Шкірний ріг статевого члена

Шкірний ріг статевого члена – конусоподібний твердий наріст із ущільненого кератину на поверхні пеніса, що нагадує мініатюрний ріг. Розміри освіти варіативні: від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Кератинова пухлина безболісна, неприємні відчуття, почервоніння біля основи та набряк можуть проявлятися при травматизації або бути ознаками ракового процесу. Патологію діагностують під час візуального огляду з дерматоскопією, для остаточної верифікації проводять біопсію з морфологічним дослідженням. Лікування має на увазі хірургічне висічення або різні фізичні методи деструкції.

Вперше згадка про шкірний рог зустрічається в роботах датського анатома Томаса Бартоліна в 1670 році. Освіті передують процеси гіперпроліферації клітин шкіри. Синоніми: акрохордон, кератома рогова, фіброкератома Унни. Незважаючи на те, що виступаючий шкірний ріг статевого члена – помітна клінічна ознака, найбільш важливий генез патології. Зростання шкірного рогу у 50% ініційовано доброякісними процесами, у 23-27% актинічними кератозами (передраками) та у 20% – злоякісними пухлинами. Патологія найчастіше зустрічається у світлошкірих чоловіків у віковому діапазоні від 60-70 років. Утворення зі злоякісним потенціалом виявляють у віці від 70 і більше.

Іноді наріст може з’явитися без будь-яких видимих ​​передумов (первинний акрохордон). Сприятливі фактори вторинної патології – попередні дерматологічні захворювання: ангіокератома, доброякісний ліхеноїдний кератоз, дерматофіброма, невус, епідермолітична акантома, псевдоепітеліоматозний баланіт та ін. До передракових або злоякісних процесів, кератоакантому, плоскоклітинну карциному, базально -клітинний рак, меланому та ін. Як причини, що запускають зростання новоутворення, розглядають такі:

• Травматизація. Травмування шкірних утворень (папіломи, кератоми, бородавки) індукує запалення, яке змінює процес росту та загибелі клітин. Організм компенсаторно намагається відмежувати запальний процес, у результаті починає формуватися ріг. Відомі випадки, коли наріст починав розвиватися після операції циркумцизіо, виконаної з приводу фімозу.
• Вірусна інфекція. Вірусні інфекції можуть бути залучені до формування шкірного рогу пеніса. Вірус папіломи людини, особливо його підтипи 2, 16, 18 можуть сприяти появі наросту з гіперкератоз. У пацієнтів з папіломавірусною інфекцією та вторинним шкірним рогом частіше розвивається плоскоклітинний рак пеніса. Інфікування контагіозним молюском також може призвести до гіперкератоз.
• Ультрафіолетове опромінення. У чоловіків, які отримували лікування ультрафіолетовими променями з приводу псоріазу та препарат Псорален, ймовірність зіткнутися з патологією вище. До групи ризику відносять нудистів, які піддають себе надмірної інсоляції під прямим сонячним промінням.
• Ендокринні порушення. При цукровому діабеті порушуються обмінні процеси, у результаті шкіра втрачає вологу. Надмірна сухість та поява мікротріщин змінюють захисні функції епідермісу. Часто приєднується баланопостит грибкової етіології, що порушує цілісність шкірних покривів та провокує запалення. Надмірна сухість та мікротріщини сприяють розвитку рогової кератоми статевого члена.

Патогенез шкірного рогу остаточно не вивчений. Ймовірно, для його розвитку необхідне поєднання кількох альтеруючих факторів, включаючи екзогенні та ендогенні, у поєднанні з імуносупресією. Преканцерозну проліферацію епідермісу ініціюють прискорений мітоз, міграція на поверхню шкіри та апоптоз клітин, що містять кератин. Нашаровуючись одна на одну, ці клітини поступово утворюють наріст. В основі може лежати будь-який із процесів – рак in situ, у т.ч. Тому деякі клініцисти у сфері дерматології дотримуються думки, що «шкірний ріг» – попередній діагноз, а для визначення генезу потрібне гістологічне дослідження.

Оскільки патологія у більшості спостережень немає больових проявів, перші ознаки гиперкератоза залишаються непоміченими. Спочатку з’являється невелике локальне потовщення шкіри, яке в міру розмноження та ороговіювання базальних клітин починає формуватися в вигнутий, прямий або скручений наріст кісткової щільності сірого або жовтувато-коричневого кольору. Зазвичай висота рога вдвічі більша, ніж ширина.

До симптомів малігнізації при злоякісних рогових кератомах відносять поява болю, збільшення розміру, почервоніння, зморщування або потемніння шкіри навколо основи. Сама основа може бути широкою, сплюснутою або увігнутою, при цьому прилеглі тканини гіпертрофовані або не змінені. Велика ширина в порівнянні з висотою – тривожний симптом, який свідчить на користь злоякісності.

Оскільки близько 50% шкірних наростів становить передракова патологія, основне ускладнення – розвиток злоякісного новоутворення. Шкірний ріг може перешкоджати сексуальним стосункам та порушувати якість життя. Натискання на наріст передається на нервові закінчення, через що виникає біль. При травмуванні може приєднатися вторинне запалення на підставі, що супроводжується больовими відчуттями. Раннє звернення до дерматолога дозволяє уникнути несприятливих наслідків. У випадках, коли в основі патологічного процесу лежить пухлина, рання діагностика та своєчасна терапія відіграють вирішальну роль у прогнозі для життя.

Попередній діагноз встановлюють на підставі огляду. Невелике новоутворення без видимих ​​ознак малигнізації можна оцінити щодо злоякісності вже після видалення, надавши зразки біоматеріалу в патологоанатомическую лабораторію. У всіх сумнівних випадках алгоритм обстеження такий:

• Дерматоскопія. Спосіб забезпечує кращу візуалізацію освіти та дозволяє розглянути найдрібніші деталі. Червона окантовка, превалювання ширини над висотою, крипти, посилене зростання судин, виразки – несприятливі ознаки, які є показанням для морфологічного дослідження.
• Біопсія із гістологією. Виконання біопсії перед втручанням має вирішальне значення для виключення онкологічного процесу та визначення тактики ведення. Гістологічна картина представлена ​​гіперкератозом, який може бути за своєю ортокератотичним і парокератотичним. Типовим є акантоз зернистого шару епідермісу з ділянками хаотично розташованих клітин. Множинні мітози вказують на недоброякісність освіти.
• МРТ зовнішніх статевих органів. Магнітно-резонансна томографія може бути корисною при підтвердженій злоякісній природі рогової кератоми. Дослідження показує глибину проникнення або проксимального розширення пухлини, що впливає вибір лікувальних заходів.

Дерматолог – лікар, до якого первинно звертається більшість пацієнтів. Сам шкірний ріг неважко видалити за умов поліклініки, проте важливо не помилитися з його виникнення. Тому краще, щоб пацієнт обов’язково був консультований онкологом. Залежно від першопричини, можливі кілька варіантів лікування патології:

• Хірургічне видалення. Широке хірургічне висічення показано при підтвердженому злоякісному процесі, що супроводжується роговою кератомою, або при підозрі на нього. Операцію завершують кріозаморозкою ложа пухлини. Широке висічення дозволяє отримати достатню кількість матеріалу для морфології та виключає необхідність повторних оперативних втручань. Якщо результат показує плоскоклітинний рак, виконують часткову або повну пенектомію та за показаннями – хіміотерапевтичне лікування.
• Деструкція фізичними методами. Руйнування за допомогою рідкого азоту (кріодеструкція), CO2/Nd-YAG лазеркоагуляція та електрокоагуляція можуть бути використані для видалення шкірних рогів, які не викликають сумнівів у доброякісності. До позитивних аспектів відносять меншу кількість рубців та швидке відновлення після лікування, але впливи змінюють структуру тканини, що виключає морфологічне дослідження.

Прогноз при доброякісних ураженнях сприятливий, рецидиви після адекватної хірургічної обробки трапляються рідко. При злоякісних процесах, що супроводжуються шкірним рогом, прогноз є серйозним і залежить від ступеня поширення пухлини, своєчасності терапії, імунного статусу пацієнта. Профілактичні заходи мають на увазі уникнення ІПСШ, надмірного впливу прямих сонячних променів, використання сонцезахисних засобів, особливо в осіб зі світлою шкірою.