Штучне вигодовування немовлят

Зміст теми: Харчуванню дитини на першому році життя відводиться особлива роль в життєдіяльності та гармонійному розвиткові дитячого організму. За даними статистики кількість дітей, які не вигодовуються груддю становить до 30% серед дітей до 3-х міс. життя і до 60% серед дітей до 6 міс. Зважаючи на безперечні переваги грудного вигодовування дітей першого року життя, переведення дитини на штучне чи змішане вигодовування має бути всебічно обгрунтованим, з урахуванням морфофункціональної зрілості та потреб організму дитини.

ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Штучне вигодовування – це вигодовування, при якому в перші 5 – 6 місяців життя дитина зовсім не отримує материнського молока або його кількість менша 1/5 необхідного добового раціону. Цей вид вигодовування не можна вважати рівноцінним природному навіть, незважаючи на суттєві досягнення сучасної дитячої дієтетики, наявність великої кількості молочних і немолочних сумішей для вигодовування дітей грудного віку, наближених за складом до грудного молока,.

Штучне вигодовування показане у випадках, коли у матері зовсім немає молока (агалактія) або наявні абсолютні протипоказання до грудного вигодовування такі як : активний туберкульоз у матері, декомпенсовані вади серця, злоякісні новоутворення і тяжкі захворювання крові (лейкемія, апластична анемія), ниркова та печінкова недостатність, тяжкі форми епілепсії, гострий психоз, тяжкі інфекційні хвороби (правець, сибірка, натуральна віспа), набутий в останні тижні вагітгості або після народження дитини сифіліс. З боку дитини показанням до штучного вигодовування є хвороби обміну речовин (фенілкетонурія, лейцинурія, галактоземія). Відносним протипоказанням до вигодовування грудним молоком власної матері є гемолітична хвороба новонароджених, що розвивається при Rh- або АВО-конфлікті. Рівень антитіл після пологів в крові матері і молозиві/молоці поступово знижується і найчастіше через 10-14 днів після народження дитину можна годувати материнським молоком.

Вірусні респіраторні інфекції матері, мастит не є протипоказанням до грудного вигодовування. Мати продовжує годувати дитину, дотримуючись при цьому протиепідемічних заходів.

Для штучного вигодовування використовують суміші виготовлені переважно на основі коров’ячого молока і його компонентів (сироватка, вершки). Коров’яче молоко істотно відрізняється від жіночого молока. Воно має високу осмолярність, містить у три рази більше білка і майже у 3 рази більше мінеральних речовин, в ньому багато казеїну, який справляє токсичну дію на ентероцити кишечника дитини і низький вміст альбуміну і глобуліну. Білки коров’ячого молока є чужерідними для дитячого організму, в той час як білки жіночого молока за своїм складом наближаються до білків дитячої крові. Враховуючи зазначені відмінності у складі і біологічну цінність коров’ячого та жіночого молока, а також особливості травного каналу дитини, високу потребу її в пластичному матеріалі, для вигодовування дітей грудного віку коров’яче молоко, як і молоко інших тварин, не використовується в нативному вигляді, з нього готують молочні суміші, які наближені за складом до грудного молока. Ці суміші називають адаптованими, оскільки за допомогою різних технологічних засобів їх адаптують до особливостей травлення та обміну речовин дітей грудного віку. При цьому адаптацію молока проводять за рахунок корекції основних харчових речовин, зокрема зниження вмісту великодисперсних білків та солей кальцію, зміни складу ліпідів, підвищення вмісту вуглеводів, що стимулюють розвиток біфідофлори кишечнику, зменшення вмісту казеїну, збільшення частки сироваткових білків альбумінів і глобулінів, а також наближення амінокислотного залишку до білків жіночого молока.

Для наближення жирового складу адаптованих сумішей до жіночого молока до них додають рослинні олії, багаті на поліненасичені жирні кислоти (соняшникову, кукурудзяну, кокосову, оливкову, бавовняну). Введення до складу сумішей рослинної олії покращує використання білка організмом дитини. Повноцінність засвоєння жиру також забезпечується формуванням тонкодисперсної сталої жирової емульсії, що утворюється в процесі гомогенізації.

Адаптація вуглеводного складу коров’ячого молока забезпечується додаванням лактолактулози або декстринмальтози, яким властивий біфідогенний ефект.

Усі замінники жіночого молока збагачені вітамінами А, Е, D, С, групи В та ін. Важливе значення для процесів травлення та обміну речовин має корекція формул відносно їх мінерального складу. Особливо це стосується кальцію, фосфору та заліза: співвідношення кальцію та фосфору наближене до такого в жіночому молоці, а заліза міститься навіть дещо більше.

Завдяки збалансованому співвідношенню білків, жирів і вуглеводів адаптовані суміші задовольняють потреби дитячого організму в головних нутрієнтах. На жаль, сучасні технології не дозволяють повною мірою проводити корекцію імунологічних, гормональних властивостей жіночого молока, однак деякі адаптовані молочні суміші збагачені біологічно активними факторами, такими як біфідобактерії («Біфілін», «НАН кисломолочний» та «НАН з біфідобактеріями», «Семпер з біфідобактеріями »), ацидофільно-дріжджові палички («Росток», «Біолакт адаптований», «Балбобек») окремо або в поєднанні з лізоцимом («Росток 1», ацидофільна суміш «Малютка» з лізоцимом, «Біолакт адаптований» з лізоцимом), або з додаванням сироваткових білків(«Біфідолакт», «Крошечка», «Віталакткисломолочний»), харчових волокон («Нутрилон антирефлюкс »). Розроблено також суміші, збагачені імуноглобулінами. Ці заходи деякою мірою поліпшують якість сумішей щодо імунобіологічних факторів.

Адаптовані молочні суміші за ступенем наближення їх складу до грудного молока підрозділяються на три категорії: високоадаптовані, менш адаптовані і частково адаптовані.Склад високоадаптованих сумішей найбільш наближений до складу грудного молока: за кількістю та співвідношенням білків (сироваткові білки : казеїн = 60:40; вмістом та структурою есенціальних жирних кислот (лінолевої, ліноленової та їх сімейства омега-3, омега-6); вуглеводами, збалансованим вмістом вітамінів, мікро- та макроелементів. Високоадаптовані суміші містять також біологічно активні субстанції, в числі яких таурін, холін, лецитин, інозитил, L-карнітин, які відіграють дуже важливу роль у низці біологічних процесів організму дитини, особливо у перші місяці життя (визрівання сітківки ока, провідної системи серця тощо).

До менш адаптованих молочних сумішей належать суміші, які називають казеїновими формулами. Ця назва зумовлена тим, що суміші готуються на основі коров’ячого молока, основним білком якого є казеїн. Ця група сумішей за своїм білковим складом, вмістом поліненасичених жирних кислот, вітамінів та мінеральних речовин збалансована відповідно до потреб дітей другого півріччя життя.

Частково адаптовані молочні суміші також є казеїновими формулами, їх склад лише частково наближений до складу грудного молока, вони не містять біологічно активних субстанцій (таурін, холін, L-карнітин) і не мають повного комплексу поліненасичених жирних кислот.

Для успішного проведення штучного вигодовування рекомендується використання лише адаптованих молочних сумішей, які, як вказувалось вище, максимально наближені за харчовою та енергетичною цінністю до грудного молока і відповідають функціональним можливостям та потребам дитячого організму.

Перелік найбільш уживаних молочних сумішей для штучного вигодовування дитини.

– Високоадаптовані молочні суміші: “Алпрем”, “Нан” (фірма “ Нестлє”, Швейцарія); “Нутрілон”, “Ненатал” (фірма “Нутріція”, Голандія); “Прехіп”, “Хіп 1” (фірма “Хіп”, Австрія);“Пулева 1” (фірма “Еббот Лабораторіз”, США); “Енфаміл 1” (фірма “Мід Джонсон”, Голандія, США); “Пре-Хайнц” (фірма “Хайнц” США); “СМА” (фірма “Вайт Ньютрішінелс”, США); “Бона” (фірма “Нестлє”, Фінляндія); “Пілті” (фірма “Ван Ден Берг Фудс”, Фінляндія); “Пікоміл” (фірма “КРКА”, Словенія).

– Менш адаптовані молочні суміші (казеїнові формули), склад яких, вміст ПНЖК, вітамінів і мінеральних солей збалансовані у відповідності з потребами дітей другого півріччя життя, тому їх рекомендують для дітей з 5-6 міс. До казеїнових формул належать: “Сімілак”, “Сімілак з залізом” (фірма “Еббот Лабораторіз”, США); “Імпрес” (фірма “Крюгер”, Німеччина); “Енфаміл”, “Енфаміл з залізом”, “Енфаміл 2” (фірма “Мід Джонсон”, Голандія, США); “Нутрілон 2” (фірма”Нутріція”, Голандія); “Хіп 2” (фірма “Хіп”, Австрія).

– До частково адаптованих сумішей належать: “Малютка”, “Малиш” (МКК Хорол, Україна; МКК Істра, Росія; МКК Вілковиск, Білорусь); “Детолакт”, “Сонечко” (МКК Балта, Україна); “Мілуміл” (фірма”Мілупа”, Німеччина); “Мілазан” (фірма “Міттельальбе”, Німеччина).

До частково адаптованих молочних сумішей належать і такі вітчизняні суміші, як “Віталакт ДМ”, “Віталакт збагачений”, “Віталакт М” (модернізований), “Ладушка”. Останнім часом, завдяки удосконаленню складу цих сумішей, вони наближені до групи високоадаптованих.

Молочні суміші різних фірм, окрім вітчизняних, є інстантними, тобто швидкорозчинними і не потребують кип’ятіння.

Отже, адаптація молочних сумішей передбачає зміну кількісного складу, якості та біологічної цінності всіх компонентів коров’ячого молока за еталоном жіночого молока. Але слід пам’ятати, що за ніяких найсучасніших технологій повної аналогії досягти неможливо. Враховуючи морфофункціональну зрілість і потреби організму дитини, адаптовані суміші містять необхідну кількість загального протеїну, амінокислот, мінеральних солей, вітамінів, жірів. Для корекції останніх до сумішей вводять олії (соняшникову, кукурудзяну, соєву, кокосову та інші) як джерело незамінних поліненасичених жирних кислот, фосфатидів і токоферолів. Для корекції вуглевдного складу до сумішей вводять лактозу, декстринмальтозу та інші, які сприяють розвитку біфідофлори у товстій кишці. В останні роки отримано високоадаптовані суміші, до складу яких додано лізоцим, імуноглобуліни, біфідобактерії. Ці суміші особливо показані дітям перших місяців життя при відсутності материнського молока.

Адаптовані суміші випускають переважно у вигляді сухих сумішей у герметичних пакетах, упакованих в картонні коробки, на яких зазначено склад, енергетичну цінність, спосіб приготування та термін збереження. Рідкі суміші випускають у градуйованих герметично закритих пляшках.

Підвищення фізіологічної цінності штучних сумішей для вигодовування дітей пов’язано з отриманням сумішей, збагачених пробіотиками і (або) пребіотиками.

Пробіотики вводять з метою модифікації мікрофлори травного каналу дитини для її нормалізації і позитивного впливу на здоров’я. Цими пробіотиками є живі бактеріальні культури. Переважно використовують штами молочнокислих бактерій і біфідум-флори.

Пребіотики – це компоненти харчових продуктів, які, неперетравлюючись, сприяють підтриманню найбільш сприятливої для здоров’я дитини бактеріальної мікрофлори травного каналу. Найчастіше це харчові волокна, оліго- і поліцукри, імуноглобуліни.

Штучне вигодовування дітей потребує виконання певних правил. Дуже важливим є підбір молочної суміші, якою буде вигодовуватись дитина. В кожному конкретному випадку слід враховувати вік дитини, необхідно орієнтуватись на індивідуальні особливості дитини, враховувати також її спадковість. Перевагу слід надавати високоадаптованим молочним сумішам, чітко визначати добовий об’єм суміші, кількість годувань. Враховуючи те, що молочні суміші довше утримуються в шлунку дитини, проміжки між годуваннями трохи збільшуються (у порівнянні з грудним вигодовуванням) і кількість годувань зменшується. Щоб визначити потребу дитини в об’ємі молочної суміші користуються способами, як і при природному вигодовуванні.

Режим годувань дітей: до 2-х тижнів життя – 6-7 годувань через 3-3.5 год. з 5-6 год. нічною перервою; від 2-х тижнів життя до 4.5 міс.- 6 годувань через 3.5 год. з нічною перервою 6 год.; від 4.5 міс. до 12 міс. – 5 годувань через 4 год. з нічною перервою 8 год. При цьому слід пам’ятати, що за добу дитина першого року життя має отримувати не більше 1 л їжі, а об’єм одного годування не має перевищувати 200 мл.

Суміш перед годуванням дитини необхідно підігріти до 35-40 градусів за Цельсієм. Суміш дають з пляшечки через соску, з якої вона має витікати краплями. Тривалість годування має бути в межах 10-15 хв. Годувати дитину слід тримаючи її на руках, так щоб голова дитини лежала на пердпліччі особи, яка годує. Пляшечку з сумішшю слід тримати так, щоб шийка пляшечки була весь час заповнена. Якщо положення пляшечки неправильне, дитина заковтує при ссанні багато повітря, що спричиняє зригування.

В числі можливих помилок при штучному вигодовуванні можуть бути: надто часта зміна сумішей, збільшення разового об’єму суміші, недотримання правил готування суміші, невраховування індивідуальних особливостей дитини, тривале настійливе використання суміші, незважаючи на затримку в наростанні маси тіла дитини, наявності проявів дисфункції травної системи.

При штучному вигодовуванні соки починають вводити в раціон дитини з 3.5 міс., прикорм – з 4.5 міс. Як і при грудному вигодовуванні, їх вводять, поступово збільшуючи.

При використанні для штучного вигодовування дитини високоадаптованих сумішей корекція білка, жиру і вуглеводів не проводиься.

Показниками правильності штучного виговування є нормальний фізичний і нервово-психічний розвиток дитини, нормального кольору шкіра і слизові оболонки, нормальні тургор тканин, тонус м’язів, товщина підшкірної основи, своєчасне прорізування зубів, нормальне функціонування травного тракту.

ЗМІШАНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Вид вигодовування грудних дітей, коли вони, окрім жіночого молока, в перші 5-6 місяців життя отримують штучні молочні суміші, називають змішаним. Показаннями до цього виду вигодовування є недостатня кількість молока у матері, хвороби матері, які потребують обмеження споживання нею рідини (вади серця, хронічні хвороби нирок тощо), обмеження навантаження у зв’язку із незадовільним станом здоров’я, а також соціальні причини, коли мати пропускає 1-2 вигодовування, перебуваючи на роботі чи навчанні. Найчастішою причиною, що сприяє проведенню змішаного вигодовування є недостатня кількість молока у матері (гіпогалактія). Вона може бути первинною і вторинною, ранньою і пізньою, в залежності від причин, що викликали її і часу виникнення після народження дитини.

Рання (первинна) форма гіпогалактії проявляється в перші 10 днів після народження дитини, при цьому у матері вже з перших днів лактація недостатня. Дана форма гіпогалактії спостерігається у 4-10% матерів. Вона виникає внаслідок різних нейроендокринних порушень в організмі жінки, частіше це порушення в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій регуляції. Ці порушення є вродженими або набутими внаслідок приймання жінками під час вагітності і пологів таких гормональних препаратів, як прогестерон, диетилстильбестрол.

Вторинна гіпогалактія спостерігається значно частіше. Вона розвивається при екстрагенітальній патології, несприятливих побутових умовах, психічних травмах, незадовільному харчуванні, перевтомі матері. Розвитку гіпогалактії сприяє недостатня санітарно-просвітницька робота серед жінок, недостатня пропаганда природного годування і відсутність підготовки жінок до лактації під час вагітності.

Лікар своєчасно має встановити факт недоїдання дитини: неспокій здорової дитини через 30-40 хвилин після годування, більш рідкі за частотою сечовиділення та випорожнення кишечника, нестабільне збільшення маси тіла.

Для визначення недостатності грудного молока у матері необхідно провести контрольне зважування дитини до і після годування грудьми. Бажано контрольне зважування провести двічі-тричі для більш точного визначення недостачі молока у матері.

При встановленні недостатньої кількості молока у матері слід провести заходи для покращення лактації, починаючи з систематичного зціджування залишків молока після кожного годування, переконати матір у важливості цього заходу для покращення лактації. Водночас слід звернути увагу матері на необхідність налагодження її режиму з достатнім відпочинком (сон не менше 8 годин за добу, прогулянки на повітрі), повноцінним харчуванням, споживанням достатньої кількості рідини (не менше 2-х літрів за добу) у вигляді чаю, відвару трав, соків, молока, молочнокислих продуктів. Суттєвим є також створення спокійного доброзичливого клімату в сім’ї.

Крім того, необхідно призначити матері полівітаміни (А, С, Е, Д, група В, фолієва кислота). Спеціально для вагітних жінок і тих, які годують дітей грудним молоком існують вітамінні комплекси (прегнавіт, гендевіт, ундевіту).

Стимулюючу дію на лактацію мають відвар листя кропиви, настій коренів кульбаби, трави донника лікарського, деревію, листя і коренів лісової суниці, екстракту плодів глоду, насіння кропу. Стимуляторами лактації є апілак, никотинова і глютамінова кислоти, йодид калію, а також церукал. Призначають їх курсами тривалістю два тижні з урахуванням індивідуальних особливостей кожного випадку.

Суттєвою є також, особливо для усунення вторинної гіпогалактії, санація хронічних вогнищ інфекції, лікування інших захворювань при їх наявності у матері.

Якщо не вдається покращити лактацію, дитині показано проведення змішаного вигодовування. Для змішаного вигодовування при гіпогалактії використовують метод догодовування після кожного годування грудьми, даючи дитині таку кількість молочної суміші, яка встановлена при контрольному зважуванні дитини. Лише в тих випадках, коли показанням для змішаного вигодовування є незадовільний стан здоров’я матері або соціальні причини використовують метод почергового годування, коли годування грудьми чергують з самостійним годуванням молочною сумішшю, беручи її стільки, скільки дитина має отримувати їжі на одне годування. При цьому кількість грудних годувань за добу не повинна бути меншою 3-4.

Для змішаного вигодовування застосовують ті ж суміші, що і при штучному вигодовуванні. Догодовування слід вводити поступово, починаючи з 10-15 мл, щоб дитина поступово адаптувалась до нового виду їжі.

Необхідну кількість молочної суміші дають дитині з ложечки або через гумову соску з дуже маленькими дірками, щоб дитина не відмовилась від ссання грудей матері.

Кількість годувань і загальна кількість їжі за добу такі ж, як при грудному вигодовуванні. Потреба дитини в білках, жирах, вуглеводах та енергії при змішанному вигодовуванні така ж, як при грудному вигодовуванні при умові використання високоадаптованих молочних сумішей.

Коригуючі добавки та прикорм при змішаному вигодовуванні з використанням високоадаптованих молочних сумішей вводять в тіж строки, що й при природному вигодовуванні.

Розвиток дітей і показники їхнього здоров’я при змішаному вигодовуванні, як правило, є задовільними при умові впровадження цього виду вигодовування не раніше трьохмісячного віку дитини.

Алгоритм формування раціону дитини, що перебуває на змішаному та штучному вигодовуванні.

– При змішаному та штучному вигодовуванні загальний добовий об’єм їжі розраховують за формулами, як і при грудному вигодовуванні.

– Кількість годувань становить 5—6—7 разів залежно від віку та стану здоров’я дитини.

– Добова потреба в білках залежить від якості молочного продукту, який отримує дитина. При використанні адаптованих молочних сумішей, білок яких має 80 % біологічної цінності та більше, потреба дитини в білках є такою ж, як при грудному вигодовуванні. Потреба в жирах і вуглеводах також лишається такою самою, як і при природному вигодовуванні.

– При використанні адаптованих молочних сумішей усі коригуючі добавки та підгодовування призначають на 2 тиж раніше, ніж при грудному вигодовуванні, тому що діти деякою мірою «адаптовані» до чужорідних продуктів. М’ясне пюре краще вводити раніше на 1 міс (з 6-місячного віку), таким чином покриваючи дефіцит амінокислот, вітамінів і заліза, що спостерігається у дітей в цьому віці.

– Необхідно пам’ятати, що дітям, які отримують за добу більше ніж 400 мл адаптованої суміші, вітамін D не призначають, тому що його вміст у цих продуктах повністю забезпечує потреби дитини 1-го року життя.

– При вигодовуванні простими неадаптованими сумішами (розведення коров’ячого молока відварами круп), які використовувалися раніше, усі види підгодовування вводили на 4 тиж раніше, ніж при грудному вигодовуванні.

– Коригуючі добавки (фруктовий сік, фруктове пюре, жовток яйця) не входять до загального добового об’єму їжі.