Сенільна пурпура

Сенільна пурпура — це невеликі синці, які виникають у людей похилого віку через підвищену крихкість судин та інших вікових змін структури шкіри. До сприятливих факторів відносять вплив ультрафіолету, терапію антикоагулянтами. Захворювання проявляється синцями, які зазвичай розташовані на руках і з’являються без видимих ​​причин. Діагностика цього виду пурпури ґрунтується на фізикальному огляді. Щоб унеможливити інші причини судинних порушень, призначається коагулограма, клінічні аналізи крові. Патологія не потребує лікування, але для зменшення неестетичних плям рекомендовані гепаринові мазі.

Сенільна (стареча) пурпура – типова проблема похилого віку, яка зустрічається в середньому у 80% людей старше 60 років. Жінки хворіють частіше за чоловіків, люди з низькою вагою страждають на цю форму пурпури частіше за пацієнтів з надмірною вагою. Розлад не загрожує здоров’ю, але проявляється видимими естетичними дефектами і викликає у хворих дискомфорт. Найчастіше патологія поєднується з іншими сенільними дерматозами: лентиго, хронічним актинічним дерматитом, себорейним кератозом.

Сенільна пурпура зумовлена ​​природними віковими змінами, з’являється без травмування шкірного покриву або при незначному впливі, наприклад, регулярному терті одягом або неакуратних дотиках. Основним сприятливим фактором називають хронічний вплив ультрафіолету, тому синці частіше спостерігаються на відкритих ділянках тіла. Розвитку захворювання сприяє прийом антикоагулянтів, антиагрегантів, глюкокортикоїдів.

З віком у шкірі починається низка несприятливих змін, які спричинені двома механізмами: природними процесами «запрограмованої смерті» клітин, негативними зовнішніми впливами протягом життя. Під впливом цих факторів відбувається дегенерація сполучнотканинних волокон дерми та судинних стінок, шкіра стає витонченою, схожою на пергамент.

У міру старіння погіршуються бар’єрні властивості шкірних покривів, знижується їхня гідратація, зменшується секреція сальних залоз. Ці зміни разом із підвищеною крихкістю судин сприяють частому пошкодженню капілярів, формуванню синців. Проблема більш виражена у хворих худорлявої статури, оскільки вони не мають достатнього шару підшкірної клітковини, що виконує функцію амортизації.

Стан проявляється точковими крововиливами у шкіру (петехіями) та більшими осередками розміром кілька сантиметрів (екхімозами). Як правило, багряні плями утворюються на кистях та передпліччях, ноги та тулуб уражаються рідко. Синці світліють протягом декількох днів, залишаючи після себе лущення, стійку коричневу пігментацію. У місцях характерної появи сенільних синців шкіра виглядає витонченою, атрофічною.

Захворювання не супроводжується порушеннями згортання крові, не викликає загрозливих для життя крововиливів і кровотеч. Основна проблема сінильної пурпури — косметичний дефект на видимих ​​зонах тіла, який завдає людині значного дискомфорту, змушує підбирати повністю закритий одяг з довгими рукавами навіть у спеку року. При тривалому перебігу хвороби формується шкірний гемосидероз, що відрізняється сприятливим перебігом.

Клінічну оцінку шкірних змін проводить лікар-терапевт, а для уточнення діагнозу може знадобитися консультація гематолога. На первинному прийомі фахівець розпитує пацієнта про препарати, що приймаються, виявляє типові симптоми сенільних дерматозів. Стан капілярів оцінюється за допомогою проби щипка або джгута. Додаткове обстеження призначається для виключення серйозніших причин пурпури, і включає такі методи:

• Коагулограма. Показники протромбінового часу, АЧТВ, фібриногену перебувають у межах норми. Часто виявляється збільшення часу згортання крові, що пов’язано з призначенням системних антикоагулянтів літнім.
• Гемограма. При сенільних синцях кількість тромбоцитів залишається в нормі, можлива анемія легкого ступеня, обумовлена ​​хронічними патологіями і частими синцями. Відхилення у біохімічному аналізі викликані супутніми хворобами.

Специфічна етіопатогенетична терапія відсутня. Для прискорення розсмоктування синців, попередження шкірного гемосидерозу призначаються мазі з антикоагулянтами. Важливу роль відіграє достатнє харчування шкіри, яке підвищує пружність і стійкість до механічних пошкоджень. Літнім хворим підбирають лінійки дерматокосметики з додаванням гіалуронової кислоти, колагену, поживних олій.

У хворих на сінільну пурпуру не буває важких ускладнень, тому прогноз для пацієнтів сприятливий. Профілактика полягає в регулярному догляді за шкірою, застосуванні поживних кремів, нанесенні засобів з високим рівнем SPF у дні з підвищеним УФ-індексом. Дрібні крововиливи при нормальних маркерах гемостазу не є основою скасування антикоагулянтної терапії, призначеної кардіологом.