Навіщо вони це роблять?

Чи помічали ви коли-небудь на тілі доктора татуювання з текстом на зразок «Не реанімувати, не відкачувати»? З чим пов’язане нанесення таких татуювань на тіло?

Пояснення насправді гранично просте, повідомляє sutura.org.ua Зверніть увагу – лікарі, це люди, у яких є під рукою величезна кількість професіоналів своєї справи, у яких вони впевнені, великий ресурс необхідних препаратів і потрібна техніка, а вони йдуть з життя без бою.

Одного разу був такий випадок, лікар-ортопед виявив у собі серйозний діагноз – рак підшлункової залози. Один із найкращих хірургів країни запропонував йому свою допомогу та обладнання, але лікар відмовився. Все, що він зробив – це в найкоротші терміни згорнувши всю свою багаторічну працю і провів решту години поряд із сім’єю, біля теплого сімейного огню. Цей чоловік помер за три місяці.

Здавалося б, чому професійний медперсонал не користується послугами, які вони надають? Бо вони як ніхто інший бачать обмежені можливості і недоліки своєї роботи.

Вони чудово розуміють, що не хочуть вижити, а потім вести своє існування в напівпаралізованому стані, або з хворобами, породженими повним або частичним відмиранням клітин.

Лікарі просять не відкачувати їх, щоб вони не ламали ребра при непрямому масажі серця, а саме це є наслідком правильного проведення процедури, вони розуміють, що поламані ребра призводять до ряду наступних неприємних наслідків.

Ці люди чудово розуміють, що немає необхідності витягати гроші з рідних на те, щоб підключити вмираючого до різноманітних апаратів, щоб він промучився ще трохи. Все, що потрібно тому, хто відходити в інший світ – знаходження поруч рідних та абсолютний спокій.

Ви запитаєте, тоді чому вони відкачують безнадійно хворих? На це є дві причини. Перша – родичі, які благають зробити все, що можливо. Друга, як не прикро – відмивання грошей. І часто навіть не з волі докторів. У них є робота, і обов’язок, заробити за місяць певну суму.

Ось чому для смертельно хворого хоспіс набагато кращий варіант, ніж лікарня. У хоспісі його не мучать, а робитимуть відхід з життя максимально безболісним.

До речі, варто наголосити, що через те, що робота приносить пацієнтові стільки мук, хай і заради його життя, лікарі найчастіше і впадають у депресію або йдуть у алкогольні запої.

Часто у розмовах медпрацівників між собою можна вчути фрази на кшталт «Пообіцяй мені, що якщо я буду в подібній ситуації, то не будеш мене рятувати». Звучить жахливо, але така сумна реальність.

Не можна сказати, що лікарі просто не хочуть жити. Вони хочуть, але прагнуть саме жити, а не існувати в смертельній залежності від препаратів, медичного обладнання тощо. Тому їхня остання прохання «Не реанімувати. Не відкачувати»…