Родимки. Невуси.

Батьківщина або невус – це вроджене або доброякісне пігментне утворення, що з’явилося протягом життя на шкірі. Родимки можуть бути різними за формою, розміром та кольором: плоскі у вигляді цятки або опуклі, як горошина, точкові або великих розмірів, від світло-тілесного до темно-коричневого кольору. Під впливом несприятливих зовнішніх агентів (надлишкова кількість ультрафіолету, травми невуса тощо) з родимки може розвинутися злоякісне новоутворення – меланома.

Батьківщина або невус – це вроджене або доброякісне пігментне утворення, що з’явилося протягом життя на шкірі. Родимки можуть бути різними за формою, розміром та кольором: плоскі у вигляді цятки або опуклі, як горошина, точкові або великих розмірів, від світло-тілесного до темно-коричневого кольору. Під впливом несприятливих зовнішніх агентів (надлишкова кількість ультрафіолету, травми невуса тощо) з родимки може розвинутися злоякісне новоутворення – меланома.

Вроджені невуси

Причини виникнення родимок (невусів) можна розділити на великі групи: вродженого і набутого характеру. Вроджені невуси є пороком ембріонального розвитку, в основі якого лежить порушення процесу міграції клітин меланобластів (попередників пігментних клітин меланоцитів) з нейроектодермальних трубок у шкіру. Скупчення цих пігментних клітин у шкірі призводить до утворення родимок (невусів).

На тілі новонароджених родимки не видно, але вони починають виявлятися вже на перших роках життя. Залежно від розміру родимки діляться на дрібні (d – від 0,5 до 1,5 см), середні (d – від 1,5 до 10 см) та великі (діаметром понад 10 см). Великі невуси, що займають окремі анатомічні ділянки тіла (наприклад, сідницю), називаються гігантськими.

Дрібні родимки безпечні в плані переродження в злоякісну пухлину, а середні, великі і особливо гігантські значно більше схильні до озлоякісності. Імовірність злоякісного переродження гігантських невусів у меланому становить від 10 до 50%. Люди, які мають на тілі родимки великих розмірів, повинні перебувати під наглядом дерматолога та онколога. Такі невуси не можна піддавати ультрафіолетовому опроміненню, а в деяких випадках із профілактичною метою краще видалити.

Отримані невуси

Протягом життя кількість родимок постійно змінюється. Вони можуть з’являтися на нових ділянках тіла, змінювати контури, колір, рельєф. Тому за родимками слід постійно спостерігати самостійно та показувати їх лікарю.

Поява родимок протягом життя генетично зумовлена: якщо родимки були у батьків, то вони, напевно, передадуться і дитині.

Значне збільшення кількості родимок пов’язане з ендокринною перебудовою організму і відбувається у підлітковому віці та під час вагітності. Поява нових родимок провокують шкірні інфекції (прищі, роздратування, висипання тощо), викликаючи запальні зміни епідермісу. Але найпотужнішим каталізатором зростання та збільшення числа родимок служить надмірна інсоляція шкіри. Тому власникам значної кількості родимок слід обмежити себе у відвідуванні солярію та перебування під сонцем.

У немовлят невуси зустрічаються в 4-10% випадків, а у віці 15-16 років вони є вже більш ніж у 90% людей. З віком відбувається зменшення числа родимок. Так, у 20-25 років їх кількість на тілі в середньому дорівнює 40, до 80-85 років у більшості людей немає жодної родимки. У віці на тілі людини розташовується 15-20 невусов.

Залежно від локалізації в шкірі набуті невуси діляться на внутрішньодермальні (скупчення меланоцитів розташовуються глибоко в дермальному шарі шкіри), епідермальні (скупчення клітин утворюються в епідермісі – верхньому шарі шкіри) і змішані або прикордонні (скупчення меланоцитів знаходяться на межі епідермісу та дерми).

Придбані внутрішньодермальні та епідермальні родимки зазвичай виглядають як горошини. Прикордонний невус, як правило, має вигляд плоского, на одному рівні зі шкірою, коричневої плями.

Життєво важливо вчасно розпізнати злоякісність родимки, відрізнити її від доброякісного невуса. Вчасно поставлений діагноз, точне визначення стадії розвитку меланоми є запорукою успішного лікування.

У розмові з пацієнтом з’ясовується, коли виникло пігментне утворення (є воно вродженим або набутим), чи змінювався вид невуса, його розмір, форма, колір. Якщо відбувалися зміни, чим вони викликані (травма, опік, розчісування, спроби видалення), як давно було помічено зміни. З’ясовується також, чи проводилося лікування невуса та якого плану було це лікування. Під час огляду родимки чи плями уточнюється їх розмір, колір, форма та інші видимі характеристики.

Візуально неможливо з достатньою мірою достовірності розрізнити доброякісне та злоякісне новоутворення, для більш точної діагностики необхідні спеціальні дослідження. Слід пам’ятати, що біопсія (часткове видалення невуса) для гістологічного дослідження категорично неприпустима.

Встановлено, що будь-яка травматична дія (механічна, хімічна, радіаційна) може спричинити переродження деяких видів меланомонебезпечних невусів, особливо прикордонних, у злоякісну форму. Тому біопсія, а також такі види косметичного лікування, як електрокоагуляція, кріотерапія (кріодеструкція), видалення родимок за допомогою хімічних речовин, є загрозою розвитку злоякісної пухлини.

Матеріал для гістологічного дослідження невусів одержують за допомогою взяття мазка з поверхні новоутворення, якщо на ньому є тріщини та кровоточивість. Наступного дня можна мати готовий результат дослідження тканини, який проводиться під мікроскопом.

Подібне дослідження слід проводити лише у спеціалізованих онкологічних установах, де можливо одразу після отримання результатів під місцевою анестезією повністю видалити новоутворення (з відступами 3-5 мм від країв) для подальшого гістологічного дослідження. За кілька днів результат буде готовий.

Нині з’явився новий метод діагностики – епілюмінісцентна мікроскопія. Дослідження проводиться за допомогою оптичного приладу зі штучним підсвічуванням (дерматоскопом) безпосередньо на поверхні тіла. На пігментне утворення наноситься кілька крапель рослинної олії для створення ефекту епілюмінісценції (виникає масляне середовище між об’єктом дослідження та дерматоскопом), потім до місця дослідження приставляють прилад. Такий метод дослідження не ушкоджує невус і є найточнішим у визначенні структури пігментного новоутворення.

Метод комп’ютерної діагностики також належить до передових методів дослідження. За допомогою цифрової відеокамери фіксують зображення пігментної освіти та зберігають у пам’яті комп’ютера. Спеціальна комп’ютерна програма обробляє отримані дані, порівнює з базою даних та видає точний висновок.

Недоліком комп’ютерної діагностики та епілюмінісцентної мікроскопії є їхня дорожнеча, що заважає їх широкому поширенню в нашій країні.

Меланонебезпечні невуси категорично не рекомендується піддавати будь-яким косметичним процедурам. Вони підлягають обов’язковому хірургічному висіченню в межах здорових тканин.

Питання видалення родимок постає перед пацієнтом у двох випадках: коли новоутворення є косметичною проблемою, а також у разі онкологічних показань. Від категорії показань залежатиме і спосіб видалення. І в тому, і в іншому випадку рішення залишається за фахівцем.

Косметичні показання

Для вирішення косметичної проблеми видалити родимки та родимі плями можна хірургічним способом, за допомогою рідкого азоту (кріодеструкція), за допомогою електричного струму високої частоти (електрокоагуляція), за допомогою лазера або методом радіохірургії.

Хірургічний метод є традиційним і особливо підходящим у разі видалення глибокого чи великого невуса. Недоліком хірургічного методу є помітні сліди після операції, т.к. родимку доводиться видаляти з прилеглою шкірою, за онкологічними вимогами діаметр поверхні, що висікається, повинен становити 3-5 см залежно від місця розташування невуса.

Кріодеструкція – метод руйнування тканини холодом (рідким азотом наднизьких температур). Родимка зморщується, утворюючи сухий струп (корочку) і надійно оберігає ранку від проникнення інфекції. Під нею згодом наростає здорова тканина. До кріодеструкції вдаються для видалення невусів, що знаходяться на одному рівні зі шкірою. Іноді вплив азоту поширюється і здорові тканини чи повністю руйнує патологічно змінені. У разі потрібно проведення повторного сеансу.

Метод електрокоагуляції передбачає термічний вплив високочастотним струмом на тканину навколо вогнища, що видаляється. Після електрокоагуляції родимка має бути відправлена ​​на гістологічний аналіз. Ранка після видалення невуса гоїться під скоринкою, з формуванням слабовираженого рубця.

Лазерне видалення родимок. Найбільш результативним сьогодні вважається видалення утворень шкіри за допомогою лазера. Його часто використовують для видалення родимок в області обличчя та відкритих частин тіла. Перевагами лазера є малий діаметр і точна глибина впливу, збереження навколишніх тканин. Невелика скоринка після лазерної операції захищає ранку від інфікування та утворення рубця. Після видалення невеликих родимок не залишається ніякого сліду, при ширших поразках іноді виникає ділянка депігментації.

Радіохірургія – Безконтактний метод висічення тканин апаратом-сургітроном (радіоніжем) за допомогою радіохвиль. Широко використовується в косметології, застосовується для видалення утворень доброякісного та злоякісного характеру. Поєднує в собі розсічну тканину, кровоспинну і дезінфікуючу дію, не залишає післяопераційних рубців.

Онкологічні показання

Підозрілі в плані злоякісного переродження невуси підлягають повному хірургічному висіченню в межах здорових тканин та подальшому гістологічному дослідженню.

Останнім часом у світі відзначається тенденція до значного зростання кількості захворювань на меланому шкіри, особливо у жінок молодого віку. У чоловіків меланома частіше локалізується на спині, а у жінок – на нижніх кінцівках. Статистика захворюваності на меланому шкіри в Росії теж невтішна, вона складає четверо хворих на 100 тис. населення. Проростаючи всі шари шкіри, пухлинні клітини зі струмом крові та лімфи розносяться по всьому організму, утворюючи віддалені метастази (вторинні осередки пухлини) у легенях, печінці, головному мозку. Летальність при меланомі шкіри сягає 50%. Попередити розвиток меланоми шкіри можна, дотримуючись наступних рекомендацій:

1. По можливості виключити перебування на сонці у період його найвищої активності з 11 до 17 години. Влітку, навіть у похмуру погоду, 85% ультрафіолетових променів проникає у шкіру.
2. Слід мати на увазі, що ультрафіолет, що поглинається шкірою, подвоюється, відбиваючись від піску, води і навіть снігу.
3. Сонцезахисні засоби (креми, лосьйони, спреї) чудово захищають шкіру від опіку, але не гарантують захисту від розвитку меланоми.
4. Загар у солярії також провокує розвиток раку шкіри, особливої ​​шкоди він може завдати жінкам віком до 28 років.
5. Регулярно і уважно слід спостерігати за родичками, що вже є і знову з’являються. При змінах їхнього стану чи кількості необхідна екстрена консультація онколога чи дерматолога.