Сімблефарон

Сімблефарон – Це зрощення кон’юнктиви століття з кон’юнктивою очного яблука. Може бути повним чи частковим. Симптоми патології залежать від первинного захворювання, можливі болі, різі, сльозотеча, наявність косметичного дефекту та ін. Для діагностики симблефарону використовують зовнішній огляд, візіометрію, тонометрію, комп’ютерну периметрію, біомікроскопію з використанням щілинної лампи. Додатково застосовують лабораторні методи – зішкріб з кон’юнктиви, пробу Ширмера та пробу Норна. За потреби призначають консультації інших фахівців. Лікування симблефарону хірургічне з подальшою тривалою медикаментозною терапією.

Симблефарон (symblepharon, грец. sym-зрощення + грец. blepharon повік) – це патологічний стан очного яблука, при якому відбувається зрощення кон’юнктивальної оболонки століття з кон’юнктивою ока. Розвивається як ускладнення при хронічних інфекційних процесах кон’юнктиви, хімічних та термічних опіках очей та системних аутоімунних захворюваннях інших органів. Симблефарон частіше виникає у пацієнтів старше 30 років. З однаковою частотою діагностується чоловіків та жінок. Можливе як двостороннє ураження органу зору (як ускладнення при системних аутоімунних захворюваннях), так і одностороннє (при опіках очного яблука). Патологія зустрічається повсюдно.

Симблефарон виникає внаслідок термічної чи хімічної травми (опік очей кислотою чи лугом), хронічного кератокон’юнктивіту чи кон’юнктивіту. У ряді випадків патологія є ускладненням після таких системних захворювань, як рубцювальний пемфігоїд та хвороба Стівенса-Джонсона. Виділяють повний та частковий симблефарон. При повному симблефароне зрощення відбувається протягом кон’юнктиви століття, при частковому виникають окремі спайки, що охоплюють частина слизової оболонки століття.

Клінічні прояви посттравматичної форми патології залежить від тяжкості опіку. Зазвичай захворювання супроводжуються інтенсивним больовим синдромом у сфері ока, сльозотечем, помутнінням рогівки, різким набряком кон’юнктиви до некрозу. Відбувається поразка кон’юнктивальної оболонки і тканин, що в подальшому призводить до рубцевого зрощення кон’юнктиви, укорочення склепінь та утворення симблефарону. При системних патологіях першому плані виходять клінічні прояви даних захворювань.

При хронічних інфекціях кон’юнктиви пацієнти найчастіше пред’являють скарги на сильні різі, слизове відокремлюване з ока, болючість при морганні. Візуально може визначатися асиметрія очної щілини за рахунок освіти завороту нижньої повіки, що почалося. З ускладнень симблефарону виділяють розвиток кератиту (аж до гнійних форм), важкої форми синдрому «сухого ока», більма рогівки, ентропіону (завороту) нижньої повіки та трихіазу (неправильного зростання вій).

Для діагностики симблефарону у клінічній офтальмології застосовують такі методи обстеження пацієнтів: зовнішній огляд, візіометрію, тонометрію, комп’ютерну периметрію. Біомікроскопія з використанням щілинної лампи – основний метод діагностики симблефарону лікарем-офтальмологом. При необхідності проводять пробу Норна на стабільність слізної плівки чи пробу Ширмера виявлення синдрому «сухого ока». Такі лабораторні дослідження, як зіскрібок з кон’юнктивальної оболонки, використовуються при хронічних процесах на кон’юнктиві для точного визначення збудника інфекції та підбору найбільш ефективної лікарської терапії. Для виключення ураження шкіри та слизових оболонок інших органів призначаються консультації дерматолога, гінеколога, оториноларинголога чи алерголога.

Лікування симблефарону лише хірургічне з подальшою тривалою медикаментозною терапією. Оперативне втручання полягає у розсіченні симблефарону – перетин кон’юнктиви в зоні зрощення. Надалі обов’язкове призначення антибактеріальних крапель (курс 7-10 днів) та циклоспоринів (довго, до 6 місяців). За наявності супутніх системних патологій потрібне проведення інтенсивного лікування основного захворювання.

Прогноз при частковій формі симблефарону сприятливий, за повної – сумнівний. Профілактичні заходи спрямовані на запобігання виникненню симблефарону. Для цього необхідно дотримання всіх правил безпеки під час роботи з хімічними речовинами, використання засобів індивідуального захисту. З появою симптомів інфекційних захворювань кон’юнктивальної оболонки потрібно якнайшвидше звернення до офтальмолога щодо своєчасної терапії. При системних ураженнях важливим є регулярний контроль з боку офтальмолога для запобігання розвитку симблефарону.