Порушення сну у дітей

Порушення сну у дітей – Це ряд станів, що характеризуються незадовільною якістю, недостатньою тривалістю сну або їх поєднанням протягом тривалого періоду часу. Основні симптоми: розлади засинання та пробудження, нічні страхи та кошмари, сомнамбулізм, зупинки дихання. У діагностиці “золотим стандартом” є полісомнографія. Лікування більшості проявів консервативне: режимні заходи, медикаментозна терапія. Порушення сну, що поєднуються з ЛОР-патологіями у дітей, можуть вимагати хірургічної корекції соматичного захворювання.

Порушення сну в дітей віком у спеціальній літературі позначаються терміном «інсомнія». Інсомнії – поширена та актуальна проблема у педіатрії та дитячій неврології. Для дітей до 2-х років сон – головна фізіологічна потреба. Здоровий відпочинок закладає умови для нормального психоемоційного, мовного та фізичного розвитку. За статистичними даними, патологія зустрічається у 80% дітей раннього віку, 30% дітей молодшого шкільного віку, 40% підлітків. Найбільша оборотність батьків (80% від загальної кількості порушень сну) відзначається з приводу сноговоріння.

Порушення сну у дитячій практиці поліетиологічні. Найчастіше в основі захворювання лежить поєднання психічних та фізичних факторів. Причини поділяються на кілька великих груп:

1. Порушення гігієни сну. До цієї категорії належать систематичне порушення часу відходу до сну, зайва фізична чи емоційна активність перед сном, тривалий денний сон.
2. Соматичні патології. У дитинстві етіологічним чинником виступають кишкові коліки, у віці — важка анемія, рахіт. Пов’язані з інсомнією неврологічні захворювання (епілепсія, синдром гіперзбудливості), ендокринопатії, больовий синдром різної етіології.
3. Психічні захворювання. Найчастіше з інсомнією пов’язані шизофренія, тривожні та афективні розлади.
4. Прийом деяких речовин. Провокуючим фактором для інсомній є напої, що містять кофеїн, «енергетики». Нині набула актуальності проблема вживання дітьми нікотину, алкоголю, наркотиків.

У нормі сон має певну циклічність: повільний сон (non-REM) змінюється швидким чи парадоксальним (REM). Цикли повторюються 4-6 разів за ніч, причому на початку ночі подовжена фаза повільного сну, під ранок — швидкого. Головна функція non-REM сну полягає у відновленні енергетичного та електролітного гомеостазу мозкової тканини, REM – у обробці отриманої за день інформації.

Різні структури мозку відповідають за різні фази сну, наприклад, таламус та гіпоталамус – за повільний сон, довгастий та середній мозок – за парадоксальний. Вплив ними внутрішніх чи зовнішніх чинників визначає характер порушення сну. Через розлад швидкої фази розвиваються психологічні проблеми, погіршується концентрація уваги. Дефіцит повільної фази тягне за собою зниження продукції гормону росту, тестостерону, зміна ліквороциркуляції.

Порушення сну – збірне поняття. Згідно з міжнародною класифікацією захворювань, до групи входить понад десяток нозологій. Для зручності практичної роботи медичним співтовариством виділено кілька підгруп:

1. Диссомнії – Порушення ініціації, тривалості, якості нічного сну.
2. Гіперсомнії – Патологічна сонливість в денні години, летаргія, затяжне пробудження.
3. Парасомнії – патологічні феномени, що виникають уві сні (енурез, скрип зубами, лунатизм).

До загальних проявів порушення сну відносяться постійна втома, млявість вранці, сонливість протягом дня. Діти скаржаться на безпричинні головні болі, запаморочення. При засинанні або пробудженні можливе виникнення галюцинацій та/або скутості рухів на кшталт паралізованості. Діти молодшого віку ввечері виявляють агресивність та зайву примхливість, вночі прокидаються більше двох разів і мають складнощі із засинанням. Звичка систематично приходити в ліжко батьків також свідчить про порушення сну у дітей.

Поведінкова інсомнія

При дитячій поведінковій інсомнії у дитини формуються неправильні установки сну: патологічна залежність засинання від певного ритуалу (хитання, годування груддю). Укладання супроводжується різними проханнями: нагодувати, напоїти, заспокоїти, зводити в туалет.

Сходження

Типова дитяча парасомнія – сноходження, або сомнамбулізм, яке поєднує в собі елементи сну та неспання: дитина ходить, перебуваючи в стані затуманеної свідомості та зниженої реактивності, а, прокидаючись, забуває цей епізод. Виникає у першій половині ночі. Що стосується сноговоріння, це порушення зустрічається як у хворих, так і у 20% умовно здорових дітей.

Нічні жахи та кошмари

Нічні страхи найбільш типові для дітей від 4 до 12 років. Виглядають як схоплення з ліжка, що супроводжується криком, руховим збудженням, підвищеною пітливістю. Пам’ять про те, що сталося вранці, обмежена. На відміну від жахів, нічні кошмари не мають рухового компонента. Це яскраві переживання та страхи уві сні, які дитина вранці може згадати у найдрібніших деталях.

Двигуни

У 2-10% дітей, які страждають на порушення сну, зустрічається синдром неспокійних ніг. До середини ночі виникає болючість у нижніх кінцівках. Бажаючи купірувати неприємні відчуття, дитина здійснює активні рухи ногами. Тривалість події може досягати кількох годин. До рухових розладів також відносяться судоми литкових м’язів (синдром крампі), скрегіт зубами (бруксизм), ритмічні посмикування тулуба, голови.

Апное сну

Синдром обструктивного нічного апное реєструється в 1-14% дітей, частіше у віці 2-8 років. Характеризується короткочасною зупинкою дихання уві сні разом із хропінням. У недоношених немовлят ризик апное вищий у 3-5 разів у порівнянні з доношеними дітьми.

Енурез

Ознакою порушення глибокого сну в дітей віком є ​​енурез. Енурез вважається нетримання сечі після п’ятирічного віку, що повторюється з частотою 1-2 рази на місяць і більше.

Неліковані порушення сну загрожують дітям серйозними ускладненнями. З їхньої тлі формується гіперактивність з дефіцитом уваги, виникають депресивні розлади. Діти з тривалим перебігом хвороби відстають від однолітків у фізичному та психомоторному розвитку. Нічний обструктивний апное може закінчитися синдромом раптової дитячої смерті. Сходження у 5% випадків є предиктором епілепсії.

Обстеження пацієнта лікар-педіатр розпочинає зі збирання анамнезу захворювання. Характерні скарги на складності засинання, примхливість, розбитість вранці, погіршення успішності у шкільництві. Дитину з підозрою на порушення сну направляють до дитячого невролога.

Основним методом інструментального обстеження є полісомнографія. Поєднує реєстрацію ЕЕГ, ЕКГ, пульсоксиметрії, а також електроокулограм під час нічного сну. Дозволяє виявити апное та його тривалість, ЕЕГ-активації, зниження сатурації менше 90%. З отриманих даних складається гіпнограма — графічне зображення фаз сну та його спотворень.

При порушення сну результати лабораторних аналізів відповідають віковим нормам. За даними нейросонографії грубих змін не визначається. У ході діагностики виключають епілепсію, органічні патології головного мозку, загальномозковий синдром.

Консервативна терапія

Не всякий розлад сну потребує медикаментозної допомоги. Лікування починається з нормалізації режиму дня, стилю харчування, гігієни сну. Батькам рекомендують обмежити фізичні та емоційні навантаження на дитину, збільшити час перебування на свіжому повітрі. Вечеря має складатися з легких страв, відбуватися за 2-3 години до засинання. Важливо виключити з раціону продукти, що містять кофеїн: кава, чай, шоколад, напої, що тонізують.

Гігієна сну включає відходження до сну, пробудження в той самий час, дотримання вікових норм за кількістю годин відпочинку, сон у темному, тихому приміщенні, на зручному спальному місці. При необхідності фармакотерапії у дитячій неврології використовуються групи препаратів:

• психотропні на основі діазепаму, хлордіазепоксиду;
• снодійні небензодіазепінового ряду;
• седативні фітопрепарати з валеріаною, собачою кропивою, мелісою;
• ноотропи з урахуванням гопантенової кислоти;
• гормональні препарати, що містять мелатонін

Хірургічне лікування

Оперативне втручання виконується пацієнтам із нічними апное при неефективному консервативному лікуванні. Мета операції полягає в усуненні дефектів ЛОР-органів, розширенні просвіту верхніх дихальних шляхів. Здійснюється видалення гіпертрофованої лімфоїдної тканини у хворих із супутнім аденоїдитом, тонзилітом, висічення поліпів порожнини носа. При щелепно-лицевих аномаліях здійснюється їх корекція шляхом компресійно-дистракційного остеосинтезу.

За правильної тактики терапії прогноз для здоров’я при порушенні сну сприятливий. Профілактика інсомнії полягає у дотриманні гігієни відпочинку, правильного ритму «сон-неспання» від народження. Діти шкільного віку важлива організація режиму дня, адекватна дотація навантажень, щеплення здорового життя. При наявних розладах неврологічної чи психоемоційної сфери необхідно своєчасно отримувати профілактичне лікування та обстеження.