслідком патологічних змін опорно-рухового апарату, що виникли через вади розвитку (порушення форми хребців, дисплазія тазостегнових суглобів та вроджений вивих стегна, вроджені деформації стоп, аномалії розвитку колінного суглоба тощо). (стан після ампутації кінцівки, посттравматичні контрактури суглобів нижніх кінцівок, переломи стегна, переломи гомілки, переломи кісток стопи) та захворювань (рахіт, плоскостопість). Іноді причиною дефектів постави є хвороби внутрішніх органів, зниження слуху (глухуватість) чи порушення зору.
Патанатомія
Нормальна постава – результат еволюції. Вона виконує цілу низку завдань: забезпечує положення тіла, при якому максимально збільшується об’єм та ефективність рухів; знижує ймовірність травм, особливо за високої рухової активності; дозволяє зберігати вертикальне положення тулуба при мінімальному навантаженні на м’язи, кістки та зв’язки. Існують чіткі критерії нормальної постави, проте постава кожної людини має унікальні, тільки їй властиві особливості. Варіант постави залежить від трьох груп факторів: стану кісток, зв’язок та м’язів; рухових стереотипів (набору рефлексів, що забезпечують виконання звичних дій) та особливостей статури.
Нормальна постава є чимось середнім між поставою спокою (виникає при м’язовій втомі і може розслаблення) і робочої поставою (утворюється при активному напрузі м’язів). Для такої постави характерні добре виражені фізіологічні вигини хребта. Хребетний стовп виглядає рівномірно хвилеподібним. Якщо в положенні стоячи провести вертикальну вісь від середини черепа, вона пройде по задньому краю нижньої щелепи, потім по дотичній по відношенню до шийного лордозу. Потім злегка «зріже» поперековий лордоз, перетне середину лінії між центрами головок стегон, пройде перед колінними суглобами і завершиться трохи вперед від лінії між суглобами Шопара.
При зовнішньому огляді людини з нормальною поставою видно симетричне розташування всіх частин тіла стосовно хребта. Голова займає вертикальне положення. Підборіддя злегка підняте, козелки вух і нижні краї очних ямок знаходяться на одному рівні. Лінія надпліч розташована горизонтально, живіт підтягнутий, лопатки притиснуті, грудна клітка піднята.
Класифікація
Порушення постави можуть виникати у двох площинах – у переднезадньому та бічному напрямках. Дефекти постави у переднезадньому напрямку утворюються при зменшенні чи посиленні нормальних вигинів хребта. Дефекти постави у бічному напрямку супроводжуються порушенням симетрії між половинами тулуба.
У травматології та ортопедії виділяють такі види порушень постави:
- Порушення постави у переднезадньому напрямку, що супроводжується посиленням фізіологічних вигинів хребетного стовпа: кругло-увігнута спина, кругла спина, сутулість.
- Порушення постави у переднезадньому напрямку, що супроводжується зменшенням фізіологічних вигинів хребетного стовпа: плоско-увігнута спина, плоска спина.
- Порушення постави у бічному напрямку: асиметрична постава.
Симптоми порушень постави
Сутулість – Порушення постави, що супроводжується посиленням грудного кіфозу в поєднанні зі зменшенням поперекового лордоза. Вертикальна вісь тіла відхиляється ззаду від лінії між центрами головок стегон. Надпліччя піднесені, спостерігається деяке приведення плечових суглобів. Нерідко виявляються крилоподібні лопатки (вистояння внутрішніх країв чи нижніх кутів лопаток над грудної клітиною).
Кругла спина – Дефект постави, що супроводжується вираженим посиленням грудного кіфозу у поєднанні з відсутністю поперекового лордоза. Еластичність хребта підвищена, центр тяжкості тіла зміщений. Щоб зберегти рівновагу, людина ходить і стоїть на трохи зігнутих ногах. Надпліччя піднято, голова нахилена вперед, плечові суглоби дещо наведені. Руки розташовані не з обох боків від тулуба, а трохи спереду. Часто виявляються крилоподібні лопатки. Живіт виступає.
Кругловогнута спина – Порушення постави, що супроводжується посиленням всіх нормальних вигинів хребетного стовпа. Голова висунута вперед, плечові суглоби наведені, надпліччя піднято. Часто спостерігаються крилоподібні лопатки. Живіт виступає. Ноги перегнуті або злегка зігнуті в колінах.
Плоска спина – Дефект постави, що супроводжується зменшенням вигинів хребетного стовпа. Особливо сильно зменшено поперековий лордоз. Кут нахилу тазу згладжений. Грудна клітка зміщена вперед. Зазначається вистояння нижньої частини живота. Через згладжування фізіологічних вигинів при такому порушенні постави погіршуються амортизаційні властивості хребта, тому удари при стрибках, бігу та інших подібних навантаженнях майже без гасіння передаються до основи черепа, а звідти – головного мозку.
Плоскогнута спина – Порушення постави, що супроводжується згладжуванням грудного кіфозу при посиленому або нормальному поперековому лордозі. У ряді випадків також спостерігається зменшення шийного лордозу. Ноги перегнуті або злегка зігнуті. Таз зміщений назад. Часто виявляються крилоподібні лопатки.
Порушення постави, що супроводжуються згладжуванням вигинів хребетного стовпа, розглядаються як прояв функціональної неповноцінності кістково-м’язової системи. Хребет у таких випадках легко ушкоджується навіть за незначних травмуючих впливів. У пацієнтів часто виникають прогресуючі бічні викривлення хребта.
Сколіотична (асиметрична) постава – Дефект постави, що супроводжується звичним вигином хребетного стовпа вправо або вліво від серединної лінії. Найчастіше спостерігається лівостороннє відхилення. Під час огляду ззаду видно дугоподібне викривлення хребта. Лопатка та плече з одного боку піднято, з іншого – опущено. Трикутники талії нерівномірні. При цьому, на відміну від сколіозу немає ознак скручування хребців: м’язовий валик збоку від викривлення відсутня, реберний горб не виражений. У висі відхилення зникає, хребет стає рівним, частини тіла – симетричними.
Лікування порушень постави
Лікування порушень постави здійснюється травматологом-ортопедом, включає виконання спеціальних вправ і носіння коректорів. ЛФК при дефектах постави спрямовано зміцнення м’язів сідниць, живота і спини. Програма складається індивідуально і передбачає як статичні, і динамічні вправи, доповнювані вправами на розтягування м’язів. Згодом навантаження збільшується. Комплекс ЛФК забезпечує збереження інтенсивного рухового режиму без навантаження на хребет.
Для пасивної корекції постави можуть застосовуватися грудні пояси, реклінатори та грудопоперекові коректори. Реклінатори використовуються при слабких м’язах плечового пояса у поєднанні з незначними порушеннями постави. Вони допомагають усунути сутулість та розвести плечі. Більш виражена сутулість і асиметрична постава є показанням носіння грудних поясів. Грудопоперекові коректори використовуються при будь-яких порушеннях постави, нерезко вираженому кіфозі та сколіозі.
Слід враховувати, що основне призначення коректорів постави виправлення динамічних стереотипів (рухових звичок, звичних положень тіла). Їх застосування забезпечує необхідний ефект лише у поєднанні із заняттями ЛФК, оскільки при слабких м’язах після зняття коректора тулуб знову поступово повертатиметься у патологічне становище. Використовувати коректор рекомендується трохи більше 4 годин на день. Підбір всіх типів коректорів здійснюється ортопедом з урахуванням віку дитини, типу та виразності порушень постави.
Крім перерахованих методик при дефектах постави можуть бути призначені масаж і мануальна терапія. Ці методики мають допоміжне значення, їх мета – покращення кровопостачання м’язів та зв’язок, активізація обмінних процесів у тканинах, зняття функціональних блоків та правильний розподіл м’язового тонусу.
Прогноз та профілактика
Будь-які порушення постави ускладнюють роботу внутрішніх органів та провокують ранній розвиток дистрофічних процесів у галузі суглобів та хребта. Наслідком цієї патології можуть стати остеохондроз, грижі дисків та артрози суглобів нижніх кінцівок. Профілактичні заходи щодо запобігання порушенням постави включають сон на ортопедичному матраці або жорсткому ліжку, дотримання режиму дня, адекватний режим рухової активності, розроблений відповідно до віку та фізичного стану дитини (у тому числі який передбачає компенсацію «відставання» у фізичному розвитку).
Для профілактики порушень постави в дітей віком необхідно стежити, щоб дитина рівномірно навантажував хребет при носінні тяжкостей (використовувати рюкзак замість портфеля), підбирати меблі з урахуванням зростання дитини та типу занять і забезпечувати розумну організацію висвітлення. Потрібно своєчасно лікувати та коригувати порушення слуху та зору, вибирати зручне взуття, проводити корекцію плоскостопості, здійснювати лікування вроджених аномалій, наслідків скелетних травм та захворювань внутрішніх органів.