Посттрансфузійний токсичний шок пов’язаний з переливанням забрудненої або “старої” гемолізованої крові (наприклад, перегрітої), яка внаслідок розпаду еритроцитів та денатурації білків плазми набуває токсичних властивостей. Через 1-3 години після переливання такої крові виникає картина важкого токсичного шоку з приголомшливим ознобом, гіпертермією до 39-40°С, нудотою, блюванням, падінням АТ і комою. Основною ланкою пато-генезу цього ускладнення є вплив на організм токсинів бактеріального або тканинного походження, що утворюються в результаті розпаду клітинних елементів та білків плазми. Основним методом профілактики даного ускладнення є суворе дотримання умов і термінів зберігання переливаються еритроцитарних середовищ.