Рак ободової кишки

Рак ободової кишки – Це злоякісна пухлина епітеліального походження, що локалізується в ободової кишці. Спочатку протікає безсимптомно, надалі проявляється болями, запорами, кишковим дискомфортом, домішками слизу та крові у фекальних масах, погіршенням стану та ознаками ракової інтоксикації. Нерідко пальпується вузол у проекції органу. При прогресуванні можливі кишкова непрохідність, кровотеча, прорив, інфікування неоплазії та утворення метастазів. Діагноз виставляється з урахуванням симптомів, рентгенографії, КТ, МРТ, колоноскопії та інших досліджень. Лікування – хірургічна резекція ураженої частини кишківника.

Рак ободової кишки – злоякісне новоутворення, що походить із клітин слизової оболонки товстого кишечника. Посідає третє місце за поширеністю серед онкологічних уражень травного тракту після пухлин шлунка та стравоходу. За різними даними, становить від 4-6 до 13-15% від загальної кількості злоякісних пухлин шлунково-кишкового тракту. Зазвичай діагностується у віці 50-75 років, однаково часто виявляється у пацієнтів чоловічої та жіночої статі.

Рак ободової кишки поширений у розвинених країнах. Лідируючі позиції щодо кількості випадків захворювання займають США та Канада. Досить високі показники захворюваності спостерігаються у Росії та країнах Європи. Хвороба рідко виявляється у жителів азіатських та африканських держав. Для раку ободової кишки характерне тривале місцеве зростання, відносно пізніше лімфогенне та віддалене метастазування. Лікування проводять фахівці в галузі клінічної онкології, проктології та абдомінальної хірургії.

Фахівці вважають, що рак ободової кишки є поліетиологічним захворюванням. Важливу роль розвитку злоякісних неоплазий даної локалізації грають особливості дієти, зокрема – надлишок тваринних жирів, недолік грубої клітковини і вітамінів. Наявність у їжі великої кількості тваринних жирів стимулює продукцію жовчі, під впливом якої змінюється мікрофлора товстого кишечника. У процесі розщеплення тваринних жирів утворюються канцерогенні речовини, які провокують рак ободової кишки.

Недостатня кількість грубої клітковини призводить до уповільнення моторики кишківника. В результаті канцерогени, що утворилися, довго контактують з кишковою стінкою, стимулюючи злоякісне переродження клітин слизової. Крім того, тваринний жир викликає утворення пероксидаз, які також негативно впливають на слизову оболонку кишечника. Нестача вітамінів, які є природними інгібіторами канцерогенезу, а також застій калу та постійна травматизація каловими масами слизової оболонки в зонах природних вигинів кишечника посилюють перераховані несприятливі впливи.

Недавні дослідження свідчать про те, що певну роль у виникненні раку ободової кишки відіграють статеві гормони, зокрема прогестерон, під впливом якого зменшується інтенсивність виділення жовчних кислот у просвіт кишечника. Встановлено, що ризик розвитку злоякісних неоплазій цієї локалізації у жінок, які мають трьох і більше дітей, удвічі нижчий, ніж у пацієнток, які не народжували.

Існує ряд захворювань, здатних трансформуватися в рак ободової кишки. До таких захворювань відносять:

Імовірність переродження цих патологій у рак ободової кишки сильно відрізняється. При сімейному спадковому поліпозі без лікування малігнізація настає у всіх хворих, при аденоматозних поліпах – у половини хворих. Дивертикули кишечника озлоякісні вкрай рідко.

З урахуванням типу зростання виділяють екзофітну, ендофітну та змішану форми раку ободової кишки. Екзофітний рак буває вузловим, ворсинчасто-папілярним та поліпоподібним, ендофітний – циркулярно-стриктуруючим, виразково-інфільтративним та інфільтруючим. Співвідношення ендофітних та екзофітних неоплазій – 1:1. Екзофітні форми раку ободової кишки найчастіше виявляються у правих відділах кишечника, ендофітні – у лівих. З урахуванням гістологічної будови розрізняють аденокарциному, персневидно-клітинний, солідний і скирозний рак ободової кишки, з урахуванням рівня диференціювання – високодиференційовані, середньодиференційовані та низькодиференційовані новоутворення.

Згідно з традиційною чотиристадійною класифікацією виділяють наступні стадії раку ободової кишки.

• I стадія – Виявляється вузол діаметром менше 1,5 см, що не виходить за межі підслизового шару. Побічні осередки відсутні.
• ІІа стадія – Виявляється пухлина діаметром понад 1,5 см, що поширюється не більше, ніж на половину кола органу і не виходить за межі зовнішньої стінки кишечника. Вторинні вогнища відсутні
• IIб стадія – Виявляється рак ободової кишки такого ж або меншого діаметра в поєднанні з одиночними лімфогенними метастазами.
• ІІІа стадія – неоплазия поширюється більш, ніж половину кола органу, і виходить межі зовнішньої стінки кишечника. Побічні осередки відсутні.
• IIIб стадія – Виявляється рак ободової кишки будь-якого діаметра і множинні лімфогенні метастази.
• IV стадія – Визначається новоутворення з інвазією в прилеглі тканини і лімфогенними метастазами або неоплазія будь-якого діаметра з віддаленими метастазами.

Спочатку рак ободової кишки протікає безсимптомно. Надалі спостерігаються болі, кишковий дискомфорт, розлади випорожнень, слиз і кров у фекальних масах. Больовий синдром частіше виникає при ураженні правих відділів кишківника. Спочатку болі, як правило, неінтенсивні, ниючі або тупі. При прогресуванні можлива поява різких переймоподібних болів, що свідчать про виникнення кишкової непрохідності. Це ускладнення частіше діагностується у пацієнтів з ураженням лівих відділів кишківника, що зумовлено особливостями росту неоплазії з формуванням циркулярного звуження, що перешкоджає просуванню кишкового вмісту.

Багато пацієнтів з раком ободової кишки скаржаться на відрижку, порушення апетиту та дискомфорт у животі. Перелічені ознаки найчастіше виявляються при раку поперечної, рідше – при ураженні низхідної та сигмовидної ободової кишки. Запор, діарея, бурчання та метеоризм типові для лівостороннього раку ободової кишки, що пов’язано зі збільшенням щільності фекальних мас у лівих відділах кишечника, а також із частим циркулярним зростанням новоутворень у цій галузі.

Для неоплазій сигмовидної кишки характерні домішки слизу та крові у калі. При інших локалізаціях раку ободової кишки цей симптом зустрічається рідше, оскільки при просуванні кишечнику виділення встигають частково переробитися і рівномірно розподілитися по фекальних мас. Пальпаторно рак ободової кишки найчастіше виявляється при розташуванні у правих відділах кишечника. Промацати вузол вдається у третини пацієнтів. Перелічені ознаки раку ободової кишки поєднуються із загальними ознаками онкологічного захворювання. Відзначаються слабкість, нездужання, втрата ваги, блідість шкіри, гіпертермія та анемія.

Поряд із згаданою вище кишковою непрохідністю, рак ободової кишки може ускладнюватися перфорацією органу внаслідок проростання стінки кишечника і некрозу неоплазії. При формуванні вогнищ розпаду виникає небезпека інфікування, розвитку гнійних ускладнень та сепсису. При проростанні або гнійному розплавленні стінки судини можлива кровотеча. У разі віддалених метастазів відзначається порушення діяльності відповідних органів.

Рак ободової кишки діагностують з використанням клінічних, лабораторних, ендоскопічних та рентгенологічних даних. Спочатку з’ясовують скарги, уточнюють анамнез захворювання, проводять фізикальний огляд, що включає пальпацію та перкусію живота, здійснюють ректальний огляд. Потім хворим із підозрою на рак ободової кишки призначають лабораторно-інструментальну діагностику:

• Рентгенівське обстеження. Іригоскопія виявляє дефекти наповнення. При підозрі на кишкову непрохідність чи перфорацію товстої кишки застосовують оглядову рентгенографію черевної порожнини.
• Товстокишкову ендоскопію. Пацієнтам проводять колоноскопію, що дозволяє оцінити локалізацію, вид, стадію та тип зростання раку ободової кишки. Під час проведення процедури виконують ендоскопічну біопсію, отриманий матеріал направляють на морфологічне дослідження.
• Лабораторні дослідження. Призначають аналіз калу на приховану кров, аналіз крові для визначення рівня анемії та тест на раково-ембріональний антиген.
• Додаткові способи. Для виявлення вогнищ у лімфовузлах та віддалених органах здійснюють КТ та УЗД черевної порожнини.

Лікування оперативне. Залежно від поширеності процесу виконують радикальне чи паліативне хірургічне втручання:

1. Організаційні операції. При раку ободової кишки бувають одномоментними, дво- чи триетапними. При проведенні одномоментного втручання здійснюють геміколектомію – резекцію ділянки ободової кишки зі створенням анастомозу між відділами кишечника, що залишилися. При багатоетапних операціях щодо раку ободової кишки спочатку здійснюють колостомію, потім видаляють уражений відділ кишечника (іноді ці два етапи виконуються одномоментно), а через деякий час відновлюють безперервність кишечника шляхом створення прямого анастомозу.
2. Радикальні розширені операції. При поширеному раку ободової кишки здійснюють розширені втручання, обсяг яких визначають з урахуванням ураження лімфовузлів та прилеглих органів.
3. Паліативне лікування. При неможливості радикального видалення неоплазії виконують паліативні операції (накладення колостоми, формування обхідного анастомозу). При раку ободової кишки з розвитком перфорації, кровотечі або кишкової непрохідності також накладають стому або обхідний анастомоз, а після покращення стану пацієнта проводять радикальну операцію. При раку ободової кишки з віддаленими метастазами призначають хіміопрепарати.

Прогноз при раку ободової кишки визначається стадією онкологічного процесу. Середня п’ятирічна виживання за першої стадії становить від 90 до 100%, за другий – 70%, за третьої – 30%. Усі пацієнти, які перенесли хірургічне втручання щодо новоутворення цієї локалізації, повинні перебувати під наглядом фахівця-онколога, регулярно проходити радіологічні та ендоскопічні дослідження для виявлення локальних рецидивів та віддалених метастазів.