Пухлини кон’юнктиви

Пухлини кон’юнктиви – доброякісні та злоякісні новоутворення тонкої прозорої оболонки ока, що покриває передню частину склери та внутрішню поверхню повік. Виявляються косметичним дефектом. Можливі порушення зору. Злоякісні пухлини кон’юнктиви здатні до проростання навколишніх тканин та метастазування. Діагноз встановлюється офтальмологом з урахуванням скарг та результатів огляду структур ока. Лікування – традиційне хірургічне втручання, лазерна ексцизія, лазерна коагуляція, електрокоагуляція, кріотерапія, місцева медикаментозна терапія.

Пухлини кон’юнктиви – група епітеліальних, пігментних, судинних пухлин, що виходять із кон’юнктивальної оболонки. Доброякісні пухлини найчастіше виявляються у дитячому віці, нерідко носять уроджений характер. Злоякісні та передракові ураження переважно діагностуються у людей похилого та старечого віку. У більшості випадків пухлини кон’юнктиви походять з епітеліальних або пігментних клітин, рідше – субепітеліальних шарів. Прогноз, як правило, сприятливий для життя (за винятком меланоми), проте деякі новоутворення, у тому числі й доброякісні, можуть спричиняти порушення зору та зміни структур ока. Лікування здійснюють фахівці в галузі онкології та офтальмології.

Папілома – досить поширена пухлина кон’юнктиви епітеліального походження. Виникає у перші дні життя. Є одиночними або множинними м’якими вузликами з великою кількістю дрібних судин, що надають новоутворенням червонувате або рожеве забарвлення. Пухлини кон’юнктиви розташовуються на тонкій ніжці, що часто кровоточить. Схильні до рецидиву. Рідко зазнають злоякісного переродження. Лікування – оперативне втручання, кріодеструкція, при багатьох папіломах – лазерна вапоризація або аплікації мітоміцину.

Стаціонарний невус – ще одна пухлина кон’юнктиви, що часто зустрічається. Походить з меланінсодержащих клітин. Складає близько 20% загальної кількості доброякісних новоутворень цієї оболонки ока. Зазвичай виникає у дитячому віці. Пігментна пухлина кон’юнктиви виглядає як гладка плоска пляма жовтуватого або коричневого кольору з чіткими контурами. У третини невусів пігментація відсутня. За відсутності зростання та ознак озлоякісності лікування не потрібне.

Дермоїд (дермоїдна кіста кон’юнктиви, ліподермоїд) – вроджена кістозна пухлина кон’юнктиви, що містить елементи ектодерми. Як і стаціонарні невуси, становить близько 20% загальної кількості доброякісних новоутворень кон’юнктиви. Може бути одно-або двосторонньою. Зазвичай локалізується зовні від рогівки. Являє собою овальний еластичний вузол жовтуватого забарвлення. Може проростати рогівку. Дермоїди великого розміру можуть обмежувати рухи очного яблука. Лікування – хірургічне висічення.

Гемангіома – пухлина кон’юнктиви судинного походження. Має уроджений характер. Як правило, розташовується у внутрішньому кутку ока. Виглядає як скупчення сильно звивистих синюшних судин. На ранніх стадіях показано видалення лазером, надалі – електрокоагуляція.

Лімфангіома – рідкісна пухлина кон’юнктиви, що походить із стінок лімфатичних судин. Зазвичай виявляється у дорослих. Є еластичним рухомим утворенням звичайного або рожево-жовтого забарвлення, що не змінює об’єм при натисканні. Ця пухлина кон’юнктиви схильна до повільного, але неухильного зростання. За відсутності лікування може досягати великих розмірів, перешкоджати нормальним рухам очного яблука і спричиняти грубі косметичні дефекти. Після вилучення може рецидивувати. Лікування хірургічне.

Епітеліома Боуена – облігатна передракова поразка кон’юнктиви епітеліального походження. Як правило, виникає у зрілому віці. Локалізується поряд із лімбом. На початкових стадіях пухлина кон’юнктиви являє собою плоску або трохи видатну світло-сіру бляшку. Надалі стає більш масивною, більше височить над поверхнею, набуває перламутрового відтінку. Може проростати рогівку. Лікування – хірургічне втручання (можливе у поєднанні з перед- та післяопераційною обробкою мітоміцином), короткодистанційна рентгенотерапія.

Придбаний меланоз – передракова пігментна пухлина кон’юнктиви. Зазвичай виникає у віці 40-50 років. Виглядає як плоска темна пляма з чіткими контурами. Може вражати значну частину кон’юнктиви та переходити на рогівку. Тривалість та особливості перебігу цієї пухлини кон’юнктиви суттєво варіюють. Іноді відзначається спонтанне одужання. У 25-75% хворих спостерігається злоякісність. Лікування – електрокоагуляція, лазерна коагуляція, при появі ознак малігнізації – променева терапія.

Прогресуючий невус – передракова пухлина кон’юнктиви, що походить з пігментних клітин. Колір новоутворення може відрізнятися від темно-коричневого до світло-жовтого або рожевого. Спостерігається збільшення розміру, поява строкатого забарвлення (чергування пігментованих та непігментованих областей), розмитість контурів та збільшення кількості судин. Лікування оперативне.

Рак кон’юнктиви – первинна злоякісна пухлина кон’юнктиви, що зазвичай виникає на тлі передракових захворювань. Діагностується рідко, вражає переважно людей старшого віку. Чоловіки хворіють частіше за жінок. Чинником ризику є постійна надмірна інсоляція. На вигляд пухлина кон’юнктиви може нагадувати хворобу Боуена або ороговіє папілому. Являє собою сірувату або білувату плівку, пронизану телеангіектазією, або скупчення вузликів рожевого забарвлення. У процесі зростання пухлина кон’юнктиви поширюється на прилеглі тканини, може проростати орбіту, давати метастази в шийні та привушні лімфовузли.

Рак також може локалізуватися на внутрішній стороні століття. Такі новоутворення протікають більш злоякісно, ​​порівняно з пухлинами кон’юнктиви, розташованими в області склери. На початкових стадіях вузол росте внутрішньокон’юнктивально, викликаючи потовщення та ущільнення віку. Надалі можливе виразка. При прогресуванні пухлина кон’юнктиви поширюється на слізне м’ясо, рогівку та кон’юнктиву склери, але не проростає тарзальну пластинку.

Діагноз встановлюється на підставі огляду та результатів біопсії. Обмежені вузли невеликого розміру підлягають оперативному видаленню. Можливе використання діатермокоагуляції. При великих пухлинах кон’юнктиви застосовують рентгенотерапію чи бета-терапію. При поразці орбіти виконують екзентерацію очниці. Прогноз досить сприятливий. При пухлинах, що не розповсюджуються на орбіту, відсутність рецидивів протягом 5 років після закінчення лікування відзначається у 50-80% пацієнтів.

Меланома – злоякісна пухлина кон’юнктиви, що виникає на тлі набутого меланозу (75%), прогресуючого невуса (20%) або незмінених тканин. Являє собою гладку або бугристу пухлиноподібну освіту. Можливо пігментованої (жовтої, коричневої) чи позбавленої пігменту. Зазвичай розташовується біля внутрішнього кута ока або неподалік лімба. Під час огляду на щілинній лампі виявляються пігментовані «доріжки», які розходяться межі пухлини кон’юнктиви.

При прогресуванні може давати початок новим вузлам у галузі кон’юнктиви, проростати склеру та орбіту, а також метастазувати у регіонарні лімфовузли та віддалені органи. Лікування оперативне. На ранніх етапах виконують видалення пухлини кон’юнктиви з навколишніми тканинами, при проростанні склери здійснюють енуклеацію очного яблука, при проростанні орбіти – екзентерацію очної ямки. Застосовують рентгенотерапію та хіміотерапію. Прогноз здебільшого несприятливий.