Простатична інтраепітеліальна неоплазія

Простатична інтраепітеліальна неоплазія – Патологічний стан, що супроводжується утворенням вогнищ росту клітин передміхурової залози з ознаками їх атипового переродження. Протікає безсимптомно. Розглядається фахівцями як морфологічний попередник раку передміхурової залози з високою ймовірністю злоякісної трансформації. Діагноз виставляється з урахуванням даних пальцевого ректального дослідження, УЗД, визначення рівня простат-специфічного антигену та результатів гістологічного дослідження. Показано динамічний нагляд. Може застосовуватися дієтотерапія, гормональна терапія та променева терапія.

Простатична інтраепітеліальна неоплазія (ПІН) – облігатний передрак передміхурової залози, що супроводжується осередковою проліферацією епітелію проток та ацинусів простати з утворенням клітин з ознаками атипії. За різними даними, виявляється у 8-50% хворих, спрямованих на пункційну біопсію передміхурової залози через підозру на рак простати. Імовірність виникнення збільшується із віком. При проведенні обстеження пацієнтів віком 40-50 років ознаки простатичної інтраепітеліальної неоплазії виявляються у 14-18% випадків, у віці 80 і більше років – у 63-86% випадків. Пік захворюваності посідає вік 65 років. Аденокарцинома передміхурової залози розвивається загалом через 5 років після виявлення СІН. Разом з тим, можлива як швидка малігнізація, так і багаторічна стабільна течія без ознак подальшого зловживання. Імовірність злоякісного переродження, за даними різних авторів, спостерігається у 35-100% випадків. Лікування здійснюють фахівці в галузі онкології, урології та андрології.

Причин розвитку точно не з’ясовано. Фахівці зазначають, що певну роль відіграє несприятлива спадковість. У пацієнтів нерідко виявляються гени BRCA1 та BRCA2, у яких спостерігається підвищення ймовірності розвитку аденокарциноми передміхурової залози. Ризик виникнення СІН також підвищується при хронічному простатиті та наявності в анамнезі інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Як фактори ризику простатичної інтраепітеліальної неоплазії вказують іонізуюче випромінювання, тривалий контакт з кадмієм при виконанні професійних обов’язків, вживання великої кількості тваринних жирів, нестача ультрафіолетових променів, обумовлена ​​тривалим перебуванням у північних регіонах, літній вік, імунні порушення, нестача деяких.

Класифікація даного патологічного стану зазнавала неодноразових змін. Спочатку фахівці виділяли три ступеня СІН: легку помірну та виражену. Потім через труднощі щодо визначення ступенів поразки 1989 року прийняли спрощену класифікацію із двома групами СІН: низького й високого ступеня. Низький (перший) ступінь характеризувався незначними змінами клітин, міг свідчити про низький ризик злоякісної трансформації, спостерігатися при доброякісній гіперплазії (аденомі) або хронічному запаленні передміхурової залози. При високому (другому) ступені простатичної інтраепітеліальної неоплазії в тканині простати виявлялися клітини з вираженими ознаками атипії.

Надалі ця класифікація перестала бути загальноприйнятою, хоча деякі фахівці продовжують застосовувати цей поділ на групи у клінічній практиці. У наші дні більшість онкологів та урологів користуються наступною класифікацією неопластичних змін тканин передміхурової залози:

• Атипова гіперплазія (застаріле – СІН першого ступеня). Ймовірність злоякісної трансформації у цьому стані коливається від 15 до 20%.
• Простатична інтраепітеліальна неоплазія (застаріле – СІН другого ступеня). Ризик злоякісного переродження при цьому ураженні становить понад 85%.
• Рак чи клітинна атипія. Не розглядається як варіант СІН, але може виявлятися одночасно з цим захворюванням.

Основними ознаками простатичної інтраепітеліальної неоплазії є: порушення структури епітеліальної вистилання проток зі втратою чіткого поділу на клітинні шари, а також характерні зміни клітин епітелію зі збільшенням ядер та появою великих везикулярних включень. Рідше виявляються клітини із дрібними гіперхроматичними ядрами. У центральній або периферичній частині ядер може виявлятися кілька ядер однорідної або неоднорідної структури. З урахуванням особливостей гістологічної будови розрізняють 4 форми простатичної інтраепітеліальної неоплазії: пучкову, плоску, крибриформну та мікропапілярну. Пучкова форма спостерігається у 97% випадків. Зазвичай щодо препарату виявляється поєднання кількох форм.

Діагноз СІН виставляють після проведення пункційної біопсії та подальшого гістологічного дослідження у зв’язку з підозрою на аденокарциному передміхурової залози. Поряд з біопсією в процесі обстеження здійснюють пальцеве ректальне дослідження простати, трансректальне УЗД передміхурової залози та визначення рівня простат-специфічного антигену (ПСА) у плазмі крові. При виявленні атипової гіперплазії (СІН першого ступеня) рішення про проведення наступних діагностичних заходів приймається індивідуально. Залежно від віку хворого та результатів інших досліджень можливі як динамічний нагляд, так і повторна біопсія. При виявленні простатичної інтраепітеліальної неоплазії (СІН другого ступеня) через 1-3 місяці показана розширена біопсія із забором матеріалу з 12 або більше ділянок передміхурової залози.

Тактику ведення хворих також визначають індивідуально. Усім пацієнтам із гістологічно підтвердженою СІН показано диспансерне спостереження у уролога. Аналізи визначення ПСА призначають щомісяця. Трансректальне УЗД передміхурової залози здійснюють раз на півроку. Повторну біопсію виконують не рідше, ніж раз на рік, при результатах інших діагностичних процедур, що насторожують, необхідне позапланове дослідження. Показанням до променевої терапії є наявність СІН високого ступеня у поєднанні з прогресуючим збільшенням рівня ПСА у крові.

Крім того, пацієнтам із простатичною інтраепітеліальною неоплазією призначають гормональну терапію для нейтралізації впливу тестостерону на змінені епітеліальні клітини. Використовують бусерелін, лейпрорелін, нілутамід, флутамід, фінастерид та інші препарати. Хворим рекомендують відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися дієти зі зниженим вмістом тваринних жирів, великою кількістю вітамінів та мікроелементів. Фахівці відзначають, що тактика лікування простатичної інтраепітеліальної неоплазії зараз перебуває на стадії розробки, в подальшому можлива зміна підходів до терапії даного стану.