Професійна бронхіальна астма

Професійна бронхіальна астма – Це респіраторний алергоз, що протікає з обструкцією дихальних шляхів, що розвивається на фоні впливу виробничих алергенів. Професійна бронхіальна астма проявляється нападами ядухи, кашлю, експіраторної задишки, свистячого дихання, які виникають безпосередньо при контакті з тригерними речовинами на роботі. Для підтвердження діагнозу необхідне встановлення асоціації між професійною діяльністю та виникненням симптомів астми. Проводяться алергопроби, провокаційні тести, пікфлоуметрія. Лікування – виключення контакту з алергеном (по можливості), фармакотерапія (десенсибілізатори, бронходилататори, глюкокортикостероїди та ін.), фізіотерапія.

Професійна бронхіальна астма (ПБА) – бронхіальна астма, викликана взаємодією з різними сенсибілізуючими речовинами на робочому місці. При постановці діагнозу «професійна бронхіальна астма» важливо враховувати відсутність попереднього анамнезу, тобто відсутність субклінічного або клінічного перебігу захворювання на момент початку роботи в цих умовах. У промислово розвинених країнах бронхіальна астма професійного генезу трапляється у 2-15% всіх випадків цієї патології. У структурі інших професійних захворювань частку бронхіальної астми припадає близько 12%. Висока питома вага захворюваності пояснюється інтенсивною хімізацією виробництва та постійною появою нових промислових алергенів. Розробкою медичної стратегії щодо професійної бронхіальної астми займаються фахівці у галузі профпатології, клінічної пульмонології та алергології-імунології.

Етіологія професійної бронхіальної астми обумовлена ​​постійним впливом на респіраторний тракт виробничих агентів. Їхнє вдихання може бути пов’язане з порушенням технологічних процесів, поганим кондиціюванням повітря у виробничих приміщеннях, зневагою індивідуальними засобами захисту. Виробничі чинники, що стосуються розвитку ПБА, діляться на індуктори і тригери. Перші з них (індуктори) провокують запальну реакцію та гіперреактивність бронхів; другі (тригери) безпосередньо викликають бронхообструкцію та загострення професійної бронхіальної астми. У ролі індукторів виступають неінфекційні та інфекційні алергени, роль тригерів можуть грати метеофактори, стреси, гіпервентиляція, фізичне навантаження, активне або пасивне куріння або ті ж індуктори (алергени, ГРВІ, загострення риніту, синуситу та ін.).

На даний час виявлено понад 300 виробничих факторів, які провокують ПБА. У фермерів, ветеринарів, співробітників лабораторій і зоомагазинів професійну бронхіальну астму можуть викликати шерсть і волосся тварин, перо птиці, продукти бджільництва, корми і т. д. у зерновому та борошняному пилу, бавовняному, лляному, шовковому волокні, насінні. Робітники, зайняті в столярному, меблевому та деревообробному виробництві, страждають від вдихання деревного пилу, що містить високоалергенні низькомолекулярні сполуки. Частою причиною професійної бронхіальної астми у малярів, барвників, робочих будівельних спеціальностей є професійний контакт із фарбами, клеєм, розчинниками. Високу сенсибілізуючу здатність мають морепродукти (креветки, краби, молюски), тому робітники, зайняті їх видобутком і переробкою, схильні до виникнення ПБА.

До групи ризику з розвитку професійної бронхіальної астми відносяться працівники фармацевтичної та хімічної промисловості, медичні працівники (через контакт з лікарськими препаратами, миючими засобами, латексними рукавичками, дезінфектантами), перукарі та майстри нігтьового сервісу, що взаємодіють з барвниками для волосся, декоративними пудрою для нігтів. Крім ПБА у цих та інших осіб може розвиватися алергічний риніт, ринофарингіт, кон’юнктивіт, алергічні дерматози, екзема. Інгалювання деяких речовин (хлору, йоду, фтору, вугілля, силікатів) може викликати первинне ураження респіраторного апарату у вигляді екзогенного алергічного альвеоліту, пилового бронхіту або пневмосклерозу, а професійна бронхіальна астма є ускладненням пневмоконіозу.

У вітчизняній класифікації прийнято виділяти три форми професійної бронхіальної астми: алергічну, неалергічну та ПБА із поєднаним механізмом розвитку. Патогенез алергічної ПБА може бути опосередкований IgE- та IgG-обумовленими реакціями, клітинними імунними механізмами (ЦВК) або всіма типами імунних реакцій. Для цього професійної бронхіальної астми типовий латентний період, під час якого відбувається сенсибілізація організму до причинного агенту. Неалергічна форма ПБА протікає без імунних механізмів; тут першому плані виходить пряме дратівливий вплив на бронхи ирритантов, вивільнення гістаміну з опасистих клітин, зміна нейрогенної регуляції бронхіального тонусу. У розвитку ПБА з поєднаним механізмом беруть участь імунні та неімунні механізми.

Перебіг кожної з названих форм може бути:

1. інтермітуючим – рідкісні (рідше одного разу на тиждень) та короткочасні загострення, помірно виражені симптоми. Значення ОФВ1 та ПІС видиху >80% від норми; розкид між ранковими та вечірніми показниками не перевищує 20%.
2. персистуючим:

• легким – симптоми ПБА виникають частіше ніж один раз на тиждень. Значення ОФВ1 та ПІС видиху >80% від норми, розкид між ранковими та вечірніми показниками 20–30%.
• середньої тяжкості – симптоми ПБА виникають щоденно; для усунення нападів потрібні інгаляції симпатоміметиків. Під час загострень порушується фізична активність та сон. Значення ОФВ1 та ПІС видиху 60-80% від норми, розкид між ранковими та вечірніми показниками >30%.
• важким – постійні симптоми та часті напади ПБА (в т. ч. нічні), виражені обмеження активності. Значення ОФВ1 та ПІС видиху <60% от нормы, вариабельность показателей >30%.

Залежно від рівня контролю поділяють контрольовану, частково контрольовану та неконтрольовану професійну бронхіальну астму.

Прояви професійної бронхіальної астми загалом не відрізняються від астми іншого генезу. Перед нападом бронхообструкції можуть спостерігатися провісники: пароксизмальний кашель, першіння у горлі, чхання, ринорея, утруднене дихання. Іноді з’являються шкірно-алергічні симптоми: свербіж, контактний дерматит, кропив’янка, набряк Квінке.

Безпосередньо астматичний напад виникає під час роботи з речовинами-сенсибілізаторами або незабаром після закінчення. Виникає відчуття ядухи, експіраторна задишка, що змушує пацієнта зайняти становище, сидячи з опорою на руки, із включенням у процес дихання та напругою допоміжних м’язів. Прослуховується шумне свистяче дихання, виникає тахікардія; звертає увагу блідість шкірних покривів. Після закінчення нападу відокремлюється в’язке прозоре мокротиння. У ранньому періоді професійної бронхіальної астми напад задухи закінчується разом із припиненням впливу виробничого алергену; у пізньому – для його усунення потрібне застосування спеціальних інгаляторів. Затяжний або тяжкий астматичний напад може закінчитися смертю пацієнта від асфіксії внаслідок закупорки бронхіол в’язким мокротинням.

При легкій формі професійної бронхіальної астми у період між нападами клінічні симптоми відсутні. Під час світлого проміжку при середньотяжкому перебігу астми може відчуватися помірна задишка, пов’язана з навантаженням, невеликий кашель зі слизовим мокротинням. При тяжкій формі у хворих діагностується хронічний обструктивний бронхіт, легеневе серце, емфізема легень та пневмосклероз.

Клінічними критеріями, на підставі яких діагностується професійна бронхіальна астма, є: зв’язок виникнення захворювання з професійною діяльністю; наявність інших ознак професійної алергії (шкірних, респіраторних, очних); зниження виразності або припинення симптомів астми у вихідні дні та в період відпустки та погіршення стану при поверненні на роботу; оборотність бронхообструкції.

Крім клінічних симптомів, професійний характер бронхіальної астми підтверджує аналіз умов праці, профмаршруту пацієнта, дані обстеження імунного та алергологічного статусу. Для цього до діагностики залучаються фахівці: пульмонологи, алергологи-імунологи, отоларингологи, дерматологи, проте діагноз ПБА виставляє лише лікар-профпатолог. Найпростіші діагностичні тести включають проведення пікфлоуметрії будинку та на робочому місці, елімінаційних проб.

У період ремісії професійної бронхіальної астми здійснюється постановка шкірних алергопроб з епідермальними, пиловими, побутовими, пилковими алергенами та провокаційних інгаляторних проб з виробничими алергенами, які, ймовірно, спровокували захворювання. Імунодіагностика включає визначення загального та специфічного IgE, циркулюючих імунних комплексів, реакцію дегрануляції базофілів, серологічні реакції.

Рентгенографія органів грудної клітки може показати зміни, характерні для пізніх стадій перебігу професійної бронхіальної астми, тому основна її роль полягає у виключенні іншої патології дихальної системи. Для оцінки ступеня тяжкості астми досліджується функція зовнішнього дихання. Діагнозами-виключеннями є атопічна бронхіальна астма, хронічний бронхіт.

У лікуванні професійної бронхіальної астми використовуються самі принципи, як і за інших формах захворювання. Неодмінною умовою є усунення контакту з винними алергенами. Пацієнту підбираються інгаляційні лікарські препарати для усунення астматичних нападів (сальбутамол, іпратропія бромід + фенотерол та ін), а також для тривалого контролю над симптомами астми (антигістамінні препарати, бронходилататори, інгаляційні та системні глюкокортики). Алергенспецифічна імунотерапія, як метод патогенетичної терапії професійної бронхіальної астми, не знайшла широкого застосування.

У міжприступні періоди пацієнтам із професійною бронхіальною астмою рекомендується бальнеолікування, фізіотерапія (УФО, лазеротерапія, спелеотерапія), голкорефлексотерапія, фітотерапія, ЛФК, перкусійний та вібраційний масаж. Хворого навчають методам аутотренінгу, медитації, дихальної гімнастики. Для деяких хворих рекомендується своєчасне планування відпустки для запобігання загостренням.

Питання подальшої професійної придатності пацієнта вирішує лікарсько-трудова експертиза. Залежно від віку хворого, тяжкості перебігу астми та професії може бути рекомендовано переведення працівника на роботу, яка виключає контакт з алергенами; професійна перекваліфікація; вирішення питання про інвалідність та інші варіанти. З метою запобігання розвитку бронхіальної астми професійного генезу необхідне забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов та вимог охорони праці на виробництві, ретельний професійний відбір працівників шкідливих виробництв, регулярне проведення профоглядів.