Псевдопелада Брока

Псевдопелада Брока – це дерматоз волосистої частини голови, що супроводжується появою вогнищ облисіння переважно у лобовій та тім’яній зоні. Дрібні осередки поступово зливаються у великі області алопеції неправильної форми. Шкіра в осередках спочатку має рожевий колір, в пізніх стадіях стає білою, атрофічною. Діагноз псевдопелади ґрунтується на гістологічних умовах, додатково виконується клініко-лабораторне обстеження, трихоскопія. Лікування включає гормонотерапію, вітамінотерапію, мезотерапію, фізіотерапію, які дозволяють призупинити прогресування алопеції.

Псевдопелада (від французького «pelade» — гніздове облисіння) у самостійну нозологічну форму було виділено 1885 р. французьким дерматологом Л. Броком. Синонім – атрофічна алопеція. Дерматоз переважно вражає жінок віком понад 40 років, частіше діагностується у представниць європеоїдної раси. Зрідка захворювання розвивається у дітей. Псевдопелада Брока зустрічається як ідіопатична (самостійна) або вторинна патологія (більш ніж у 66% випадків), що ускладнює дискоїдний вовчак і фолікулярну форму червоного плоского лишаю.

Етіологію псевдопелади Брока вивчено мало. Серед основних версій розвитку первинної атрофічної алопеції розглядаються спадкова, імунна, інфекційна теорії, але жодна з них не дає вичерпного пояснення всіх відомих випадків захворювання:

• Генетична. Наявність сімейних випадків говорить на користь можливої ​​ролі спадкового фактора у розвитку дерматозу. Проте генетичні механізми, які викликають захворювання, досі невідомі.
• Імунна. При дослідженні біоптату шкіри в поверхневих шарах дерми виявляється присутність імуноглобулінів класу М (IgM), інтерлейкінів (IL-4 та IL-6), що вказують на залучення імунних механізмів у розвиток псевдопелади Брока.
• Інфекційна. У клінічних спостереженнях виявлено асоціацію дерматозу Брока з кліщовим бореліозом. Це дає підстави припускати, що інфікування спірохетою Borrelia може спричинити маніфестацію облисіння.

Вторинна псевдопелада Брока в сучасній трихології розглядається як стадія перебігу деяких хронічних шкірних захворювань, насамперед дискоїдного червоного вовчака і фолікулярного червоного лишаю.

Фактори ризику

Виникненню атрофічної алопеції сприяють різні неспецифічні фактори, основними з яких є:

• ендокринні розлади (цукровий діабет, гіпотиреоз);
• екзогенні інтоксикації;
• осередки хронічної інфекції в організмі;
• гіповітаміноз та дисбаланс мікроелементів;
• інсоляція та штучне УФО;
• порушення мікроциркуляції та гемореології.

Патогенез псевдопелади Брока, як і етіологія, залишається незрозумілим. Основні теорії пов’язують дерматоз із загибеллю в осередку фолікулярних стовбурових клітин та деструкцією сальних залоз. Патогістологічне дослідження біоптату дерми вказує на наявність перифолікулярної та периваскулярної інфільтрації, що складається з лімфоцитів, гістіоцитів, плазмоцитів та опасистих клітин. Іноді виявляється фолікулярний кератоз.

У пізніх стадіях визначаються зруйновані сальні та волосяні фолікули, атрофія епідермісу. Присутність фрагментованих еластинових та колагенових та волокон свідчить про склеротичні зміни дерми.

На підставі патоморфологічної та клінічної картини розрізняють 3 різновиди псевдопелади Брока:

• атрофія плямиста чиста – шкіра на ділянках випадання волосся має білий колір, судинний малюнок відсутній;
• атрофія плямиста з еритемою – шкіра в зонах облисіння має червоний відтінок за рахунок посилення судинного малюнка;
• атрофія плямиста з гіперкератозом – у зонах ураження роговий шар епідермісу значно стовщений.

Дерматоз дебютує з появи на шкірі голови кількох невеликих, величиною 5-10 мм, вогнищ втрати волосся. Поступово вони зливаються у великі лисиці неправильної форми, які виділяються на тлі навколишнього волосся. Розміри та кількість зон облисіння збільшується повільно. Найчастіше вони локалізовані в області чола та темряви, у чоловіків можуть виникати на обличчі.

Шкірний покрив на ділянках облисіння має білий або рожевий колір, блиск глянсовий і гладку поверхню. Фолікулярний малюнок відсутній, лущення не відзначається. У межах осередку іноді зберігаються окремі волоски. По краю атрофічних вогнищ волосся не змінене, проте при потягуванні за стрижень воно легко видаляється. Іноді хворі на псевдопеладу Брока відзначають відчуття стягнутості шкіри голови, слабкий свербіж і печіння.

Дерматоз прогресує повільно протягом 15-20 років. Однак відомі випадки підгострої течії, коли тотальне рубцеве облисіння розвивається за 2-3 роки.

Перебіг псевдопелади Брока звичайно супроводжується неприємними суб’єктивними відчуттями. Основною скаргою, особливо з боку жінок, є косметичний дефект, пов’язаний із відсутністю волосся. Нав’язливі думки про помітність проблеми для оточуючих призводять до невротичних розладів. У прагненні приховати лисиці жінки вдаються до фарбування волосся, роблять начісування, яке ще більше травмує волоски в крайовій зоні. Фізичні та психологічні незручності може завдавати необхідності постійно носити перуку.

Діагноз псевдопелади Брока встановлюється на підставі клінічних та морфологічних критеріїв. Пацієнти з проблемою випадання волосся потребують консультації дерматолога-трихолога та інших фахівців: ендокринолога, невролога, інфекціоніста. Подальше обстеження включає:

1. Трихоскопію. Огляд волосяного покриву голови візуально та під збільшенням виявляє вогнища алопеції неправильної форми у лобово-тім’яній ділянці. У вогнищі випадання відсутні волосяні фолікули, атрофія шкіри.
2. Аналіз крові. Для виключення колагенозів (ВКВ, склеродермії) проводиться дослідження крові на антинуклеарні Ат, Ат до нуклеосом, антинуклеарний фактор. Також показано визначення ліпідного профілю, глюкози, тиреоїдної панелі, протиінфекційних антитіл.
3. Біопсію шкіри. Остаточна верифікація діагнозу можлива після дослідження гістологічного фрагмента шкіри, взятого з вогнища. У матеріалі, що досліджується, виявляються ознаки лімфогістіоцитарної інфільтрації, дифузного склерозу дерми, гіпотрофія шкірних залоз.

Диференційна діагностика

Для вибору правильної терапевтичної тактики необхідно диференціювати псевдопеладу Брока з іншими подібними станами, що супроводжуються облисінням. Винятки вимагають такі нозології:

• гніздова алопеція (осередки випадання волосся мають чіткі межі, відсутні атрофічні зміни шкіри);
• дифузна алопеція (волосся випадає рівномірно по всьому скальпу);
• сифілітична алопеція (носить дрібновогнищевий характер, поєднується з іншими клініко-лабораторними проявами сифілісу);
• синдром Літтла-Лассюера (включає випадання волосся на голові, в пахвовій ділянці та на лобку в поєднанні з фолікулярним висипом на тулуб);
• трихотілломанія (в анамнезі – виривання волосся на шкірних покривах, гирла волосяних фолікулів добре помітні);
• фолікулярний муциноз (шкіра на ділянці випадання волосся лущиться і свербить);
• сикозіформний атрофуючий (декальвуючий) фолікуліт голови (алопеція виражена по лінії росту волосся, навколо фолікулів утворюються пустули).

В даний час не знайдено ефективних препаратів та методик, здатних повернути назад патологічний процес та відновити ріст волосся. Терапія псевдопелади Брока націлена на запобігання появі нових ділянок облисіння та стабілізацію наявних. Вона має комплексну спрямованість:

• Системна та місцева фармакотерапія. Включає в себе прийом гормональних (преднізолон), вазоактивних (пентоксифілін), імуносупресивних (гідроксихлорохін) препаратів, вітамінів А, B1, B6, Е, антиоксидантів. Місцево використовується втирання кортикостероїдних мазей, кремів із пірітіоном цинку. Для зменшення щільності рубцевої тканини застосовуються внутрішньоосередкові ін’єкції глюкокортикостероїдів.
• Фізіотерапія. Показано курси масажу голови, апаратні процедури – дарсонвалізація, електрофорез з лідазою, лазеротерапія. У лікуванні псевдопелади Брока може бути використана селективна фототерапія УФ-променями.
• Косметологічні процедури для волосся. Лікарем-трихологом підбираються спеціальні засоби догляду за волоссям (лікувальні маски, шампуні). Показано проведення мезотерапії волосся з вітамінними та мінеральними компонентами.
• Методи заміщення волосся. З метою приховування косметичного дефекту рекомендується носити перуку. Можливе проведення трансплантації волосся шляхом пересадки повношарового шкірного клаптя, що містить волосяні фолікули.

Псевдопелада Брока є невиліковним, повільно прогресуючим дерматозом. За допомогою регулярних повторних курсів лікування можна призупинити патологічний процес, але повне лікування неможливо. У важких випадках спостерігається швидке прогресування алопеції із повною втратою волосяного покриву.

Оскільки причини псевдопелади залишаються незрозумілими, методи профілактики не розроблені. Рекомендується санація хронічних інфекційних вогнищ, лікування ендокринних патологій, вживання достатньої кількості вітамінів і мікроелементів. При випадінні волосся не слід вдаватися до самолікування, необхідно негайно пройти повноцінне обстеження у фахівців.