Псоріаз нігтів

Псоріаз нігтів – Досить рідкісний різновид псоріазу, що характеризується ураженням нігтьових пластин, яке, як правило, супроводжує псоріатичне ураження шкіри або суглобів, в окремих випадках існує як самостійне захворювання. Клінічно проявляється цілим спектром зміни нігтів – від помутніння та наперсточних заглиблень до оніхолізису та трахіоніхії. Суб’єктивні відчуття відсутні. Діагноз ставлять на підставі анамнезу та клінічних проявів, у складних випадках беруть біоптат шкіри біля нігтя. Лікування комплексне: коригування соматичної патології, імунітету та стану нервової системи. Основну терапію здійснюють за індивідуальною схемою під наглядом дерматолога.

Псоріаз нігтів – хронічне неінфекційне дерматологічне захворювання, що характеризується особливим станом нігтьових пластин. Не має вікових, гендерних та сезонних відмінностей, неендемічний, відрізняється складною структурою захворюваності. Псоріаз нігтів страждає 3% населення жителів планети. Вважається, що 40% випадків захворювання спадково обумовлені, а 25% пов’язані з іншими проявами псоріазу. У 35% пацієнтів псоріаз нігтів є патологією нез’ясованого генезу, що виникає без ураження шкіри або запалення суглобів. За даними різних авторів, серед людей, які страждають на псоріаз шкіри, нігті уражені у 11-90% хворих. Серед пацієнтів із псоріатичним артритом поширеність патології досягає 80–90%. Псоріаз нігтів незаразний і не становить небезпеки для оточуючих.

Першим на зміну нігтів при псоріазі звернув увагу Алібер, клінічний опис патологічного процесу на нігтьових платівках склав Бієт у 1853 році. На те, що поразка нігтів може бути єдиною ознакою псоріазу, вказав у 1868 році Харді. У вітчизняній дерматології пріоритет у вивченні псоріазу нігтів належить Машкілейсону Л.М., який першим дав характеристику клініки нігтьового псоріазу у 1965 році. У 1975 році Шеклаков Н.Д. пов’язав псоріаз із артропатією. Останні дані щодо структури захворюваності отримані вітчизняними дерматологами у 2006 році. Актуальність проблеми пов’язана з тим, що поразка нігтів є цінною і часом єдиною діагностичною ознакою псоріазу. Крім того, захворювання суттєво погіршує якість життя пацієнтів та не має перспективи повної вилікуваності.

Дерматологи вважають псоріатичне ураження нігтів поліетиологічним захворюванням, віддаючи пріоритет у розвитку поєднанню імунних розладів і спадкової схильності. Схильність до виникнення псоріазу може роками не виявлятись до випадкового впливу факторів, що провокують патологічні зміни. До таких факторів відносять інфекції, стрес, перевтому, імунні порушення, гормональний дисбаланс, травми, алергічні реакції, перепади температури та прийом деяких ліків. Будь-який із тригерів патологічного процесу стимулює активність імунної системи на клітинному та гуморальному рівні, призводячи до зміни вмісту імуноглобулінів усіх класів та циркулюючих імунокомплексів, а також до збільшення кількості лімфоцитів та фагоцитарної активності сегментоядерних лейкоцитів. Генетична схильність до псоріазу сприяє швидшому розвитку патології.

Дерма – одне із основних органів імунної системи, що містить всі різновиди імунних клітин. Втручання ендогенних чи екзогенних факторів у роботу імунної системи порушує ферментацію на рівні клітин дермального шару та епідермісу. Відбувається збій у процесах проліферації та диференціації клітин, дефектні клітини епідермісу інтенсивно розмножуються та розростаються, викликаючи потовщення нігтьових пластинок, а потім та їх деформацію. Шкіра відповідає запаленням поява змінених клітин. Рогові клітини починають продукувати інтерлейкін, що активує лімфоцити тимусу. Т-лімфоцити самостійно інфільтрують епідерміс і стимулюють гіперпроліферацію кератиноцитів, замикаючи порочне коло, що утворилося.

Таким чином, нігтьова пластинка, залучена до процесу, потовщується, деформується, змінює консистенцію та колір. Оскільки ніготь складається з декількох рогових пластинок, утворення «бляшок» відбувається через наплив одного шару нігтя на інший в результаті безладного та нестримного поділу рогових клітин матриці.

Існують різні класифікації псоріатичного ураження нігтьових платівок. Залежно від ступеня ураження нігтя псоріаз ділять на атрофічний (переважають явища стоншення та лізису нігтя), точковий (характерний «симптом наперстка»), гіпертрофічний (превалюють явища гіперкератозу нігтьової платівки та навколонігтьового простору). За інтенсивністю проявів розрізняють три стадії: перша характеризується помутнінням нігтя, появою вм’ятин і смугастість, на другій стадії змінюється колір нігтьової пластинки, на третій з’являються бляшки.

Вирізняють кілька видів ураження нігтьової пластинки при псоріазі нігтів. Симптом наперстка – найпоширеніша форма захворювання, що характеризується розсипом неглибоких вм’ятин діаметром до 2 мм. Лейконіхія супроводжується розпушенням нігтя з появою повітряних бульбашок між шарами у вигляді білих плям та смуг. Оніхолізис проявляється безболісним відділенням нігтя від тканини внаслідок роз’їдання рогової пластинки в області ложа з утворенням псоріатичної облямівки. Є атрофічною формою псоріазу нігтів, може бути повним (відокремлюється весь ніготь), частковим (відокремлюється частина нігтя) або центральним (відокремлюється край нігтя по центру).

Оніхомадезис характеризується швидким відділенням нігтя від тканини без утворення облямівки. Симптом геморагії супроводжується витонченням пластини нігтя та піднігтьовими крововиливами у вигляді прожилок та плям. Може виникати при пошкодженні капілярів (рожево-червоного відтінку, петехії, симптом масляної плями) або великих судин (буро-чорного кольору, у формі подовжених синців). При трахіоніхії спостерігається зміна текстури та структури нігтя (шорсткість, потовщення, койлоніхія – захід центру нігтя), піднігтьова тканина не змінена.

Піднігтьовий гіперкератоз проявляється змінами шкіри навколонігтьового простору з приєднанням вторинної інфекції та неприємним запахом. Пароніхія характеризується деформацією нігтя та навколонігтьовими змінами (потовщення валиків, запалення), супроводжує генералізований псоріаз. При оніхогрифозі виявляється вростання в шкіру знівечених гіпертрофованих нігтьових пластинок (лікування лише хірургічне).

Клінічна картина псоріазу нігтів залежить від форми патологічного процесу, проте існують і загальні прояви захворювання. При розвитку псоріазу нігтів поверхня рогових пластин мутніє, стає нерівною, на ній з’являються вм’ятини (або дрібні, розсипані хаотично, або великі, що розташовуються по центру). Ніготь змінює забарвлення, набуває жовтого або сірого відтінку. Його поверхня деформується, стає опуклою, хвилеподібною. Утворюються запальні облямівки та псоріатичні бляшки. Рогова платівка стоншується і атрофується, крізь неї починають просвічувати капіляри. Відбувається відділення нігтя від тканини з різних боків та у різному напрямку. У навколонігтьовому просторі виникає запалення, шкіра починає лущитися, з’являється нестерпний свербіж, приєднуються розчісування та вторинна інфекція. З-під нігтя при натисканні виділяється гній із неприємним запахом.

Як правило, діагностика псоріазу нігтів не викликає труднощів. Дерматолог ставить діагноз на підставі анамнезу та клініки з обов’язковим виключенням мікотичного ураження (взяття мазків-зіскобів з нігтьової пластинки). У складних випадках беруть біоптат шкіри біля нігтя або частинку нігтя (лусочки), здійснюють гістологічне дослідження. Інструментальної діагностики зазвичай не проводять. Диференціюють патологічний процес з оніходистрофією, оніхомікозом, фолікулярним дискератозом, гніздною алопецією, хворобою Боуена, плоскоклітинною карциномою, піднігтьовими бородавками, диспластичними та неопластичними процесами, роговою екземою, травмами.

Тактика лікування патологічного процесу залежить від рівня ураження нігтьових пластинок. У легкій стадії дерматологи використовують виключно місцеву терапію. Застосовують гормональні мазі та креми, дерматотропні препарати, що мають протисвербіжний ефект, бар’єрні та регенеративні властивості. Призначають мазі з вітаміном А та D3, саліцилові мазі, лікувальні лаки. Якщо зовнішньої терапії недостатньо, підключають курсове лікування антигістамінними засобами, вітамінами та мінеральними комплексами з кальцієм та цинком. У тяжких випадках показані ретиноїди та імунодепресанти. Сучасна терапія псоріазу нігтів полягає у застосуванні моноклональних антитіл, здатних блокувати провокуючі фактори та нормалізувати процес клітинного поділу, що дозволяє досягти тривалої ремісії. Використовують біологічні модифікатори імунної відповіді (антицитокінові препарати), що коригують порушені функції імунної системи.

Призначають ванни з висівками та фізіотерапевтичні процедури: магнітотерапія, фонофорез з гормонами, УВЧ, ПУВА-терапія псоріазу, УФО, що має цитостатичну та антимікотичну дію. Іноді за неефективності інших методів лікування після консультації з хірургом здійснюють видалення нігтьової платівки під місцевою анестезією. Профілактично рекомендують мати максимально короткі нігті, виключити можливість мікротравм, одягати рукавички при контакті із засобами побутової хімії. Слід вживати овочі та продукти, багаті на білок. Прогноз щодо сприятливий.