Хто страждає частіше?

  • Коти, адже у самців діаметр просвіту уретри в кілька разів менше, ніж у самок
  • Чи не стерилізовані кішки. За статистикою, кішки, не піддані стерилізації, страждають у два рази частіше за сечокам’яну хворобу, ніж не кастровані коти
  • Животні у віці 2-6 років
  • Кішки або коти із зайвою вагою
  • Довгошерсті кішки (персидська, сибірська і т. д.)
  • Кастровані коти

Лікарі помітили, що сечокам’яна хвороба у котів особливо загострюється з початком осені та в період з січня до травня.

Причини виникнення сечокам’яної хвороби у кота

Причини, за якими каміння утворюються і відкладаються у сечівнику, січовому міхурі, ныркових канальцях та у почковій мисці, бувають зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні).

До перших, зовнішнім, відносяться:

  • клімат

Якщо в квартирі надто натоплено, то січа кишки стає більш концентрованою через те, що знижується якість фільтрації первинної січі.

  • геохімія

Склад ґрунту, повітря і, особливо, води теж прямо впливає на здоров’я кішки. Дивіться, яка вимальовується цепочка: вода, наповнена известковими солями, веде до зменшення рН січі, а це в свою чергу – до накопичення лишніх солей кальцію і вісь вони, каміння в почках у кота!

  • харчування

— чим більше протеїнів у мисці вашого вихованця, тим концентруватися січовина у нього в січі. Але і відсутність білка зовсім не призводить до тієї ж сечокам’яної хвороби. У питаннях харчування потрібно дотримуватися золотої середини і про це ми розповімо нижче.

– Вітамінний голод. Нестача вітамінів, зокрема витамину А (рослинна олія, морква, печінка, жовток, зелень) негативно впливає на клітини епітелію сечостатевої системи.

Внутрішні фактори, що призводять до розвитку хвороб сечостатевої системи у котів:

  • гормональний збій

Якщо порушена функція паращитовидних залоз, то рівень кальцію в крові буде нестабільним і його концентрація в крові та в сечі стане підвищуватися.

Часто трапляється, що конкретне тварина має особливу анатомію будови уретрального каналу, через що в ньому відбувається гальмування січі.

  • патології шлунково-кишкового тракту

Збої у процесах травлення призводять до коліту та гастро проблем. Через ці хвороби змінюється рН організму і кальцій не виводиться з кишечника. Підсумок – так, сечокам’яна хвороба.

  • спадкова схильність
  • мікроорганізми та вируси

Інфекція зовнішня або з кишечника або статевих органів стає ядром для налипання кристалів і майбутніх структурних змін.

В результаті ендогенних та екзогенних факторів-провокаторів у січовому міхурі кишки утворюються камені двох видів:

  • струвіти. Фосфатні камені зустрічаються у 80% випадках захворювання на сечокам’яну хворобу.
  • оксалати (солі кальцію та щавлевої кислоти). Оксалати найчастіше зустрічаються у літніх тварин.

  • Перші симптоми (легкі) сечокам’яної хвороби:

  • часте вилізування під хвостом;
  • часті січовипускання;
  • довге сечовипускання;
  • нам’як на дах у сечі;
  • скарги кишки при поході до туалету;
  • січа ллється тонкою цівкою;
  • кішка ходити в туалет у недозволених місцях;
  • змінюється поведінка кішки.

  • Важкі ознаки:

  • хворобливі та часті позови до січовипускання;
  • нетримання січі;
  • кров у січі;
  • пригніченість кішки;
  • явна втрата ваги.

  • Критичні симптоми:

  • кішка не ходити в туалет по маленькому зовсім;
  • втрата свідомості;
  • блювання;
  • судоми.

  • ВАЖЛИВО! Найчастіше процес утворення піску і каменів у початковій стадії відбувається взагалі без зовнішніх симптомів, але оскільки процес цей тривалий (іноді близько 2-х років), то господарі довго не здогадуються, що тварини потрапило в ті самі 14%, хворих на сечокам’яну хворобу , поки МКБ не виявляється ознаками легкими чи не дуже.

  • Діагностика

    Іноді господарі для підтвердження чи спростування своїх припущень про сечокам’яну хворобу у кота користуються «бабусиним методом» — виставляють на годину прозрачну баночку з сечею кішки на підвіконня. Цей аналіз на СКГ не достовірний! Ви можете побачити осад, але він утворюється внаслідок нормальних, природних реакцій, а не як доказ хвороби кишки.

    Для діагностики сечокам’яної хвороби у будь-якому випадку потрібно звернутися до ветеринара.

    Чим оперує спеціаліст:

  • пальпація (рідше);
  • тест січі;

  • Не путайте МКБ із циститом у кишок.

  • УЗД;
  • звичайний рентген;
  • контрастний рентген;
  • оперативне втручання.