Рак порожнини рота

Рак порожнини рота – злоякісне новоутворення, що походить з епітелію та м’яких тканин ротової порожнини. На ранніх стадіях протікає безсимптомно, є вузликом або виразкою. У подальшому рак порожнини рота збільшується в діаметрі, з’являється біль, спочатку локальний, потім – іррадіює в голову і вуха. Посилюється слиновиділення. При розпаді виникає неприємний запах із рота. Часто приєднуються вторинні інфекції. При лімфогенному метастазуванні спостерігається збільшення регіонарних лімфовузлів. Діагноз виставляють з урахуванням даних огляду та біопсії. Лікування – радіотерапія, оперативне видалення, хіміотерапія.

Рак порожнини рота – злоякісна пухлина, що локалізується в зоні язика, слизової щік, ясен, дна, піднебіння або альвеолярних відростків щелеп. Рівень захворюваності залежить від регіону, хвороба найчастіше вражає жителів азіатських держав. У Росії рак ротової порожнини становить 2-4% від загальної кількості онкологічних захворювань, у США – 8% (ймовірно, обумовлено великою кількістю емігрантів з країн Азії), в Індії – 52%. Зазвичай виявляється у пацієнтів віком від 60 років. Рідко діагностується у дітей. Відзначається виражене переважання осіб чоловічої статі.

65% раку порожнини рота представлено новоутвореннями язика, 13% – слизової щік, 11% – дна порожнини рота, 9% – твердого неба та слизової альвеолярних відростків верхньої щелепи, 6,2% – м’якого піднебіння, 6% – слизової альвеолярних. , 1,5% – язичка, 1,3% – піднебінних дужок. Епітеліальні пухлини виявляються найчастіше сарком. Рак ротової порожнини нерідко розвивається на тлі передракових процесів, що зазвичай виникають у віці 40-45 років. Лікування здійснюють фахівці у сфері онкології та щелепно-лицьової хірургії, іноді – за участю отоларингологів.

Причини пухлин ротової порожнини точно не встановлені, проте фахівцям вдалося визначити низку факторів, що сприяють розвитку цієї патології. Провідну роль виникнення раку порожнини рота грають шкідливі звички, особливо – поєднання куріння і зловживання алкоголем. У жителів країн Азії мають велике значення жування бетеля та вживання наса. Як другий за значущістю фактора, що провокує рак порожнини рота, онкологи розглядають механічні травми, що повторюються: використання неякісних зубних протезів, ранки, що виникають при контакті з гострим краєм пломби або осколком зуба.

Рідше в анамнезі пацієнтів із раком порожнини рота виявляються одноразові механічні ушкодження: щелепно-лицеві травми чи поранення стоматологічним інструментів при видаленні чи лікуванні зубів. Онкологи та стоматологи вказують на важливість гігієни порожнини рота, видалення зубного каменю, лікування карієсу та пародонтиту та на неприпустимість встановлення зубних протезів, виготовлених з різних матеріалів (це викликає гальванічні струми та сприяє розвитку захворювань ротової порожнини).

Останні дослідження американських онкологів вказують на наявність зв’язку між новоутвореннями рота та носоглотки та вірусом папіломи людини, що передається статевим шляхом, при поцілунках або (рідше) при побутових контактах. Вірус не завжди провокує пухлини, але збільшує ризик виникнення. У деяких хворих на рак порожнини рота простежується зв’язок з професійними шкідливими речовинами: працею в сильно забруднених приміщеннях, контактом з канцерогенними речовинами, тривалим перебуванням в умовах високої вологості, підвищеної або зниженої температури. Крім того, розвитку раку порожнини рота сприяє вживання гострої або занадто гарячої їжі та дефіцит вітаміну А, при якому порушуються процеси зроговіння епітелію. Новоутворення часто з’являються на тлі хронічних запальних та передракових уражень.

З урахуванням особливостей гістологічної будови виділяють такі типи плоскоклітинного раку:

• Рак ротової порожнини in situ. Виявляється рідко.
• Ороговіючий плоскоклітинний рак. Виявляється наявність великих ділянок ороговілого епітелію («ракових перлин»). Характерне швидке агресивне місцеве зростання. Діагностується у 95% випадків.
• Неороговуючий плоскоклітинний рак ротової порожнини з розростанням атипового епітелію без скупчень ороговілих клітин.
• Низькодиференційований рак, клітини якого нагадують саркоматозні. Протікає найбільш злоякісно.

З урахуванням особливостей зростання пухлини розрізняють три форми раку ротової порожнини: виразкову, вузлувату і папілярну. Виразкова форма – найпоширеніша, проявляється утворенням виразок, що повільно або швидко ростуть. Вузолуватий рак порожнини рота на вигляд представляє щільний вузол, покритий білуватими плямами. При папілярних новоутвореннях в ротовій порожнині виникають щільні вирости, що швидко ростуть.

Для визначення тактики лікування захворювання використовують чотиристадійну класифікацію раку ротової порожнини:

• 1 стадія – діаметр пухлини не перевищує 1 см, новоутворення не поширюється за межі слизового та підслизового шарів. Лімфовузли не змінено.
• 2А стадія – Виявляється новоутворення діаметром менше 2 см, що проростає тканини на глибину не більше 1 см. Регіонарні лімфовузли інтактні.
• 2В стадія – спостерігається картина раку порожнини рота 2А стадії та ураження одного регіонарного лімфовузла.
• 3А стадія – Діаметр пухлини не перевищує 3 см. Регіонарні лімфовузли не задіяні.
• 3В стадія – Виявляються численні метастази в регіонарних лімфовузлах.
• 4А стадія – рак порожнини рота поширюється на кістки та м’які тканини обличчя. Регіонарні метастази відсутні.
• 4В стадія – Виявляється пухлина будь-якого розміру, є віддалені метастази або нерухомі уражені лімфовузли.

На ранніх стадіях хвороба протікає безсимптомно або проявляється мізерною клінічною симптоматикою. Пацієнти можуть помічати незвичайні відчуття у ротовій порожнині. При зовнішньому огляді виявляються виразка, тріщина чи ділянка ущільнення. Чверть хворих на рак ротової порожнини пред’являє скарги на локальні болі, пояснюючи появу больового синдрому різними запальними захворюваннями носоглотки, зубів і ясен. При прогресуванні онкологічного процесу симптоми стають яскравішими. Болі посилюються, іррадіюють у лоб, вухо, виличні або скроневі області.

Відзначається посилення салівації, обумовлене подразненням слизової оболонки продуктами розпаду раку порожнини рота. Через розпад та інфікування новоутворення з’являється гнильний запах з рота. Згодом пухлина вражає сусідні анатомічні структури, спричиняючи деформації обличчя. Виявляється збільшення одного чи кількох регіонарних лімфовузлів. Спочатку лімфовузли рухливі, потім спаяні з оточуючими тканинами, іноді – з явищами розпаду. Гематогенні метастази виявляються у 1,5% пацієнтів, зазвичай вражають мозок, легені, печінку та кістки.

Окремі види раку порожнини рота

Рак язика зазвичай виникає на його бічній поверхні, рідше розташовується в зоні кореня, на нижній поверхні, спинці або кінчику. Вже на початкових етапах рак ротової порожнини викликає розлади жування, ковтання і мови, що полегшує своєчасну діагностику. Надалі виникають болі по ходу трійчастого нерва. При ураженні кореня можливі утруднення дихання. Характерно раннє утворення вторинних осередків у регіонарних лімфовузлах.

Рак дна порожнини рота на ранніх стадіях протікає безсимптомно. Пацієнти звертаються до стоматолога після виявлення пухлиноподібної освіти, що відчувається як безболісний наріст. Рак ротової порожнини рано проростає прилеглі тканини. При прогресуванні уражаються регіонарні лімфовузли, виникають біль та посилена салівація. Можливі кровотечі.

Рак слизової щоки зазвичай локалізується лише на рівні лінії рота. На ранніх стадіях пацієнти з раком ротової порожнини можуть не звертатися до фахівця, приймаючи пухлину за афтозну виразку. Надалі виразка збільшується в діаметрі, пацієнти відзначають болі при жуванні, ковтанні та мовленні. При проростанні жувальних м’язів спостерігаються обмеження при спробі відкрити рота.

Рак піднебіння зазвичай супроводжується раннім виникненням больового синдрому. В області піднебіння виявляється виразка або зростаючий, швидко виразка вузол. Іноді спочатку рак ротової порожнини тече безсимптомно, а болі виникають при поширенні процесу на прилеглі тканини та приєднанні інфекції.

Рак слизової альвеолярних відростків рано провокує зубний біль, розхитування та випадання зубів. Супроводжується частими кровотечами.

Лікування раку порожнини рота – радіотерапія, хіміотерапія та хірургічні втручання. Можливе використання комбінованої терапії чи ізольованих методик. При раку ротової порожнини 1-2 стадії хороший ефект забезпечує брахіотерапія. Більшість фахівців віддають перевагу цьому методу, оскільки він виключає утворення функціональних та косметичних дефектів і досить легко переноситься хворими. Разом з тим, методика не дозволяє досягти тривалої ремісії при дистально розташованих новоутвореннях та пухлинах 3-4 стадії.

Обсяг операції при раку ротової порожнини визначається поширеністю новоутворення. Вузол січуть разом із незміненими тканинами. У процесі радикального видалення раку ротової порожнини може знадобитися висічення м’язів або резекція кістки. У разі грубих косметичних дефектів здійснюють пластичні операції. При утрудненні дихання можливе тимчасове накладення трахеостоми до усунення перешкоди руху повітря. Хіміотерапія при раку ротової порожнини менш ефективна. Методика дає можливість зменшити обсяг пухлини на 50 і більше відсотків, але не забезпечує повного лікування, тому зазвичай застосовується у поєднанні з операціями та радіотерапією.

Прогноз при раку порожнини рота визначається розташуванням та стадією процесу, ступенем ураження тих чи інших анатомічних структур, віком та станом пацієнта. Пухлини задніх відділів ротової порожнини протікають більш злоякісно. П’ятирічний безрецидивний період при новоутворення мови 1-2 стадії після курсу ізольованої радіотерапії становить 70-85%. При пухлинах дна ротової порожнини цей показник дорівнює 46-66%, при раку щоки – 61-81%. При раку ротової порожнини 3 стадії відсутність рецидивів протягом 5 років спостерігається у 15-25% пацієнтів.