ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ КРОВОТЕЧ

Тільки чітка організація заходів щодо профілактики маткових кровотеч під час вагітності, пологів та післяпологового періоду, розуміння всієї складності цієї проблеми можуть стати реальною основою зниження материнської та перинатальної смертності.
Кровотечі в третьому триместрі вагітності, пологах та післяпологовому періоді виникають внаслідок неправильного розташування плаценти, аномалій прикріплення та відділення плаценти, порушення скорочувальної діяльності матки, порушення згортання та протизгортання систем крові. Ці причини кровотеч можуть зустрічатися ізольовано або поєднуватись один з одним. У свою чергу, кожна з причин може бути обумовлена ​​різноманітною патологією, що формується у препубертатному, пубертатному чи репродуктивному періодах. Тому охорона здоров’я дівчинки, майбутньої матері, є початком профілактики важких ускладнень під час майбутньої вагітності та пологів.
У періоді статевої зрілості профілактичні заходи мають бути спрямовані на попередження або правильне лікування запальних захворювань піхви, матки та придатків, патогенетично обґрунтовану терапію порушень менструального циклу та безпліддя. Планування народження дітей, використання сучасних методів контрацепції, зниження числа абортів – всі ці заходи сприяють зменшенню числа випадків кровотеч під час вагітності, пологів та післяпологового періоду.
Весь комплекс профілактичних заходів для вагітних у жіночій консультації має будуватися на наступних основних

143
принципи: своєчасне виявлення та включення до групи ризику вагітних, в анамнезі яких були або є захворювання нирок, печінки, серцево-судинної системи, органів кровотворення, ендокринних залоз. У цю ж групу включаються вагітні з проявами гострої та хронічної інфекції, із зазначенням на безплідність, з ожирінням, ознаками статевого інфантилізму, наявністю абортів в анамнезі, що мають вузький таз, багатоплідність, багато- та маловоддя, неправильне положення плода, тазове передлежання, рубець на матці, гестоз, анемію, переношування вагітності. Необхідно своєчасно забезпечити госпіталізацію, обстеження та лікування вагітних з виявленими захворюваннями та ускладненнями.
Особлива увага має бути звернена на фізичну підготовленість жінки до пологів та виховання у неї нервово-психічної стійкості, свідомого ставлення до процесів, пов’язаних з розвитком вагітності, а надалі і з пологами, що є важливим компонентом у комплексі профілактичних заходів щодо запобігання чи зниження числа акушерських кровотеч.
Одне з важливих місць у запобіганні кровотечам займають раціональні методи ведення пологів, особливо ускладнених слабкістю пологової діяльності. Надання своєчасного відпочинку породіллі через 12 год родової діяльності (дотримання добового ритму) є раціональним способом відновлення скоротливої ​​функції матки та ефективною профілактикою маткових кровотеч у послідовному та ранньому післяпологовому періоді. Введення естрогенів, АТФ, спазмолітичних засобів, глюкози з вітамінами, препаратів кальцію забезпечує хорошу родову діяльність, підвищує реакцію міометрію на подальше запровадження контрактильних речовин. Своєчасне усунення патологічної реакції на біль, особливо в осіб з нестійким станом психіки, також сприяє запобіганню кровотечам, пов’язаним з аномаліями скоротливої ​​діяльності матки.
При веденні фізіологічного періоду важливим моментом є проста і ефективна дія – своєчасне спорожнення сечового міхура. За відсутності кровотечі та виділення невеликої кількості крові (менше 250 мл) лікар або акушерка повинні контролювати ознаки відділення плаценти. Якщо кровообігу немає і стан породіллі хороший, не слід рано і часто вдаватися до методу Чукалова – Кюстнера, оскільки це може призвести до порушення фізіологічного відділення плаценти. Особливо небезпечним є метод вичавлювання посліду, застосовуваний до повного відділення плаценти, який може спровокувати виведення.
144
рот матки. Принципом ведення послідовного періоду має залишатися девіз Альфельда: «Руки геть від матки». За відсутності кровотечі час дії акушера настає через 30 хв.
Як вже зазначалося, у послідовному і ранньому післяпологовому періодах необхідно ретельно вимірювати кількість крові, що втрачається, бо, якщо всіма раніше вжитими заходами не вдалося попередити патологічну крововтрату, лікар повинен своєчасним втручанням запобігти масивній кровотечі.
У комплексі заходів щодо попередження маткових кровотеч під час пологів і в ранньому післяпологовому періоді велике значення мають ретельно зібраний анамнез та детальне обстеження вагітних та породіль. Коли прогнозується можлива кровотеча, слід намітити та провести спеціальні профілактичні заходи з урахуванням передбачуваної причини кровотечі. При підозрі на передлежання плаценти вони можуть бути зведені до обов’язкової госпіталізації вагітних, правильного вибору методу лікування. Профілактика передчасного відшарування нормально розташованої плаценти повинна полягати насамперед у виявленні та своєчасному лікуванні гестозу та деяких форм екстрагенітальної патології: гіпертонічної хвороби, захворювань нирок, печінки, серцево-судинної системи. Профілактичні заходи, які проводяться при патології відділення плаценти та виділення посліду, мають бути спрямовані на правильне ведення пологового акта, у тому числі послідовного періоду. Якщо є фон для виникнення гіпотонії матки, вже до закінчення періоду вигнання рекомендується розпочати внутрішньовенне краплинне введення окситоцину (в ізотонічному розчині глюкози) або одномоментне введення у вену 1 мл 0,02% розчину метилергометрину. Якщо у породіллі в І та ІІ періодах пологів проводилося лікування слабкості пологової діяльності, то внутрішньовенне краплинне вливання утеротонічних препаратів слід продовжити у ІІІ та ранньому післяпологовому періодах.
Усі акушерські операції та посібники повинні проводитись технічно правильно під адекватним знеболенням. Для профілактики масивних кровотеч при планових абдомінальних розродженнях (рубець на матці, тазове передлежання великого плода, анатомічно вузький або деформований таз, міома матки та ін.) слід використовувати аутогемо-або аутоплазмодонорство. Останнє під час вагітності є кращим.
Таким чином, тільки правильна організація роботи всієї акушерсько-гінекологічної служби може сприяти зниженню кількості кровотеч, у тому числі масивних, що ускладнюють перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду.
145