Пробіотики та пребіотики: яка між ними різниця і в чому їх користь для організму

У статтях про здорову їжу нерідко згадуються пребіотики та пробіотики. Сважається, що вони повинні обов’язково бути присутніми у їжі. Що ж це за таємничі «не зовсім» біотики, нащо нам їх вживати та чим перші відрізняються від інших?

Біотиками називають хімічні речовини, які хоч і потрапляють в організм ззовні, але використані у структурах та системах тіла. Ці речовини беруть участь у фізіологічних процесах, нормалізують їх, виступаючи як біологічні каталізатори, підвищують опірність організму до зовнішніх атак.

Пробіотики

Пробіотиками називають виробників біотиків. До них відносяться мікроорганізми, насамперед — бактерії, які, потрапляючи до шлунково-кишкового тракту разом із їжею, живуть там і приносять користь здоров’ю.

Існує безліч штамів цих корисних бактерій, які відрізняються впливом на організм. Їм під силу багато чого: від боротьби з раком та поліпшенням розумових здібностей до підвищення імунітету та зменшення прояву симптомів артриту.

Зазвичай пробіотиками називають бактериї із сімейств Lactobacilli та Bifidobacteria. У списку інгредієнтів та харчових добавок на етикетках продуктів їх «імена» починаються з скорочення L. і B.

Такі штами, як L. acidophilus і B. bifidum, природним чином мешкають у кишківнику здорового людини. Вони, звичайно, не єдині у списку пробіотиків. Багато інших штамів не тільки забезпечують організм необхідними речовинами, а й витісняють з кишківника шкідливі патогенні бактериї та гриби, допомагаючи запобігати та лікувати різні хвороби.

Не пастеризовані і, які не пройшли термічну обробку, ферментовані харчові продукти завжди містять різноманітні штами пробіотиків. Високим їх вмістом відрізняється квашена капуста, і солоні огірки, а також різноманітні «корейські» соління, що рясно представлені в торгових рядах будь-якого продовольчого ринку.

Молочні продукти з пробіотиками виділяють приставкою «біо» у назві та зазначенням серед інгредієнтів «живих культур». Однак жодні написи не гарантують наявності значної кількості корисних бактерій у пастеризованому молоці чи йогурті. Мікроорганізми гинуть за будь-якої термічної обробки, тому тим, хто прагне скрупульозно виконувати рекомендації дієтологів, не варто обмежуватися «живим» йогуртом.

Пребіотики

Будь-яким живим організмам, навіть мікроскопічним, потрібна їжа. Пребіотики – це їжа для пробіотиків. Якщо розглядати мікрофлору кишківника як фабрику з випуску корисних речовин, то пребіотики — сировина для їх виробництва.

Етикетки багатьох продуктів харчування містять переліки пребіотиків, доданих у процесі виробництва. Мається на увазі, що таким чином покращуються властивості їжі. До цих «покращень» слід ставитися скептично. Ні, ніхто нікого не обманює, але є деякі нюанси. Щоправда в тому, що різні пребіотичні добавки у звичайних продуктів харчування насправді потрібні лише маркетологам для збільшення продажів. Судіть самі.

Пребіотики – це вуглеводи. У вигляді цукрів, крахмалю та клітковини вони містяться у будь-якій їжі рослинного походження. Вживаючи в їжу овочі, фрукти, орехи та зерна, ми поставляємо цілком достатньо «сировини» для безперебійної роботи «фабрики». Чого їй часто не вистачає, то це «робочих рук», тобто корисних бактерій, через те, що більша частина вмісту товстої кишки мертві мікроби.

Таким чином, багата бактеріями квашена капустка куди потрібніша нашому тілу, ніж дорогі продукти в гарній упаковці.