Що потрібно знати про черешню перед стартом сезону

Черешня – лікувальна ягода. Це було відомо ще античним ескулапів, які прописували черешневий сік від запалення шлунка. Вона наповнена корисними речовинами – вони омолоджують організм і підвищують імунітет. Вона низькокалорійна і не викликає печію, як вишня. Дуже корисна черешня для нірок і шлунково-кишкового тракту. Її постійне вживання – це запорука здорових судин та серця.

А ще черешня дарує бадьорість, гарний настрій та красу шкіри, адже її активно використовують у косметології. Цей компонент чудово звужує пори, омолоджує та розгладжує зморшки. Цікаво, що німці використовують навіть кісточки черешні – збирають їх біля подушки з тканини, а потім нагрівають і роблять теплі компреси. А ось італійці з кісточками влаштовують змагання «хто кого переплюне». Це обов’язкова частина традиційного травневого містецького фестивалю черешні, який проходитиме у містечку Бішельє.

«Багато людей не підозрюють, що черешня (особливо певні її сорти) може бути серйозним аллергеном, – каже Костянтин Грубич. – Або що у цієї ягоди є норма споживання, перевищивши яку можна заробити масу неприємних відчуттів (здуття, розлад шлунку, діарея). І що черешня може бути наповнена хімічними речовинами, небезпечними для людини. Про черв’яків я взагалі мовчу…»

Сорту черешні

Всю черешню можна поділити на 3 види: ранньостигла (кінець травня-початок червня), середньостигла (червень) та пізньостигла (липень).

«Травньова» («Скороспілки»)

25–30 травня. Плоди середньої крупності — 5 г (як 25-копійчана монета у діаметрі), округло-серцеподібної форми, червоного кольору, кисло-сладкого смаку.

«Мелітопольська рання»

25-31 травня. Плоди середні, одного розміру, плоскі, злегка горбісті. Шкірочка тонка, міцна, червона, блискуча, легко знімається. М’якуш червоний, з білими прожилками, середньої щільності, соковий, сладкого смаку з легкою кислинкою.

«Присадибна»

1-10 червня. Плоди крупні, вага – 6-8 м (як монетка 5 копійок у діаметрі і більше), округло-серцеподібної форми, з яскраво вираженою борозенкою. Основна окраска жовта з яскраво-червоним рум’янцем. М’якуш ніжний, соковий, солодкий.

«Валерій Чкалов»

1-14 червня. Плоди 6-8 р. серцеподібної форми, темно-червоної, майже чорної окраски, на верхівці плоду є сіра крапка, у борозенці – горбок. Сік та м’якоть плодів пофарбовані в інтенсивний червоний колір, плоди дуже солодкі.

Жовтий, розовий, яскраво-червоний чи темно-бордовий… Виявляється, вибирати черешню можна і потрібно за кольором! Адже кожен має нюанси. Наприклад, жовті сорти менш алергенні, тому їх можна давати навіть маленьким дітям. Але стережіться – такі сорти дозрівають у пору активності плодових мух (із середини літа). Тому майже завжди приховують неприємний сюрприз у вигляді черв’яків. Ягоди розового кольору – чемпіони за вмістом витамину С. Але найбільш корисними все ж таки вважаються черешні бордового кольору.

Як вибрати черешню

Ягода повинна бути пружною, а не в’ялою та пухкою. Це гарантія свіжості та сочності.

На ягоді не повинно бути тріщин. Інакше купіть водянисту, несмачну черешню. Більше того – у тріщини можуть проникати збудники гнилі та плісняви.

Жодних цяток гнили. Черешня – солодка ягода, бродіння відбувається дуже швидко. Одна гнила черешка сьогодні і завтра гниллю захворіють всі інші. Купуючи черешню, потрібно не посоромитися і запустити руку глибше в тару, де вона лежить – зачерпнути з серединки або навіть з дна. Перевірити, чи вся черешня така гарна, як у верхньому шарі. А якщо все ж таки трапилася з гнільцою – тут же її ізолювати від здорових ягід.

Понюхайте черешню, яку хочете придбати – це ще на ринку можна зробити. Вона повинна пахнути свіжістю та насолодою. Якщо пахне кислим вином (і дріжджами) – означає, що розпочався процес бродіння, який черешню зіпсував. Здуття живота, бурчання і навіть болі в шлунку – ось до чого може призвести вживання таких ягід.

Черешня має бути глянсовою, а не матовою. І жодного білого нальоту.

Темний колір і білясті плями можуть означати обробку хімікатами-пестицидами. Ними обприскують черешню, щоб їй не шкодили насекомі, а також грибок. Але багато цих хімікатів небезпечні і для людини. Шкірка у черешні тонка, а тому хімія легко проникає у м’якуш. Тож будьте уважні.

Визначити хімічні домішки легко та в домашніх умовах. Цей метод називається «проба варенням», його часто використовують фахівці ветеринарно-санітарної експертизи. 50-100 г черешні потрібно залити кип’ятком, накрити кришкою і залишити на хвилину. Після цього зняти кришку і понюхати – якщо запах залишився «природним», отже, ягода чиста. А якщо ви почули аромат не черешневий, а хімічний, таку черешню краще не їсти. Проте бувають виключення. Черешня з Мелітополя та Криму пахне йодом, але при цьому вона дуже смачна та корисна. Просто це її особливість, адже ґрунт і повітря у приморських регіонах насичені йодом. Так що обов’язково живіть у продавця – звідки черешня.

Перевірку на нітрати проводять на сертифікованих ринках. І ви можете зажадати підсумок цієї перевірки у продавця. Але краще все ж таки перестрахуватися. Щоб позбутися нітратів, промийте плоди 2-3 хвилини під проточною гарячою водою і помістіть у воду з солью на 15-30 хв (1 ч. ложка на літр). Цей метод, до речі, і від черв’яків допомагає позбутися.

Як їсти черешню

Вживати черешню варто невеликими порціями по 200-300 г (півтора гранованих склянок, приблизно одна повна горсть) можна по кілька разів на день, але головне – не кілограм в один присід. Інакше разом із задоволенням від трапези отримаєте неприємні відчуття здуття живота. Черешня у великих кількостях – дуже сильне проносне. Найкраще їсти черешню у сирому вигляді, не на десерт, а перед основним прийомом їжі. Або як самостійна страва-перекус. Крім того, слід пам’ятати, що цю ягоду не варто вживати, якщо у вас є цукровий діабет або порушення прохідності кишечника.

Як зберігати черешню

Зберігати свіжу черешню можна у холодильнику до 3 тижнів. Щоб вона не пропала, видалити хвостики (сік не витече) і – у баночку з кришкою. На дно покладіть добре вимиті та висушені листки черешні, зверху – добре промиту і просушену ягоду. Далі чергуйте кулі листя/ягоди. З усіх сортів найкраще зберігаються «Сільвія» (кілька тижнів може прожити у холодильнику, не втрачаючи в якості та смаку) Дозріває «Сільвія» наприкінці червня (середньостигла).

Можна заготовити черешню на зиму. Один із найпростіших способів – це сушіння. Ягоди бланшують 2-8 хвилин у гарячій воді, після чого відразу ж охолоджують у холодній і розкладають в одну кулю на сито. Починають сушити в духовці на деку при температурі 60-65°, а коли плоди підвіляться, температуру підвищують до 80-85 градусів.

Заморожувати краще черешню середньостиглих або пізньостиглих сортів. По-перше, ранню черешню заморожувати шкода – ще не наїлися досхочу. По-друге, вона гірше переносити заморожування. За технологією: тут важливо, щоб з ягід вийшла лишня рідина. Помили, але не поспішайте заморожувати – просушіть паперовим рушником і дайте трохи полежати, щоби лишня вода скла. Кісточки можна діставати, а можна і не чіпати – якщо ви, наприклад, плануєте компот з цієї черешні варити. Висохла черешня – розкладаємо по пакетиках або пластикових контейнерах. Невеликим і порційним, адже заморожувати повторно не можна. І обов’язково дату заморозки вказати – черешня зберігається у такому вигляді у середньому 6 місяців (без кісточок – 8 місяців).

Для компоту краще взяти рожеві чи темно-червоні сорти. Єдина складність при приготуванні черешневого компоту – це правильно розрахувати кількість цукру. Черешня дуже солодка, цукру потрібно класти трохи (на 1 кг черешні – 1,5 склянки). Дуже добре в компотах поєднується черешня зі смородиною (тим більше, встигають ці ягоди практично одночасно) – вона дає кислинку.