Рак грудної залози у чоловіків

Рак грудної залози у чоловіків – Злоякісне новоутворення, що розвивається з тканини молочної залози. Часто виникає на тлі гіперестрогенемії. На початкових стадіях проявляється збільшення грудей. Можливі виділення із соска. При прогресуванні захворювання збільшуються регіонарні лімфовузли, з’являються біль, зумовлений проростанням пухлини в навколишні тканини. Відзначаються зниження ваги та ознаки загальної інтоксикації. При віддаленому метастазуванні спостерігається порушення функцій уражених органів. Діагноз виставляється з урахуванням симптомів та даних додаткових досліджень. Лікування – операції, радіотерапія, хіміотерапія, гормонотерапія.

Рак грудної залози у чоловіків – рідкісна злоякісна пухлина епітеліального походження, що розвивається із клітин рудиментарних молочних залоз. Зазвичай розташовується у субареолярній ділянці. Діагностується у 100 разів рідше, ніж рак молочної залози у жінок. Страждають переважно люди похилого віку, середній вік пацієнтів становить 59 років. Разом з тим, у літературі згадуються випадки раку молочної залози у хлопчиків та старих (наймолодшому хворому було 6 років, найстарішому – 91 рік).

Від 30 до 70% випадків раку грудної залози у чоловіків діагностуються на тлі гіперестрогенемії та збільшення молочних залоз. Ризик малігнізації підвищується при вузловій формі гінекомастії. Через незвичайну локалізацію раку та відсутність підозр на наявність злоякісного новоутворення хворі пізно звертаються за медичною допомогою, що погіршує прогноз. Середній часовий відрізок між появою перших ознак хвороби та постановкою діагнозу становить понад півтора року. Лікування здійснюють фахівці в галузі онкології, мамології та ендокринології.

Етіологія захворювання точно не з’ясована, проте встановлено ряд факторів, що збільшують ризик її появи. Провідну роль у виникненні раку молочної залози відіграють гормональні порушення, що зумовлюють «зсув» природної для чоловіків рівноваги між чоловічими та жіночими статевими гормонами. Високий рівень естрогенів стимулює зростання рудиментарної тканини грудних залоз, що підвищує ймовірність злоякісного переродження тканин.

Причиною гіперестрогенемії, що провокує рак грудної залози у чоловіків, може стати вікове зниження рівня тестостерону або прийом гормональних препаратів. Рівень естрогену також підвищується при деяких ендокринопатіях, зокрема – при синдромі Клайнфельтера (рідкісному спадковому захворюванні, обумовленому надмірною кількістю Х-хромосом), синдромі Рейфенштейна (неповному чоловічому псевдогермафродитизмі), тестикулярній фемінізації, гіпотиреозі. пухлинах надниркових залоз та гіпофіза.

Гормональні порушення, що сприяють розвитку раку грудної залози у чоловіків, можуть виникати при зловживанні алкоголем, який негативно впливає на здатність печінки регулювати рівень естрогену в організмі. Аналогічна картина спостерігається при цирозі печінки та інших тяжких хворобах печінки. Через гормональну активність жирових клітин підвищення рівня естрогенів в організмі виявляється при ожирінні. В останньому випадку справжнє збільшення молочних залоз поєднується з хибною гінекомастією (відкладенням жиру в ділянці грудей), що ускладнює раннє виявлення раку грудної залози у чоловіків.

Гіперестрогенемія може виявлятися у спортсменів при різкому зменшенні фізичних навантажень, збільшенні кількості гострих та хронічних психологічних стресів. Найбільш висока ймовірність виникнення подібних ситуацій настає під час відходу з великого спорту. Серед інших несприятливих обставин дослідники вказують на наявність раку грудей у ​​чоловіків у сімейному анамнезі, а також носійство генів BRCA 1 і BRCA 2.

З урахуванням особливостей будови та походження розрізняють такі види раку грудей у ​​чоловіків:

• Протокова карцинома. Виникає у протоках молочної залози, не поширюється навколишні тканини (рак in situ).
• Інвазивна протокова карцинома. Розвивається при поширенні злоякісних клітин межі проток.
• Інвазивний осередковий рак грудної залози у чоловіків. Виникає в часточках органу, поширюється на навколишні тканини.
• Запальний рак грудей. Рідкісний різновид, відрізняється агресивним місцевим зростанням і раннім метастазуванням. За клінічними проявами схожа із запальними захворюваннями.
• Хвороба Педжету. Вражає сосок або навколососкову зону.

Найпоширенішими видами раку грудної залози у чоловіків є інвазивна осередкова карцинома та інвазивний осередковий рак. З урахуванням поширеності процесу виділяють чотири стадії захворювання:

• 1 стадія – Діаметр новоутворення не перевищує 2 см, регіонарні лімфовузли не задіяні.
• 2 стадія – Діаметр пухлини більше 5 см, є метастази в регіонарних лімфатичних вузлах або діаметр пухлини перевищує 5 см, але регіонарні лімфовузли залишаються інтактними.
• 3 стадія – Діаметр новоутворення більше 5 см, виявляються метастази в регіонарних лімфовузлах.
• 4 стадія – Визначаються віддалені метастази в різних органах.

Зазвичай хвороба вражає одну грудну залозу, двосторонні новоутворення виявляються лише у 2% хворих. На початкових стадіях в області грудей виникає безболісне пухлиноподібне утворення. У третини хворих відзначається локальне потовщення та втягування шкіри в ділянці вузла. При прогресуванні хвороби пухлина збільшується у розмірі, можливе виразка. У 10% пацієнтів з’являються сукровичні виділення із соска. При інфікуванні виділення можуть набувати гнійного характеру. При проростанні ребер, плеври та середостіння розвивається больовий синдром.

Рак грудної залози у чоловіків здатний до лімфогенного та гематогенного метастазування. Насамперед зазвичай виникають метастази в пахвових лімфовузлах. Потім уражаються передні грудні, надключичні та підключичні лімфатичні вузли. Рідше страждають навкологрудінні лімфовузли. При раку грудної залози у чоловіків лімфогенні метастази з’являються швидше, ніж у жінок. Віддалені гематогенні метастази зазвичай виявляються у легенях, кістках, печінці, нирках та спинному мозку. Можливе метастазування до інших органів. Прогресування хвороби супроводжується слабкістю, задишкою, підвищенням температури, анемією, втратою ваги та апетиту аж до ракової кахексії.

Пізня діагностика раку грудей у ​​чоловіків зазвичай не становить труднощів. На ранніх стадіях діагноз виставляють з урахуванням анамнезу, даних зовнішнього огляду, результатів мамографії, УЗД молочної залози, цитологічного дослідження виділень із соска та біопсії молочної залози з подальшим гістологічним дослідженням. Будь-які вузли в ділянці грудної залози у чоловіків підлягають хірургічному висіченню, тому біопсія зазвичай буває тотальною. Диференціальну діагностику проводять з ліпомою, атеромою, іншими доброякісними новоутвореннями, актиномікозом, туберкульозом та третинним сифілісом.

Лікування раку грудної залози у чоловіків здійснюють за тими ж принципами, що й у жінок. Застосовують комбіновану терапію, що включає хірургічні втручання, хіміотерапію, радіотерапію і гормонотерапію. При операбельних новоутвореннях зазвичай виконують радикальну мастектомію за Холстедом. Тканину залози видаляють разом з лімфатичними вузлами, навколишньою клітковиною, великим і малим грудними м’язами. У перед- та післяопераційному періоді проводять променеву терапію.

При гормонозалежному раку грудної залози чоловіки призначають тамоксифен. При метастатичних ураженнях іноді здійснюють операції на залозах внутрішньої секреції: гіпофізектомію, адреналектомію та орхіектомію. Хіміотерапія показана при неоперабельних новоутвореннях та тяжких соматичних захворюваннях, що є протипоказанням для хірургічного втручання. Прогноз визначається стадією онкологічного ураження, віком та загальним станом хворого, резистентністю пухлини до гормональної терапії та іншими факторами. Загалом виживання при раку грудної залози у чоловіків нижче, ніж у жінок, проте у разі ранньої постановки діагнозу тривалість життя після радикального лікування пухлини може становити 10 років і більше.