Порушення циркадного ритму

Порушення циркадного ритму — один із варіантів інсомнії, при якому відбувається неузгодженість між внутрішнім циклом сон-неспання та зовнішнім циклом день-ніч. Стан розвивається при зміні часових поясів (джетлаг), позмінному та вахтовому графіку роботи, неврологічних захворюваннях. Розлади добових ритмів викликають психоемоційні порушення, знижують працездатність, підвищують ризик ендокринних та кардіологічних проблем. Діагностика включає детальний збір анамнезу, полісомнографії, нейровізуалізації. Для лікування застосовують препарати (мелатонін, снодійні засоби), немедикаментозна корекція режиму відпочинку.

Збої фізіологічних циркадних ритмів – одна з найбільш поширених проблем у сучасній неврології, з різними проявами якої періодично стикається кожна людина. Стан має велику актуальність через відсутність ефективних медикаментозних методів корекції, вираженого негативного впливу на самопочуття та соматичне здоров’я хворих. Незважаючи на вдосконалення тактики лікування, багато людей продовжують страждати від сомнологічних циркадних розладів.

Зміни циклів сну можуть мати фізіологічні передумови: у підлітковому віці зазвичай спостерігається більш пізнє засинання, яке не збігається з запропонованими нормами, а в похилому віці, навпаки, люди лягають спати занадто рано, а потім прокидаються серед ночі і більше не можуть заснути. До патологічних причин розладів циркадних біоритмів відносять такі:

• Особливості робочого графіка. Люди, які працюють позмінно (день/ніч), щодня або вахтовим методом частіше стикаються з проблемами сомнологіческіх порушень. Патологія обумовлена ​​нездатністю організму адаптуватися до різного часу засинання та пробудження, частими епізодами відпочинку вдень при яскравому освітленні.
• Часті подорожі. Зміна часових поясів негативно позначається на узгодженні ендогенних та зовнішніх біоритмів. Як наслідок, у перші кілька днів розвивається інсомнія. Ситуація погіршується при регулярних відрядженнях зі зсувом більше 2 годин.
• Нейродегенеративні хвороби. Оскільки циркадні ритми регулюються центральною нервовою системою, при її патології найчастіше формуються стійкі зміни циклів сон-неспання. Типові причини: хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, хорея Гентінгтона.
• Сліпота. Незрячі від народження люди найчастіше схильні до сумнівних розладів, оскільки вони не здатні визначати зовнішні циркадні ритми. У таких пацієнтів власні внутрішні біоритми не узгоджуються із загальноприйнятою 24-годинною системою.

Регуляція внутрішніх циркадних ритмів людини підпорядкована складному молекулярному механізму, що включає дев’ять основних «годинних» генів-регуляторів. Вони сприяють виробленню транскрипційних факторів, активації казеїнкіназ, білків криптохромів, які відповідають за уловлювання рівня освітленості. Важливу роль відіграють гени, що стимулюють вироблення мелатоніну та сприяють реалізації ефектів гормону.

У нормі всі речовини працюють спільно, підтримуючи цикл, який регулюється за допомогою зворотного зв’язку. Але при різкій зміні зовнішніх добових ритмів (часових поясів), постійному впливі освітлення в нічний час (робота зі змін, недотримання гігієни сну) відбувається десинхронізація природних циркадних ритмів. У мозку знижується продукція мелатоніну, виникають функціональні патології ЦНС.

Порушення циркадних ритмів мають подібні клінічні ознаки: безсоння вночі, патологічна сонливість вдень, порушення працездатності та концентрації уваги, пов’язані з депривацією сну. Як правило, спостерігаються головні болі, безпричинні перепади настрою, багатьох хворих турбують незрозуміла тривожність, нервозність. Іноді бувають порушення травлення, перебої у роботі серця.

Джетлаг (jet lag)

Найбільш яскраво симптомокомплекс проявляється при джетлазі (різкій зміні часових поясів). Порушення циркадних ритмів турбують людину від 2-3 днів до кількох тижнів. Чим більша різниця у часі між вихідною точкою та місцем поточного перебування, тим сильніше виражені ознаки. Важче переносяться поїздки Схід з перенесенням засипання більш ранній час, тоді як до подорожей захід організм адаптується досить швидко.

Інсомнія при позмінній роботі

У цьому випадку інтенсивність симптомів порушення біоритмів залежить від кількості робочих змін протягом місяця, їх тривалості, графіка ротації. Найважчі прояви відзначаються при нефіксованій роботі з хаотичним чергуванням змін та ротації проти годинникової стрілки. До того ж часто пацієнти свідомо менше сплять, щоб проводити час із сім’єю, брати участь у громадському житті.

Синдром порушення фаз сну

Такий тип порушень характеризується нормальною якістю нічного відпочинку у поєднанні з невідповідністю між фізіологічним графіком та бажаним режимом дня. У молодих людей в основному зустрічається відстрочений наступ фази сну, через що вони лягають пізно вночі, а потім насилу прокидаються вранці на навчання або роботу. Літні, навпаки, страждають від випереджальної фази, надто ранніх пробуджень.

Зазвичай труднощів із засипанням у «своєму ритмі» не виникає, що відрізняє стан від типового безсоння. Основна проблема порушень фаз сну полягає в необхідності підлаштовуватися під загальноприйнятий розпорядок, внаслідок чого хворі відчувають постійну нестачу відпочинку, у робочий час вони страждають на проблеми з мисленням, пам’яттю, концентрацією уваги.

При тривалому порушенні добових ритмів на 7-10% знижується вміст лептину (гормону ситості), збільшується показник греліну (гормону голоду). Це загрожує переїданням, ожирінням, чого більш схильні жінки внаслідок особливостей обміну речовин. Хронічний недосип знижує імунний захист організму, збільшує ризик розвитку цукрового діабету, серцево-судинних захворювань.

Ще одна небезпека циркадних порушень у тому, що люди з цією проблемою часто не звертаються за медичною допомогою, намагаючись впоратися із ситуацією самостійно. Пацієнти вдаються до алкоголю, снодійних та седативних препаратів для полегшення засипання, а для підвищення працездатності вдень приймають психостимулятори. В результаті патологія посилюється залежністю від психоактивних речовин.

Головним етапом у постановці діагнозу десинхронізації біоритмів є детальний розпитування страждаючого інсомнією: збір скарг, інформації про професійну діяльність, частоту подорожей. До обстеження часто-густо залучається кілька лікарів — неврологи, психіатри, сомнологи, профільні фахівці із соматичних захворювань. До плану діагностики включаються:

• Полісомнографія. Дослідження використовується для комплексного вивчення різних параметрів сну, виявлення першопричини інсомнії, виключення небезпечних захворювань (обструктивного апное, сонного паралічу, нарколепсії).
• МРТ мозку. Нейровізуалізація призначається за підозри на органічні ураження кори великих півкуль або підкіркових ядер. МРТ – важливий метод діагностики хвороби Альцгеймера, Паркінсона.
• Консультація психіатра. Розлади циркадних ритмів можуть виникати на тлі неврозів, депресій, психопатій, тому пацієнту обов’язково потрібно профільне обстеження, проходження спеціальних тестів та опитувальників.

Терапія порушень добових ритмів є складним завданням. Найкращий варіант боротьби із проблемою — усунути провокуючий фактор, якщо це можливо (перейти на посаду зі стандартним робочим днем, обмежити далекі перельоти). Однак у більшості випадків хворим не підходять радикальні заходи або тригер неможливо повністю виключити. У такій ситуації використовується кілька напрямків лікування:

• Дотримання правил здорового сну. Цей пункт особливо важливий для людей, які працюють позмінно та змушені спати вдень. Необхідно забезпечити максимальне затемнення кімнати, захистити себе від різких звуків, заздалегідь порозумітися з членами сім’ї, попросити їх з розумінням поставитися до ситуації.
• Завчасна підготовка до перельоту. Для мінімізації проявів джетлага рекомендовано заздалегідь почати зрушувати час засинання, щоб адаптувати режим до передбачуваного місця подорожі. Для зручності існують спеціальні сайти, які допомагають правильно, без шкоди здоров’ю, змістити графік сну-неспання.
• Прийом мелатоніну. Гормональний препарат має фізіологічну дію на ендогенні ритми, допомагає швидше заснути, покращує якість сну. З урахуванням типу інсомнії підбирається індивідуальний графік прийому ліків щонайменше за 1-1,5 години до бажаного моменту засипання.

За показаннями можуть призначати інші медикаментозі (снодійні, психостимулятори, адаптогени). У кожному конкретному випадку підбирається персоналізована схема застосування препаратів, щоб усунути негативну симптоматику і при цьому не посилити циркадні розлади. Дозування та графік прийому ліків ретельно контролюються неврологом.

Циркадні порушення досить складно піддаються лікуванню, проте при комплексному підході, комбінації препаратів та немедикаментозних способів вдається синхронізувати біоритми. Менш сприятливий прогноз для пацієнтів із нейродегенеративними патологіями, які не підлягають корекції. Профілактика включає дотримання гігієни відпочинку, правильну організацію трудового процесу, регулярні профогляди людей, зайнятих на позмінній/вахтовій роботі.