Сенсорна алалія

Сенсорна алалія – Варіант мовного дизонтогенезу, обумовлений розладом слухового сприйняття при збереженому фізичному слуху. Характеризується нерозумінням зверненого мовлення, нерозрізненням звуків, ехолалією, логореєю, використанням елементарних словоформ (звуконаслідування, коріння, вигуків). Типово імпульсивне поведінка, швидке виснаження уваги, небажання розпочинати контакт. При обстеженні сенсорних алаліків уточнюється анамнез, стан акустичного та мовного гнозису, лексико-граматичних та вимовних навичок. У рамках корекційної програми здійснюється розвиток слухового контролю, акустичних диференціювань, словника, уваги до своєї мови та мови оточуючих.

Сенсорна (або імпресивна, рецептивна) алалія – маловивчений нейропсихологічний та лінгвопатологічний синдром. У загальній структурі системного недорозвинення мови частку моторної алалии припадає 90% випадків, на сенсорний варіант – лише 10%. В ізольованому вигляді первинна сенсорна недостатність трапляється нечасто. У більшості спостережень доводиться зіштовхуватися зі змішаною сенсомоторною алалією або вторинним сенсорно-акустичним синдромом, що виникає на тлі іншої патології (дизартрії, ринолалії, дислалії, аутизму). В останні роки в логопедії все наполегливіше висловлюється думка про необхідність заміни терміна «сенсорна алалія» на «сенсорна дезінтеграція», оскільки порушення сприйняття таких дітей завжди мають множинний характер.

До несформованості імпресивної мови призводить раннє органічне ураження зон головного мозку, відповідальних за аналіз мовних звуків. Корковий кінець слухомовного аналізатора (центр Верніке) розташовується в задній третині верхньовискової звивини лівої півкулі. Саме його пошкодження і викликає розлад рецептивної мови. Безпосередніми етіологічними факторами є:

• Внутрішньоутробні патології. Розвиток плоду може ускладнюватись гіпоксією, аліментарно-трофічними порушеннями (гіпотрофією), внутрішньоутробними інфекціями (вродженою краснухою, хламідіозом, герпесом, цитомегалією), імунологічною несумісністю. Нейротоксична дія на ЦНС плоду чинить зловживання психотропними та наркотичними речовинами, алкоголем з боку матері. Ці та інші пренатальні шкідливості насамперед згубно впливають на асоціативні зони кори, відповідальні за аналіз сенсорної інформації.
• Поразка ЦНС під час пологів. Патологічне протягом інтранатального періоду (пологи при вузькому тазі, стрімкі пологи, проведення акушерських операцій) можуть призводити до черепно-мозкових травм у новонародженого. У цих випадках має місце локальне ушкодження скроневої частки механічного характеру. Гіпоксично-ішемічне ураження церебральних структур можливе при передчасному відходженні навколоплідних вод, затяжних пологах, обвитні пуповиною.
• Захворювання раннього постнатального періоду. Виникають після народження, у перші роки життя. Патологія доречного періоду представлена ​​травмами та пухлинами голови, менінгоенцефалітами, захворюваннями, що протікають з інфекційним нейротоксикозом, важкими отруєннями. При аналізі причин сенсорної алалії найчастіше доводиться говорити про перинатальне пошкодження ЦНС, тобто сукупний вплив внутрішньоутробних, інтранатльних та постнатальних шкідливостей. Виділити якийсь один провідний етіологічний фактор зазвичай неможливо.

Поразка коркової частини речеслухового аналізатора супроводжується слуховою агнозією – розладом аналітико-синететичних процесів, що з розпізнаванням звукових подразників. При сенсорній алалії дитина чує звернену щодо неї мову, проте усвідомлює її сенсу й змісту. Порушення рецептивного механізму мови зумовлює несформованість фонематичних процесів, нездатність до цілісного сприйняття слів, впізнавання та диференціювання фонем, нестійкість акустичних слідів. Неповноцінність слухового сприйняття призводить до того, що у відповідь на звукові стимули не відбувається передачі порушення іншим аналізаторам (речовихідному, речезорі), внаслідок чого формується так звана замикальна акупатія – нездатність співвіднести звукові образи слів з реальними предметами або діями.

При рецептивної алалії спочатку страждає розуміння зверненого мовлення. Ступінь речеслухової недостатності може бути різним. У важких випадках діти байдужі абсолютно до всіх звукових подразників, не розрізняють мовні та немовні звуки, не реагують на своє ім’я. При легшій мірі імпресивної алалии дитині доступне розуміння деяких повсякденних слів та ситуативної мови; поза контекстом чи ситуацією розуміння втрачається. Мовленнєва активність у сенсорного алаліка підвищена, проте власна мова складається з лепетних звукосполучень, слів-коренів, вигуків. Зміст мовного потоку незрозуміло оточуючим, тому така мова називається «словесного салату», чи логореї.

Характерною ознакою рецептивної алалії виступають ехолалії – мимовільні, несвідомі відбиті повтори окремих слів. Однак цілеспрямоване відтворення слова на прохання дорослого утруднене і недоступне дитині-алаліку. Порушено формування співвіднесеності між предметом, явищем, дією та словом, що його позначає. Відзначаються множинні похибки у словах, що вказують на фонематичну недостатність: неправильна постановка наголосів, пропуски та заміни звуків, контамінації. Контроль за власною промовою знижений, самостійне висловлювання формулюється неточно, з граматичними та семантичними помилками.

Голос у сенсорних алаликов дзвінкий та виразний. Слухова функція не порушена, інтелект первинно збережено. Неврологічна та психопатологічна симптоматика вказує на несформованість регуляторних механізмів. Включення, перемикання та утримання уваги відбувається важко. Нерозуміння мови викликає швидку втрату інтересу до ігор і занять, підвищену виснажливість, коливання настрою. Дитина веде себе імпульсивно, некеровано, не бажає спілкуватися з оточуючими однолітками та дорослими. Може відзначатись підвищена, часто хвороблива реакція на звукові подразники (гіперакузія).

Недиференційоване звукове сприйняття тягне у себе неточне промовляння, у результаті страждає експресивна мова. У дошкільнят з сенсорною алалією завжди має місце загальне недорозвинення мови різного рівня, у шкільні роки формуються розлади навчальних навичок (дисграфія, дизорфографія, дислексія). Нерозуміння чужої мови та грубі спотворення власного мовного висловлювання призводять до неможливості повноцінної комунікації. З огляду на недорозвинення рецептивної промови в дітей віком виникають вторинні особистісні розлади, порушення емоційно-вольових реакцій, відхилення поведінки. Формується вторинна розумова відсталість.

Специфіка обстеження сенсорного алаліка випливає із етіопатогенетичних механізмів мовного порушення. Діагностика включає медичний і психолого-педагогічний блок. Медична складова спрямована на встановлення морфологічного субстрату мовної патології, виключення нервово-психічних та ЛОР-захворювань, що супроводжуються безмовністю. Психолого-педагогічне тестування сприяє підтвердженню діагнозу та плануванню корекційного процесу. Етапи діагностики включають:

• Неврологічне обстеження. При вивченні анамнезу центральне місце приділяється аналізу пренатального розвитку, перебігу пологів та раннього постнатального онтогенезу. За показаннями дитячим неврологом може бути призначена ехоенцефалографія, ЕЕГ, рентгенографія черепа, МРТ головного мозку, дослідження викликаних акустичних потенціалів. При цьому відсутність видимих ​​змін за даними нейрофізіологічних та нейровізуалізуючих методик не виключає наявності сенсорної алалії.
• Дослідження слухової функції. Необхідно виключення вродженої глухоти чи значного зниження слуху. передбачає виконання комплексу сурдологічної діагностики: комп’ютерної аудіометрії, тимпанометрії, отоакустичної емісії. У сенсорних алаликов може виявлятися незначне зниження слуху на певних частотах, проте ці зміни менш серйозні, щоб ускладнювати розуміння промови.
• Логопедичне обстеження. Націлено вивчення мовного статусу і сформованості всіх сторін промови. З медичної документації та розмови з батьками логопед з’ясовує особливості сенсорного та раннього мовного розвитку дитини. У ході традиційного обстеження особлива увага приділяється оцінці імпресивного мовлення: дитину просять вказати на званий предмет чи картинку, виконати нескладні дії, повторити слова. Для імпресивної алалії характерний мовний негативізм, бідна лепетна мова, дефіцит фонематичного сприйняття, нестійкість слухових слідів.
• Психологічна діагностика. Нейропсихолог досліджує стан слухового гнозису, слухомовну пам’ять, спостерігає за поведінкою дитини. З урахуванням виявлених дефіцитарних та збережених психічних функцій фахівець вибудовує карту психологічного супроводу пацієнта. Зазвичай потрібні повторні консультації логопеда і психолога, оскільки у однієї й тієї ситуації сенсорні алалики можуть поводитися по-різному, то демонструючи повну відмову від спілкування, то виявляючи певне розуміння промови.

Діагностика пов’язана зі значними труднощами, оскільки імпресивна алалія за своїми проявами схожа на інші слухоречові порушення та форми психічного дизонтогенезу. Дифдіагностика проводиться з кондуктивною та нейросенсорною приглухуватістю, розладами аутистичного спектру, УО, темповою затримкою мовного розвитку, дитячою афазією, сенсорно-акустичною недостатністю.

Корекційно-терапевтична робота будується на засадах біопсихосоціального підходу. Найважливіші аспекти – ранній початок лікування, поєднання медичних, логопедичних та психокорекційних методів. Обов’язковою умовою є залучення сім’ї, ознайомлення батьків із планом терапії, їх спонукання до тривалої спільної діяльності, постійне інформування про проміжні результати. Багаторівневий корекційний комплекс включає:

• Медичні заходи. Основу становить медикаментозна терапія. Призначається прийом ноотропних препаратів, нейропротекторів, нейропептидів, вітамінів, що надають активний вплив на ЦНС. Додатково використовуються фізіотерапевтичні методики (масаж, лікувальні ванни, ЛФК), остеопатія. Лікувальні курси створюють сприятливе тло для психолого-педагогічного впливу.
• Логотерапію. Її мета – вироблення слухового сприйняття та здатності до аналізу мовного потоку. На першому етапі необхідно загальмувати безладну мовну активність дитини, залучити її до спільної ігрової діяльності, виробити посидючість і увагу. Спочатку алалика вчать розрізняти немовні звуки, потім співвідносити звуки промови і лепетні слова з предметами і діями. Усі мовні інструкції мають формулюватися чітко, коротко і зрозуміло дитині. p align=”justify”> При формуванні фонематичних процесів широко використовується кінестетичний контроль. Вже з 4-х років дитину починають навчати грамоті – опора на візуальне сприйняття полегшує розуміння мови.
• Нейропсіхологічну корекцію. Включає розвиток дефіцитарних функцій, процесів мислення, пам’яті та уваги, пізнавальної активності, саморегуляції, корекцію поведінкової сфери. Доведеним позитивним ефектом має сенсорно-інтегративна терапія, що проводиться за допомогою занять у спеціально організованому сенсорному середовищі. Іноді потрібне сімейне психологічне консультування.

Безперервна корекційно-логопедична робота при сенсорній алалії проводиться не рідше 3-х разів на тиждень і триває протягом 2-4 років. Надалі дитиною ведеться катамнестичне спостереження. Для організації спеціалізованої допомоги рекомендується відвідування логопедичної групи дитсадка, а початковій школі – заняття зі шкільним логопедом.

Мовний прогноз при рецептивній алалії складний та індивідуальний. Логотерапія ефективна лише у разі чіткого дотримання плану корекційної роботи, її поєднання з медичною та психологічною реабілітацією. Рано розпочата та систематично проведена міждисциплінарна психолого-медико-педагогічна робота дозволяє компенсувати мовленнєві порушення, попередити вторинні відхилення, сприяти повноцінній інтеграції дитини в соціум. При пізньому зверненні сформувати повноцінну мову часто не вдається. Профілактика тяжких порушень мови вимагає ретельного планування вагітності, попередження раннього органічного ушкодження мозку на всіх етапах розвитку дитини.