Швидкі пологи

Швидкі пологи – Пологи тривалістю менше 6 годин у першородних і менше 4 годин у повторнородять. Виникають при підвищеній збудливості нервової системи, обмінних порушеннях, деяких соматичних та ендокринних захворюваннях, множинних пологах, хворобах репродуктивної системи та ускладненому перебігу вагітності. Швидкі пологи проявляються прискореним розкриттям шийки, почастішанням та посиленням сутичок та скороченням проміжків між сутичками. Можуть становити загрозу здоров’ю матері та дитини. Діагностуються на підставі анамнезу, даних акушерського огляду та результатів кардіотокографії. Лікування – Фармакотерапія, спрямована на зниження активності матки.

Швидкі пологи – прискорене перебіг пологів, тривалість яких у первородящих становить менше 6 годин, у повторнородящих – менше 4 годин. Різновидом даної патології є стрімкі пологи тривалістю менше 4 годин у першородних та менше 2 годин у повторнородящих. За різними даними стрімкі та швидкі пологи становлять 0,4-2,1% від загальної кількості пологів. Такі пологи розглядаються в акушерстві та гінекології як патологічні через високу небезпеку ускладнень для матері та дитини. Можуть супроводжуватися розривами статевих органів, кровотечею, розбіжністю лонних кісток, передчасним відшаруванням плаценти, родовими травмами та асфіксією плода. Імовірність розвитку ускладнень при швидких пологах залежить від ступеня прискорення родової діяльності.

Причиною швидких пологів можуть стати деякі генетичні особливості, підвищена збудливість нервової системи, ускладнений перебіг вагітності, несприятливий акушерсько-гінекологічний анамнез, множинні пологи, різкі зміни гормонального фону, деякі соматичні та ендокринні захворювання. У деяких жінок швидкі пологи виявляються протягом кількох поколінь. Це пояснюється генетично обумовленими особливостями організму – підвищеною збудливістю міометрію (клітини матки дуже реагують на нормальні подразники) чи функціональної истмико-цервикальной недостатністю (порушенням співвідношення між сполучною і м’язової тканиною чи підвищеної чутливістю м’язової тканини до змін гормонального фону).

Швидкі пологи часто спостерігаються у хворих з підвищеною збудливістю нервової системи (при тривожних розладах, неврозах, істерії), а також у пацієнток, які страждають на гіпертонічну хворобу, серцево-судинні захворювання, анемію та інфекційні хвороби. Фахівці вважають, що в усіх випадках причиною швидких пологів стають порушення роботи нервової системи – прискорення або неадекватна обробка аферентних імпульсів, що надходять в головний мозок від рецепторів матки, і подальші розлади нервової регуляції родової діяльності. Ще одним фактором, що збільшує ймовірність швидких пологів, може стати тиреотоксикоз, що супроводжується прискоренням обмінних процесів.

До списку причин швидких пологів, пов’язаних з патологією репродуктивної системи, включають аномалії розвитку матки, запальні та незапальні захворювання, хірургічні втручання, попередні аборти та стрімкі пологи, порушення менструального циклу та невиношування. Серед факторів ризику швидких пологів, що виникають під час вагітності, вказують пізні гестози, багатоводдя, багатоплідність, великий плід, порушення розташування плаценти, переношену вагітність, несумісність за групою крові та резус-фактором. Іноді швидкі пологи провокуються різкою зміною гормонального фону, обумовленим тривалим стисканням шийки матки головкою плода або одномоментним відходженням навколоплідних вод при багатоводді.

Періоди пологів

Виділяють три періоди пологів: перший (розкриття шийки матки), другий (вигнання плода чи потужної) та третій (послідовний). Перший період – найдовший, його тривалість становить 2/3 від загальної тривалості пологів. Періодичність сутичок при нормальних пологах змінюється від однієї протягом півгодини на початку періоду до однієї протягом 5 хвилин у середині періоду. Наприкінці періоду інтенсивність пологової діяльності зменшується. Поступово що посилюються і частіші сутички викликають плавне розкриття акушерського зіва. Стінки матки та шийки не травмуються, тиск на головку дитини залишається помірним. Після розкриття зіва перший період закінчується.

У другому періоді плід починає просуватися родовими шляхами. Просування також здійснюється плавно та поступово, що дозволяє уникнути травм плода, пошкоджень шийки матки та піхви матері. Другий період завершується після народження дитини. У третьому періоді народжується послід – плацента та залишки плодового міхура. Цей період найлегший і найкоротший. Середня тривалість нормальних пологів у першородної становить 11-12 годин. Перший період займає близько 9 години, другий – близько 2 годин, третій – близько 30 хвилин.

Розрізняють кілька варіантів перебігу швидких пологів. Спонтанні швидкі пологи зазвичай спостерігаються у жінок, які мають в анамнезі множинні пологи, а також у пацієнток із істміко-цервікальною недостатністю та гіперестрогенією. Причиною швидких пологів стає зниження опірності тканин родових шляхів швидко наростаючим інтенсивним сутичкам. У першому періоді сутички швидко частішають до 2-3 протягом 5 хвилин. Спонтанні швидкі пологи тривають не більше 4-5 годин і зазвичай не супроводжуються серйозними ушкодженнями шийки та піхви. Ризик розвитку ускладнень у плода збільшується при великому плоді, недоношеності, вроджених аномаліях розвитку та внутрішньоутробної гіпоксії.

Спастична родова діяльність – швидкі пологи, що виявляються різким почастішанням сутичок (до 1 через кожні 2 хвилини від початку пологів). Сутички болючі, тривалі, майже розділені періодами відпочинку. Пацієнтка неспокійна. Часто спостерігаються гіпертермія, збільшення артеріального тиску, почастішання пульсу, нудота та блювання. Характерно передчасне вилив вод. За таких швидких пологів існує висока ймовірність ускладнень з боку матері та дитини. Можливі передчасне відшарування плаценти, кровотечі, гіпоксія та травматичні ушкодження плода. Тривалість пологів приблизно 3 години, плід народжується лише за 1-2 потуги відразу після розкриття акушерського зіва.

Стрімке народження – швидкі пологи, особливістю яких є порушення співвідношення між тривалістю першого та другого періодів пологів. Тривалість першого періоду мало змінюється чи трохи скорочується проти нормальними пологами, тривалість другого періоду зменшується за кілька хвилин. Такі швидкі пологи зазвичай виникають при гіпотрофії плода, широкому кістковому тазі пацієнтки або необґрунтованому призначенні лікарських засобів. Існує висока ймовірність ушкоджень родових шляхів матері, ушкоджень спинного мозку та внутрішньочерепних пологових травм плода.

Серед можливих негативних наслідків швидких пологів для матері – ушкодження промежини, піхви та шийки матки. Особливо важким ускладненням є розрив тіла матки, що загрожує життю пацієнтки та потребує екстреного оперативного втручання. При швидких пологах частіше розвиваються гіпотонічні кровотечі, зумовлені перевтомою матки у процесі бурхливої ​​пологової діяльності. Існує можливість розходження лонного зчленування. Може спостерігатися передчасне відшарування плаценти, що становить загрозу для матері та дитини. Можлива затримка посліду. У післяпологовому періоді у деяких пацієнток спостерігаються мастити та проблеми лактації.

Швидкі пологи збільшують ризик розвитку ускладнень у плода. Часті сильні сутички можуть перешкоджати нормальному плацентарному кровотоку та провокувати гіпоксію. У тяжких випадках порушення кровопостачання плаценти та швидке просування плода по родових шляхах стає причиною асфіксії. У числі можливих пошкоджень плода при швидких пологах – підшкірні гематоми, кефалогематоми, крововилив у внутрішні органи, травми хребта, переломи плечової кістки або ключиці. Можливі крововиливи в мозок і підвищення внутрішньочерепного тиску, що можуть призвести до подальших порушень роботи центральної нервової системи.

При швидких пологах пацієнтка найчастіше потрапляє до спеціалізованого медичного закладу із запізненням, що погіршує прогноз та збільшує ймовірність розвитку ускладнень. Тому одним із завдань акушерів-гінекологів є завчасне виявлення факторів, що вказують на високу ймовірність прискорення родової діяльності. Вагітних із високим ризиком розвитку швидких пологів заздалегідь госпіталізують та поміщають під нагляд.

При екстреній госпіталізації діагноз «швидкі пологи» виставляють з урахуванням характеру, тривалості, сили та частоти сутичок, швидкості розкриття шийки та просування плоду по родових шляхах. Фахівець здійснює загальний та гінекологічний огляд, вимірює тривалість сутички та період відпочинку між сутичками за допомогою секундоміра та одночасно оцінює зміну тонусу матки, поклавши руку на живіт пацієнтки. Для уточнення характеру родової діяльності та стану плода використовують кардіотокографію.

Пацієнтку госпіталізують, здійснюють заходи щодо нормалізації родової діяльності. Клізму не роблять. Жінку відразу поміщають на каталку, транспортують у відділення та укладають на ліжко на бік, протилежний позиції плода. Вставати забороняють. Для зниження скорочувальної активності міометрію та поліпшення плацентарно-маткового кровопостачання внутрішньовенно крапельно вводять препарати з групи токолітиків.

За наявності протипоказань до використання токолітиків (гіпертонічної хвороби, тиреотоксикозу, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань) застосовують антагоністи кальцію. За потреби здійснюють епідуральну анестезію пологів. Швидкі пологи приймають у положенні на боці, після закінчення третього періоду пологів оглядають родові шляхи на предмет розривів та виконують ручне обстеження матки для виявлення можливих залишків посліду. Після пологів пацієнтці призначають окситоцин та метилергометрин.

Загроза розриву матки та передчасне відшарування плаценти при швидких пологах є показаннями до кесаревого розтину. При розбіжності лонного зчленування призначають постільний режим з використанням щита (для створення твердої поверхні) на 1-1,5 місяця. При затримці посліду або його залишків роблять ручне відділення. При кровотечі вводять лікарські засоби, що підсилюють скорочувальну здатність матки, переливають кров та кровозамінники. При гіпоксії та асфіксії плода внаслідок швидких пологів здійснюють реанімаційні заходи.