Штучний клімакс

Штучний клімакс – Це симптомокомплекс, що розвивається у жінок репродуктивного віку на тлі медичного припинення функції яєчників. Розвивається при хірургічному видаленні гонад, медикаментозних чи променевих впливах на оваріальну тканину. Стан проявляється припливами жару, психоемоційною нестійкістю, урогенітальним дискомфортом. Також характерний ранній початок серцево-судинних та метаболічних патологій. Діагностика включає УЗД тазових органів, мамографію, денситометрію та повне кардіологічне обстеження. Для корекції ознак штучного клімаксу проводиться замісна гормонотерапія.

Штучно викликаний клімакс зустрічається у 80% пацієнток після операцій з видалення яєчників (оваріектомії) та у кожної 3-ї жінки при надвохвилинній ампутації матки без придатків. Така патологія можлива на будь-якому етапі репродуктивного періоду навіть у 20-25-річних дівчат, які мають серйозні гінекологічні проблеми. Ранній початок менопаузи пов’язаний із сильним стресом для жіночого організму, оскільки пацієнтка ні фізіологічно, ні психологічно не готова до раптових змін.

Більшість випадків штучного клімаксу настає після оваріектомії, яка проводиться при онкогінекологічних захворюваннях, широких доброякісних новоутвореннях. Передчасна менопауза може бути наслідком видалення яєчників при ендометріозі, апоплексії, травмі та розриві органу. Причиною симптомокомплексу виступає двостороння операція, коли яєчникова функція повністю вимикається.

Фахівці у сфері практичної гінекології стикаються із проблемою штучного клімаксу після блокування функції яєчників променевою дією, гормональними або цитотоксичними препаратами. Таке лікування призначається пацієнтам з онкопатологією внутрішніх статевих органів та раком грудної залози при неможливості провести менш радикальну терапію.

У поодиноких випадках пригнічення яєчникової функції виникає при ізольованій гістеректомії і не пов’язане з прямим ушкодженням оваріальної тканини. Патологію пояснюють погіршенням кровотоку в тазових органах, порушенням функціональної активності яєчників, зниженням рівня біогенних амінів. Значну роль відіграють зміни роботи гіпофіза та гіпоталамуса, які виробляють регуляторні статеві гормони.

Раптове випадання гормональної активності яєчників викликає складні та багатоступінчасті порушення у нейроендокринній системі. При штучному клімаксі зменшується вміст нейротрансмітерів у підкіркових ядрах, на тлі чого виникає дискоординація вегетативних, кардіореспіраторних, температурних та інших реакцій. Тому клінічні прояви схожі із класичним клімактеричним синдромом.

У гіпоталамусі знижується синтез регуляторних нейропептидів: люліберину, кортиколіберину, тиреоліберину. Порушення торкаються як репродуктивні органи, а й усі системи організму. Після ятрогенної кастрації продовжують синтезуватися андрогени в обмежених кількостях. Вони є єдиним джерелом естрогенів, проте цього недостатньо для поповнення дефіциту.

Симптоматика штучної менопаузи виникає через 2-3 тижні після хірургічного лікування гінекології або прийому хіміотоксичних препаратів. Прояви досягають максимальної інтенсивності через 8-12 тижнів, без лікування вони прогресують та суттєво ускладнюють життя жінки. За частотою та вираженістю клінічних ознак визначається ступінь тяжкості захворювання.

Розвиваються ознаки, аналогічні фізіологічній менопаузі, проте через молодий вік пацієнтки та раптовість появи вони переносяться важче. Основною скаргою є припливи жару до голови, шиї та верхньої половини тулуба. Вони супроводжуються почервонінням шкіри, посиленою пітливістю, головними болями, що розпирають. Під час припливів пацієнтки відчувають сильне та прискорене серцебиття, відчуття нестачі повітря, переднепритомний стан.

Припливи доповнюються ознаками трофічних змін вагінальної слизової оболонки. Жінки відчувають сухість і свербіж у піхву, болючість при проникаючому статевому акті. Характерний крауроз вульви, хронічні кольпіти. Органічні зміни у поєднанні зі зниженням гормонального профілю викликають різке падіння лібідо, аноргазмію. Можливі дизуричні явища, біль та дискомфорт у тазовій області.

Небезпечний наслідок штучного клімаксу – розвиток остеопорозу. Він формується внаслідок вимкнення антирезорбтивної дії естрогенів, що тривалий час протікає безсимптомно. Потім виникають скарги на біль у кістках кінцівок та поперекового відділу хребта, порушення постави, патологічні переломи. Ризик спонтанної травми хребта при остеопорозі у 9 разів вищий, ніж у здорових жінок такого ж віку.

При ранньому наступі менопаузи неминуче виникають обмінні порушення: зміна ліпідного обміну, гіперхолестеринемія, метаболічний синдром та ожиріння. Набагато раніше розвиваються клінічні прояви дисліпідемії та атеросклерозу, виявляються та прогресують інші серцево-судинні захворювання – ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія.

Штучний клімакс тісно пов’язаний з астеновегетативними проявами та синдромом хронічної втоми. Постійна слабкість та різке зниження працездатності супроводжується фізичною та соціальною дезадаптацією пацієнток. Значну психосоціальну проблему є безпліддя, особливо для жінок, які ще не мають дітей. Неможливість реалізувати репродуктивну функцію призводить до депресії, труднощів у особистому житті.

Жінки зі штучно настав клімаксом перебувають під наглядом лікаря-гінеколога. Клінічний огляд пацієнтки включає оцінку частоти та вираженості симптоматики, визначення антропометричних показників тіла, обстеження статевих органів на гінекологічному кріслі. Щоб оцінити стан здоров’я та виявити передбачувані клімактеричні ускладнення, показано такі методи:

• УЗД органів малого тазу. За допомогою сонографії оцінюють спроможність післяопераційних швів, вивчають стан статевих органів після їхньої медикаментозної або променевої блокади. Для більш інформативної діагностики проводиться трансвагінальне УЗД.
• Мамографія. Пацієнтки, які отримують гормонотерапію, перебувають у групі ризику розвитку раку молочної залози, тому показані превентивні огляди. Рентгенологічний метод візуалізує тканини грудей та виявляє підозрілі новоутворення.
• Кісткова денситометрія. Вимірювання щільності тканин кісток – основний спосіб раннього визначення постменопаузального остеопорозу, оцінки його динаміки та ефективності лікування. Для виявлення патологічних переломів проводиться рентгенографія ураженої області у кількох проекціях.
• ЕКГ. Реєстрація кардіограми у стандартних відведеннях необхідна для оцінки роботи серцево-судинної системи, виявлення ознак ішемії, гіпертрофії міокарда, аритмії. Якщо результати електрокардіографії вказують на патологію, додатково проводять проби навантаження, ехокардіографію.
• Лабораторна діагностика. Всім жінкам призначають клінічний та розширений біохімічний аналіз крові, дослідження рівня естрадіолу, пролактину та гормонів гіпофіза (ФСГ, ЛГ). Коагулограма оцінює згортання крові та ризики судинних тромбозів. Щоб унеможливити патологію шийки матки, проводиться ПАП-тест.

Гормонотерапія

Замісна гормональна терапія (ЗГТ) – основний спосіб корекції клімактеричних проявів та покращення якості життя. Для лікування використовуються препарати з оптимальним поєднанням естрогенного та гестагенного компонентів, які зменшують частоту припливів жару, підвищують розумову та фізичну працездатність, усувають урогенітальні симптоми. ЗГТ має кардіопротекторний ефект і перешкоджає розвитку постменопаузального остеопорозу.

У практичній гінекології найчастіше використовуються пероральні естрогени, які відрізняються швидкістю фармакологічної дії та зручністю застосування. Препарати мають ефект першого проходження через печінку, що дозволяє контролювати ліпідний і вуглеводний обмін. Застосування ЗГТ при штучному клімаксі на 30-50% знижує ризик смерті кардіоваскулярних захворювань.

Інша медикаментозна терапія

Крім гормонів, використовуються такі групи ліків:

• Антидепресанти із групи СІОЗС. Препарати ефективно купують психоемоційні та вазомоторні симптоми клімаксу, покращують самопочуття та настрій пацієнтки.
• Поліпептиди епіфіза. Медикаменти використовуються як експериментальна терапія на додаток до ЗТГ. Вони достовірно знижують тяжкість клімактеричних проявів без підвищення доз гормонотерапії.
• Екстракти циміцифуги. Безпечний рослинний засіб впливає на рецептори головного мозку, завдяки чому зменшує інтенсивність вегетативних проявів менопаузи. Ефективність ліків нижча, порівняно із ЗГТ.

Штучний клімакс – необоротний стан. Замісна терапія усуває менопаузальні симптоми та покращує якість життя, проте вона не здатна повернути пацієнтці репродуктивний потенціал. Профілактика полягає в ранній діагностиці гінекологічних та пухлинних захворювань, підборі органозберігаючих та малоінвазивних методів лікування, регулярних медичних оглядах жінок навіть за відсутності скарг.