Що таке діаліз і кому він потрібний

Він допоможе, якщо нирки не справляються зі своєю роботою.

Що таке діаліз

Діаліз-це метод очищення крові від шкідливих речовин та зайвої рідини за допомогою спеціального гіпертонічного розчину. У його складі є електроліти, як у плазмі крові, а також висока концентрація глюкози. Під час процедури такий розчин поміщають з одного боку напівпроникною мембраною, а кров — з іншого. В результаті глюкоза витягує з крові воду з розчиненими в ній сечовою кислотою, дрібними білками та іншими токсичними речовинами.

У здорової людини такою фільтрацією крові та виробництвом сечі займаються нирки. Це відбувається у судинних сплетеннях (клубочках). Але при їх пошкодженні в організмі накопичуються продукти метаболізму, електроліти та інші сполуки. Якщо все це не видалити за допомогою діалізу, людина може померти.

Кому роблять діаліз

Найчастіше процедуру назначають при хронічній нирковій недостатності, яка може розвиватися з різних причин. Ось вони:

• цукровий діабет;
• артеріальна гіпертензія;
• гломерулонефрит, або імунне запалення нирок;
• васкуліт-запалення судин;
• полікістоз нирок-формування в них великої кількості порожнин з рідиною

Іноді діаліз потрібен при гострій нирковій недостатності. Цей стан розвивається швидко, протягом двох днів. Він може бути пов’язаний з отруєнням ліками або наркотиками, шоковим станом через опіку, крововтрати або сепсису, а також закупоркою сечовивідних шляхів камінням або судин нирок тромбами.

Основний критерій, на який орієнтується лікар при призначенні діалізу, – зниження функції нирок до 10-15%. Щоб це визначити, роблять аналіз на швидкість клубочкової фільтрації. Дослідження показує, як дрібні ниркові судини пропускають через себе різні речовини.

Яким може бути діаліз

Процедуру проводять двома основними способами:

• Гемодіаліз. Для очищення крові до судин на руці людини підключають спеціальний апарат із тонкою мембраною.
• Перитонеальний діаліз. У цьому випадку як фільтр використовують власну очеревину пацієнта. У ній багато дрібних судинв, тому гіпертонічна рідина, залита в живіт, витягатиме воду і токсичні речовини з крові.

Які ризики є у діалізу

Будь-який спосіб очищення крові може викликати відчуття втоми та підвищену стомлюваність. Можливо, більшою мірою це пов’язано із самим захворюванням нирок.

Крім того, у шкірного методу діалізу бувають і специфічні ускладнення. При гемодіалізі це:

• Низький кров’яний тиск. Це відбувається через різке зниження рівня рідини в судинах під час процедури.
• Зараження крові, чи сепсис. Воно розвивається при попаданні бактерій у крок.
• М’язові судоми. Це ускладнення теж з’являється через втрату рідини.
• Свербіж шкіри. Він посилюється між процедурами діалізу.
• Більш рідкісні побічні ефекти. Це безсоння, біль у суглобах, зниження лібідо, сухість у роті та занепокоєння.

У перитонеального діалізу ускладнень менше. Він може стати причиною перитоніту – інфекційного запалення черевної порожнини. Також у людей, яким назначають таку процедуру, підвищений ризик розвитку грижі живота.

Як проводять діаліз

Методика залежить від того, який спосіб очищення крові рекомендував лікар.

Гемодіаліз

Спершу до процедури потрібно підготуватися, і це може зайняти кілька тижнів або місяців. Для цього хірург зробить операцію на судинах, до яких підключатимуть апарат. Буває три варіанти втручання:

• Створення артеріо-венозної нориці. Це найбезпечніший спосіб. На руці, якою людина користується рідше, з’єднують артерію та вену.
• Встановлення артеріо-венозного трансплантату. Якщо судини надто малі, щоб зробити свищ, їх з’єднують за допомогою гнучкої синтетичної трубки.
• Введення центрального венозного катетера. Такий метод застосовують у екстрених випадках, коли немає часу на планову підготовку. Для цього у велику вену під ключицею або в паху засовують тимчасову трубку.

Коли післяопераційна рана заживе, переходять до процедури. Гемодіаліз можна проводити в домашніх умовах, використовуючи портативний апарат, або у лікарні. Деяким людям очищення крові роблять двічі-тричі на тиждень по 5-6 годин. Іноді діаліз виконують щодня, але по 2-3 години.

Перед початком процедури людина зважується, їй вимірюють тиск, пульс і температуру, сідають у крісло. Шкіру навколо точки доступу очищають антисептиком. У судини вставляють дві голки. Першу – до артерії, з якої кров всмоктується в апарат. Там відбуватиметься фільтрація. Потім через другу іголку – у вені-очищена кров повертається до тіла. Під час гемодіалізу через коливання рівня рідини в організмі можуть з’являтися дискомфорт, стрибки тиску, тошнота та спазми в животі.

Після закінчення процедури іголки витягують, шкіру заклеюють стерильним пластиром, а людину знову зважують.

Перитонеальний діаліз

До нього теж потрібно підготуватися. Для цього на шкірі біля пупка роблять розріз, в який вставляють тонку трубку – катетер. Після операції має пройти 10-14 днів, щоб рана загоїлася. Трубка залишається в цьому місці до тих пір, поки діаліз необхідний. Через неї у черевну порожнину будуть вливати гіпертонічний розчин.

Подальші дії залежать від способу очищення. Їх два:

• Неперервний амбулаторний перитонеальний діаліз. У цьому випадку людині заповнюють розчином живіт. Потім вона може займатися своїми справами, тому що підключатися ні до якого апарату не потрібно. Через 4-6 годин цю рідину зливають. Так доведеться робити три-чотири рази на день.
• Перитонеальний діаліз з неперервним циклом. Пацієнт на ніч підключається до спеціального апарату, який вливає діалізну воду у живіт та видаляє її. За час сну проходитиме три-п’ять таких циклів.

Як довго потрібно робити діаліз

Ця процедура не лікує почки, вона тільки допомагає організму очищати кров. Тому тривалість діалізу залежить від причини, через яку його назначили. Якщо здоров’я погіршилося на годину, наприклад через відрування чи опіків, то після відновлення організму очищення більше не знадобиться. А за хронічної ниркової недостатності діаліз можна припинити тільки тоді, коли робити пересадку нирки.