Сенсомоторна алалія

Сенсомоторна алалія – Це глибоке недорозвинення мовної функції, що виникає при ураженні коркового речедвигательного і речеслухового аналізатора у дитини до трьох років. Характеризується порушеннями мовного праксису, слухового гнозису, що призводить до неможливості говоріння та нерозуміння чужої мови. Мовного дефекту супроводжують порушення моторики, уваги, гіперактивність. Діагностика ґрунтується на обстеженні усного мовлення та вищих психічних функцій. Логопедична робота спрямована на корекцію рецептивної та експресивної мови. За показаннями проводиться терапія ноотропами, фізіотерапія.

Сенсомоторна алалія – змішана форма мовної патології, що поєднує елементи моторної та сенсорної алалії. У сучасній логопедії належить до важких патологій мови, оскільки торкається всіх рівнів мовної організації. У дитячій популяції різні види алалії виявляються в 1% дошкільнят. Оскільки всі види мовлення мають тісний взаємозв’язок, у моторних алаліків часто вдруге порушується сприйняття і розуміння мови, а сенсорні – власна мова. При сенсомоторної алалії може переважати речедвигательная чи фонематична недостатність.

До сенсомоторної алалії приводять органічні пошкодження кіркових відділів слухомовного та речедвигательного аналізаторів та їх провідних шляхів домінантної мови (частіше лівої) півкулі. Патологічні зміни відбуваються на стадії внутрішньоутробного розвитку або ранньому дитячому віці (до 3 років). Безпосередніми етіофакторами сенсорно-моторної алалії можуть виступати:

• Пренатальне неблагополуччя. Ця група причин включає різні негативні на плід. До них відносяться гестаційні ускладнення (токсикоз, імунологічна несумісність, фетоплацентарна недостатність), хвороби (пороки серця, ендокринопатії, TORCH-інфекції) та шкідливі звички вагітної (нікотинова чи наркотична залежність), зовнішні дії (вібрація, опромінення).
• Натальні пошкодження. У ході пологів найчастіше відбувається травматичне або гіпоксично-ішемічне ушкодження ЦНС. У цей період небезпечні ЧМТ, багаторазове чи туге обвитня пуповиною, інструментальні акушерські втручання (щипцеві пологи).
• Перинатальні поразки. Мають на увазі поєднану шкідливу дію, що впливає як внутрішньоутробно, так і в перші дні після народження (наприклад, гіпоксія плода, родова травма та важка неонатальна жовтяниця).
• Постнатальні захворювання. Хвороби раннього віку (особливо на першому році життя), що протікають з церебральними ускладненнями або виснажують дитину, також можуть спричинити сенсомоторну алалію. Найбільш значущі їх: травми голови, нейроінфекції, мозкові пухлини, гіпотрофія, рахіт.

Фактори ризику

Певні умови власними силами викликають мовної недостатності, але потенціюють вплив біологічних причин. Такими факторами ризику мовного недорозвинення можуть бути:

• спадкова обтяженість (наявність алалії в дитинстві у батька чи матері);
• неблагополучні соціальні умови (госпітальний синдром, педагогічна занедбаність, конфліктні відносини у сім’ї);
• білінгвізм (як фактор, що потенційно сприяє розвитку алалії, є предметом дискусій).

Деякі дослідники вважають, що немає «чистих форм алалии (тільки імпресивної чи лише експресивної). Усі види алалии носять змішаний характер із різним ступенем вираженості сенсорного чи моторного компонента.

Різні патогенні впливи призводять до пошкодження нейронів моторних і сенсорних мовних центрів (постцентральної, премоторної, верхньої скроневої кори і дугоподібного пучка), а також провідних шляхів, що забезпечують міжпівкульні зв’язки (мозолисте тіло). При цьому нервові клітини залишаються функціонально незрілими, їхня збудливість знижена, передача нервових імпульсів порушена. Виникає слухова агнозія, орально-артикуляційна апраксія.

При сенсомоторної алалии грубо порушується мовний онтогенез, недорозвинення охоплює всю мовну систему: страждає вимовний компонент, розуміння мови, словниковий запас, навичка побудови фрази. Дитина не опановує мовних навичок у нормативні терміни. Сенсомоторна алалія спостерігається у дітей з первинно нормальним інтелектуальним розвитком та периферичним слухом.

Змішана алалія діагностується у дітей віком від 3 років, у яких мова відсутня спочатку. Провідні симптоми – стійке нерозуміння чужої мови та відсутність власної мовної продукції. В анамнезі відзначається пізніше формування мовних реакцій: гуління, белькотіння, перших слів. З раннього віку дитина не реагує на немовні звуки, голос матері, своє ім’я.

Імпресивний словник не сформований: дошкільник не знає назви предметів, не показує їх на зображенні, не виконує елементарні вербальні інструкції. Характерна нестійкість слухової уваги, зниження обсягу слухової пам’яті, відволікання різні зовнішні стимули. Дитину із сенсомоторною алалією не приваблює прослуховування аудокниг, читання та розповідання казок. Контакт можливий лише за допомогою елементарних жестових вказівок, емоційних реакцій, міміки.

Мовна активність або відсутня повністю, або має лепетний характер як звукових ланцюжків. Іноді відзначаються ехолалії, персеверації, але нескладне і нерозділене повторення слів нестійке, не несе смислового навантаження і не закріплюється в мові. Внаслідок труднощів з пошуком правильних кінестезій при повторах слів допускаються множинні звукові заміни, помилки в наголосі, спотворення складонаповнюваності.

Поведінка дітей із сенсомоторною алалією часто гіперактивна, іноді має аутистичні риси (схильність до усамітнення, стереотипних дій, спалахів агресії). Відзначається незручність рухів, порушення координації та переключення, труднощі при виконанні дій (малюванні, аплікації, одяганні, застібання гудзиків). У старших дошкільнят та молодших школярів формування графомоторних навичок відбувається повільно.

Дефіцитарне мовленнєвий розвиток не забезпечує дитині необхідного спілкування з близькими та однолітками, належної соціалізації. Внаслідок цього розвиваються особистісні порушення: проблеми з поведінкою, особливості емоційно-вольової сфери (тривожність, агресивність), вторинна ЗПР. У школі учні із сенсомоторною алалією мають значні труднощі при оволодінні навичками письма, читання. Навчання здійснюється за корекційною програмою, але навіть її засвоєння дається важко.

Сенсомоторна алалія часто маскується під порушення слуху та різні форми загального дизонтогенезу, тому становить певні складнощі для діагностики. Тільки мультидисциплінарний підхід дозволяє правильно визначити проблему та побудувати грамотний корекційний маршрут:

1. Консультація дитячого невролога. На первинному прийомі вивчаються перинатальні чинники ризику, психомоторний розвиток дитини, актуальний неврологічний статус. За показаннями призначається інструментальна діагностика: ЕЕГ, УЗД судин голови та шиї, Rg краніовертебрального переходу, церебральна МРТ.
2. Консультація дитячого отоларинголога. Дозволяє оцінити стан фізичного слуху та виключити його зниження. З цією метою проводиться реєстрація аудіограми, акустичних стовбурових ВП. За потреби дитину консультує сурдолог.
3. Консультація нейропсихолога. В рамках нейропсихологічного підходу виявляється дефіцитарність слухомовної пам’яті та уваги, артикуляційна апраксія, слухова агнозія. Досліджуються особливості моторної, поведінкової, вольової сфери. Визначаються збережені психічні ресурси для будівництва корекційної роботи.
4. Консультація логопеда У процесі діагностики мовлення оцінюється структура і симптоматика мовної недостатності. При сенсомоторній алалії визначається несформованість експресивної (розмовної) і рецептивної мови: дитина не розуміє сказаного сенсу, не може повторити почуте. Як компенсаторний засіб може використовуватися міміко-жестикуляторна мова.

Диференційна діагностика

На етапі діагностики необхідно виключити темпову затримку мовного розвитку, сенсоневральну та кондуктивну приглухуватість, розлади аутистичного спектру, олігофренію. Іноді вірний діагноз можна встановити лише за динамічного спостереження дитини, навіщо потрібно неодноразове відвідування фахівців.

Медичне лікування

У лікуванні сенсомоторної алалії застосовується біопсихосоціальний підхід. Для нормалізації нейродинамічних процесів та створення сприятливих умов для логотерапії призначається медикаментозна терапія (ноотропи, нейропротектори, нейропептиди, вітаміни групи В, судинні препарати). Доведену стимулюючу дію на ЦНС має фізіотерапія (транскраніальна мікрополяризація, мікрострумова рефлексотерапія, магнітотерапія та електрофорез на ШОП), мануальні техніки (масаж, остеопатія).

Логопедична корекція

Діти з сенсомоторною мовленнєвою недостатністю потребують щоденних занять з логопедом, тому дитину з алалією необхідно визначати в логопедичну групу дитячого садка (для дітей з ГНР). На початковому етапі дитини вчать сприймати спочатку немовні навколишні звуки, потім мова. Надалі ведеться робота над розширенням словника, як пасивного, і активного з допомогою дієслівних конструкцій. Використовується опора на зоровий аналізатор (показ картинок, предметів), формується співвіднесеність зорового і звукового образу слова.

З 4-х років дітей із сенсомоторною алалією навчають грамоті: письма, глобального читання. З розширенням словника та появою фрази акцент зміщують на вдосконалення фонетико-фонематичної системи, складової структури слова. Заняття повинні проводитися 4-5 разів на тиждень за дотримання єдиного мовного режиму, як у групі, так і вдома. Тривалість корекції сенсомоторної алалії – 3-4 роки.

Для вироблення мовленнєвих кінестезій проводиться артикуляційна гімнастика, логомасаж. З методів нейрокорекції при сенсомоторній алалії ефективні вправи на міжпівкульну взаємодію, мозочкова стимуляція, Томатіс-терапія.

Інтенсивна системна корекція алалії призводить до добрих результатів. Дитина поступово опановує всі види мови, вступає в активну комунікацію з оточуючими, успішно здобуває загальну освіту. Навпаки, неповністю коригована сенсомоторна алалія є ризик-фактором специфічних розладів розвитку шкільних навичок (дислексії, дисграфії, дизорфографії). Катамнестичне спостереження та допомога логопеда потрібно дитині протягом усієї початкової школи.

Профілактика важких мовних розладів, яких відноситься сенсомоторная алалія, починається в пренатальном періоді. Необхідно виключити або звести до мінімуму потенційні етіофактори, що викликають раннє органічне пошкодження мозку у плода та народженої дитини. При виявленні затримки мовного розвитку потрібно негайне звернення до логопеда.